Бекутан Кідс Вітс МультиОмега-3 сироп по 250 мл у флак.
Немає в наявності
БЕЗ КАТЕГОРІЇ
В наявності: 1 упаковка
діюча речовина: будесонід ( budesonide );
1 мл суспензії для розпилення містить 0,25 мг або 0,5 мг будесоніду;
допоміжні речовини : натрію хлорид, натрію цитрат, динатрію едетат, полісорбат 80, кислота лимонна безводна, вода для ін’єкцій.
Дозування при бронхіальній астмі
Дозування лікарського засобу Пульмікорт необхідно коригувати залежно від індивідуальних потреб пацієнта. Якщо добова доза не перевищує 1 мг, всю дозу можна застосовувати в один прийом. Якщо необхідні вищі добові дози, дозу слід розділити на два прийоми на добу. Найвищу дозу (2 мг на добу) дітям потрібно призначати тільки у разі тяжкого перебігу астми та на обмежений період часу. Підтримуюча доза має бути якомога нижчою ефективною дозою.
Початкове дозування має становити:
Діти віком від 6 місяців: 0,25–0,5 мг на добу. За необхідності дозу можна підвищити до 1 мг на добу.
Дорослі: 1–2 мг на добу.
Для підтримуючого лікування:
Діти віком від 6 місяців: 0,25–2 мг на добу.
Дорослі: 0,5–4 мг на добу. У дуже тяжких випадках дозу можна додатково збільшити .
При лікуванні пацієнтів з бронхіальною астмою , для яких є бажаним підсилити терапевтичний ефект, слід надавати перевагу збільшенню дози лікарського засобу Пульмікорт, ніж комбінованій терапії з пероральними кортикостероїдами, через нижчий ризик виникнення системних побічних ефектів.
Застосування лікарського засобу Пульмікорт дозволяє замінити або суттєво знизити дозування пероральних кортикостероїдів при збереженні контролю астми. При переході з пероральних кортико стероїдів на Пульмікорт пацієнт має бути у відносно стабільному стані. Надалі п ротягом 10 д іб застосову ють високу дозу Пульмікорту в комбінації з дозою перорального кортико стероїду, яку застосовували раніше.
Після цього дозу перорального кортико стероїду слід поступово зменшувати, наприклад на 2,5 мг/місяць преднізолону або еквівалент а на місяць , до на йнижч ого можливого рівня. У багатьох випадках можна повністю замінити пероральн ий кортико стероїд лікарським засобом Пульмікорт . Для отримання додаткової інформації щодо відміни пероральних кортикостероїдів див. розділ «Особливості застосування» .
Час до настання ефекту при бронхіальній астмі
Після застосування початкової дози ефект слід очікувати через кілька годин. Повний терапевтичний ефект досягається лише через декілька тижнів лікування.
Дозування при загостренн і ХОЗЛ
Пацієнтів потрібно лікувати добовою дозою 4–8 мг лікарського засобу Пульмікорт, суспензії для розпилення, розділено ю на два-чотири прий оми , до досягнення клінічного покращення, але не довше ніж 10 д іб .
Використання небулізованого будесоніду не оцінювалося в клінічних дослідженнях за участю пацієнтів із загостренням ХОЗЛ та дихальною недостатністю, які потребують інвазивної штучної вентиляції легень або госпіталізації у відділення інтенсивної терапії.
Час до настання ефекту при загостренн і ХОЗЛ
Після інгаляційного введення лікарського засобу Пульмікорт, суспензії для розпилення, для лікування загострень ХОЗЛ час до покращення симптомів порівнянний з таким при застосуванні системних кортикостероїдів.
Дозування при псевдокруп і
Для дітей, хворих на псевдо круп, звичайна доза становить 2 мг розпиленого будесоніду. Цю дозу застосовують за один прийом або за два прийоми по 1 мг з інтервалом 30 хв. Введення лікарського засобу можна повторювати кожні 12 год ин , загалом щонайбільше до 36 год ин або до клінічного покращення.
Дітям, які не можуть вдихати через насадку, можна використо вувати дихальну маску.
Загальна інформація
Порушення функції печінки або нирок
Досвід лікування пацієнтів з порушеннями печінкової та ниркової функцій відсутній. Оскільки будесонід виводиться головним чином шляхом печінкового метаболізму, можна очікувати підвищення експозиції у пацієнтів з тяжким цирозом печінки.
Таблиця дозування
Доза (мг)
Об’єм лікарського засобу Пульмікорт, суспензія для розпилення
0,25 мг/мл
0,5 мг/мл
0,25
1 мл*
0,5
2 мл
0,75
3 мл
2 мл
1,5
3 мл
4 мл
8 мл
* Слід довести до 2 мл за допомогою 0,9 % сольового розчину або розчину для небулайзера, див. « Інструкція з використання та поводження» .
Спосіб застосування
Вказівки щодо правильного застосування лікарського засобу Пульмікорт, суспензії для розпилення
Пульмікорт, суспензію для розпилення, вдихають за допомогою струменевого небулайзера з насадкою або відповідною дихальною маскою.
Важливо, щоб пацієнт дихав спокійно та рівномірно через насадку небулайзера, оскільки будесонід, який використовують у вигляді лікарського засобу Пульмікорт , суспензі я для розпилення , потрапляє в леген і під час вдиху .
Після інгаляції пацієнтам слід промивати ротову порожнину водою, щоб мінімізувати ризик орофарингеального кандидозу.
ПРИМІТКА! Важливо надати інструкції пацієнту/опікуну в мива ти водою шкіру обличчя після застосування дихальної маски для запобігання подразненню шкіри обличчя .
Не слід застосовувати ультразвукові небулайзери, оскільки вони доставляють пацієнтові дуже низьку дозу будесоніду. Небулайзер та компресор (пропеле рний блок ) слід налаштувати таким чином, щоб більшість часточок рідини, які доставляються , знаходилися у межах 3 – 5 мкм.
Дослідження in vitro продемонстрували, що небулайзери типу Pari Inhalierboy, Pari Master та Ai o los забезпечують порівнювальні дози будесоніду.
Кількість будесоніду, що доставляється пацієнту, варіюється в межах 11–22 % від дози, яка застосовується в небулайзері та залежить від таких факторів:
- час розпилення;
- об’єм наповнення;
- технічні характеристики компресора (пропел лерного блоку ) та небулайзера;
- дихальний об’єм пацієнт а ;
- застосування дихальної маски або насадки.
Швидкість потоку повітря, який проходить через небулайзер, також має значення. Щоб отримати максимальну можливу дозу будесоніду, швидкість потоку повинна становити 5–8 л/хв. Об’єм наповнення має бути 2–4 мл. Доступна доза для дітей збільшується до максимальної шляхом застосування дихальної маски, яка щільно прилягає до обличчя.
Перед тим, як відкрити однодозовий контейнер, необхідно обережно струсити його.
Камеру небулайзера необхідно очищати після кожного використання. Промийте камеру та насадку або дихальну маску теплою проточною водою та застосовуйте м’якодіючий миючий засіб.
Ретельно промийте і висушіть камеру шляхом приєднання до компресора або повітроприймача.
Див. також інструкції виробника небулайзера.
Інструкція з використання та поводження
Пульмікорт , суспензію для розпилення , можна змішувати з розчином натрію хлориду 9 мг / мл (0,9 %) та / або з розчинами для небулайзерів , які містять тербуталін , сальбутамол , фенотерол , ацетилцистеїн , натрію кромоглікат або іпратропі ю бромід . Суміш слід використати протягом 30 хв.
Н евикористаний лікарський засіб або його відходи потрібно утилізувати відповідно до національних вимог.
Діти.
Пульмікорт застосовують дітям за показаннями (див. р озд іл « Показання » та « Спосіб застосування та дози » ).
Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу Пульмікорт .
Частота визначається таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100); рідко (від ≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000). Таблиця 1. Побічні реакції лікарського засобу за системами органів та частотою. Класи систем органів Частота Побічні реакції Інфекції та інвазії Часто Кандидоз ротоглотки, пневмонія (у пацієнтів із ХОЗЛ) Порушення з боку імунної системи Рідко Реакції підвищеної чутливості негайного та відстроченого типу*, зокрема висипання, контактний дерматит, кропив’янка, ангіоневротичний набряк та анафілактична реакція Порушення з боку ендокринної системи Рідко Ознаки та симптоми системних ефектів кортикостероїдів, зокрема пригнічення функції надниркових залоз і затримка росту** Порушення з боку органів зору Нечасто Катаракта*** Розмитий зір (див. також розділ «Особливості застосування» ) Невідомо Глаукома Психічні порушення Нечасто Тривожність, депресія Рідко Неспокій, нервозність, зміни у поведінці (переважно у дітей) Невідомо Порушення сну, психомоторна гіперактивність, агресія Порушення з боку нервової системи Нечасто Тремор Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння Часто Кашель, подразнення горла Рідко Бронхоспазм, дисфонія, захриплість Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини Рідко Синці Порушення з боку скелетно-м’язової та сполучної тканини Нечасто М’язові спазми * Подразнення шкіри обличчя, див. нижче. ** Стосується « Педіатричної популяції », див. нижче. *** Див. розділ «Порушення з боку органів зору» нижче . Іноді при застосуванні інгаляційних глюкокортикостероїдів можуть з’являтися ознаки чи симптоми побічних ефектів системних глюкокортикостероїдів, що, й мовірно, залежить від дози, часу експозиції, супутньо го та попереднь ого впливу кортикостероїдів, а також індивідуальної чутливості. Порушення з боку імунної системи Іноді, коли застосовувався небулайзер з дихальною маскою, повідомлялося про таку реакцію підвищеної чутливості, як подразнення шкіри обличчя. Для запобігання подразненню після застосування маски слід умиватися водою . Інфекції та інвазії Через ризик кандидозних інфекцій ротов ої порожнин и та г орл а пацієнт має ополіску вати ротов у порожнин у водою після кожної інгаляції. Порушення з боку органів зору У п лацебо-контрольованих дослідженнях повідомлял ось, що катаракт а є нечастою побічною реакцією і у групі плацебо. Психічні порушення В об’єднаних даних клінічних досліджен ь 13119 пацієнтів отримували інгаляційний будесонід та 7278 пацієнтів – плацебо. Частота тривожності становила 0,52 % при застосуванні інгаляційного будесоніду та 0,63 % – плацебо; частота депресії становила 0,67 % при застосуванні інгаляційного будесоніду та 1,15 % – плацебо. Педіатрична популяція Через ризик затримки росту у дітей слід регулярно контролювати параметри росту (див. розділ «Особливості застосування» ). Повідомлення про підозрювані побічні реакції Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua .
Гостре передозування суспензії для розпилення Пульмікорт, навіть при застосуванні надмірних доз, найімовірніше, не буде становити клінічно значущої проблеми. При тривалому застосуванні високих доз можуть виникнути такі системні ефекти глюкокортикостероїдів, як гіперкортицизм та пригнічення функції надниркових залоз.
Метаболізм будесоніду в першу чергу опосередковується дією ферменту CYP3A4. Отже, застосування інгібіторів цього ферменту, таких як кетоконазол, ітраконазол та інгібітори протеази ВІЛ, може призвести до збільшення системної експозиції будесоніду в кілька разів (див. розділ «Особливості застосування» ). Оскільки дані щодо рекомендацій з дозування лікарських засобів відсутні, таких комбінацій слід уникати. Якщо цього уникнути неможливо, то період між застосуванням лікарських засобів повинен бути якомога довшим, а також можна розглянути можливість зменшення дози будесоніду.
Обмежені дані щодо зазначеної взаємодії з високими дозами інгаляційного будесоніду демонструють, що при супутньому застосуванні ітраконазолу в дозі 200 мг один раз на день введення інгаляційного будесоніду (одноразова доза 1000 мкг) призводить до суттєвого підвищення концентрації речовини у плазмі крові (в середньому в 4 рази).
Збільшення плазмових концентрацій та підвищений ефект кортикостероїдів спостерігаються у жінок, які також отримують естрогени або пероральні контрацептиви. Проте жодних істотних змін не було відзначено при супутньому застосуванні будесоніду та низькодозованих комбінованих пероральних контрацептивів.
Оскільки функція надниркових залоз може бути пригнічена, проба на стимуляцію секреції АКТГ, призначена для діагностики гіпофізарної недостатності, може показати помилковий результат (низькі значення).
Вагітність
Більшість результатів проспективних епідеміологічних досліджень та постмаркетингові дані з усього світу не змогли виявити підвищеного ризику побічних ефектів для плода та новонародженої дитини, пов’язаних із застосуванням інгаляційної форми будесоніду під час вагітності. Як для плода, так і для вагітної важливо, щоб під час вагітності підтримувалося адекватне лікування астми. Як і при застосуванні під час вагітності інших лікарських засобів, користь від застосування будесоніду для вагітної слід зважити з урахуванням ризиків для плода.
Дослідження на тваринах продемонстрували, що глюкокортикостероїди можуть спричиняти порушення розвитку, проте ці дані не вважаються значимими для люд ини при застосуванні в рекомендованому дозуванні.
Дослідження на тваринах також виявили вплив надлишку пренатальних глюкокортикоїдів на підвищення ризику затримки внутрішньоутробного розвитку, серцево-судинні захворювання у дорослому віці та постійну зміну щільності глюкокортикоїдних рецепторів, обмін нейротрансмітерів та поведінку при застосуванні доз, нижчих за тератогенні.
Під час вагітності слід намагатися застосовувати найменшу ефективну дозу будесоніду, враховуючи при цьому ризик погіршення перебігу бронхіальної астми.
Годування груддю
Будесонід потрапляє у грудне молоко. Однак при застосуванні терапевтичних доз лікарського засобу Пульмікорт не очікується жодного впливу на дитину, яка перебуває на грудному вигодовуванні, оскільки системна експозиція для дитини, що перебуває на грудному вигодовуванні, є незначною. Пульмікорт можна застосовувати у період годування груддю.
Загальна інформація
Будесонід не призначений для швидкого полегшення гострих нападів бронхіальної астми у випадках, коли вимагається застосування інгаляційних бронхолітичних засобів короткотривалої дії.
Пацієнтів слід попередити про необхідність звернутися до лікаря, якщо ефект від лікування в цілому зменшується, оскільки повторні інгаляції при тяжких нападах астми не повинні затримувати початок іншої важливої терапії. У разі різкого погіршення стану лікування необхідно доповнити застосуванням пероральних кортико стероїдів протягом короткого періоду.
Перехід з пероральних кортико стероїдів
Особлива увага необхідна при лікуванні пацієнтів, які переходять з перорального прийому кортико стероїдів, оскільки у них впродовж значного часу може зберігатися ризик порушення функції надниркових залоз. До групи ризику також можуть належати пацієнти, які потребували невідкладної терапії високими дозами кортикостероїдів або тривалого лікування найвищими рекомендованими дозами інгаляційних кортикостероїдів. У таких пацієнтів при сильному стресі можуть проявлятися ознаки та симптоми недостатності надниркових залоз. У період стресу або планових хірургічних втручань для таких пацієнтів слід враховувати можливість застосування додаткових системних кортикостероїдів.
Під час переходу з терапії пероральними кортико стероїдами на Пульмікорт пацієнти можуть відчувати такі симптоми, як біль у м’язах і суглобах. У таких випадках може знадобитися тимчасове підвищення дози перорального кортико стероїду. Якщо іноді з’являються втомлюваність, головний біль, нудота, блювання або схожі симптоми, у більшості випадків слід запідозрити недостатній ефект кортико стероїдів.
Системні ефекти інгаляційних кортикостероїдів
Можуть спостерігатися системні ефекти інгаляційних кортикостероїдів, зокрема при їх призначенні у високих дозах на тривалий строк. Ці ефекти є значно менш імовірними, ніж при застосуванні пероральних кортикостероїдів. До можливих системних ефектів належать синдром Кушинга, кушингоїдні ознаки, пригнічення надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракта, глаукома та рідше – ряд психологічних або поведінкових ефектів, зокрема психомоторна гіперактивність, розлади сну, тривожність, депресія або агресія (особливо у дітей). Тому важливо, щоб доза інгаляційного кортикостероїд у була знижена до найнижчої дози, за якої підтримується ефективний контроль бронхіальної астми.
Заміна терапії системними кортико стероїдами на Пульмікорт іноді призводить до проявів алергії, таких як риніт та екзема, які раніше контролювалися системним лікуванням.
Супутнє застосування з іншими лікарськими засобами
Слід уникати одночасного застосування лікарського засобу з кетоконазолом, ітраконазолом, інгібіторами протеази ВІЛ або іншими потужними інгібіторами CYP3A4. Якщо це неможливо, інтервал між застосуванням цих лікарських засобів має бути якомога більшим (див. також розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).
Бронхоспазм
Як і при застосуванні інших інгаляційних засобів, після прийому дози може виникнути парадоксальний бронхоспазм із негайним посиленням хрипів. У таких випадках лікування інгаляційною формою будесоніду слід негайно припинити, оцінивши стан пацієнта, та у разі необхідності розпочати лікування альтернативними лікарськими засобами.
Застосування пацієнт ам із порушеннями функції нирок
Зниження функції печінки впливає на здатність організму виводити кортикостероїди, що призводить до зниження швидкості виведення лікарського засобу та розвитку високої системної експозиції. Необхідно пам’ятати про можливий розвиток системних побічних ефектів.
Вплив на ріст
У дітей, які отримують тривале лікування кортикостероїдами, незалежно від форми лікарського засобу, що застосовується, рекомендується регулярний контроль росту. Якщо ріст сповільнюється, терапію слід переглянути з метою зниження дози інгаляційного кортикостероїд у . Переваги лікування кортикостероїдами необхідно оцінювати , порівн юючи з можливим ризиком затримки росту. Крім того, доцільно направити пацієнта на обстеження до дитячого пульмонолога.
Кандидоз ротової порожнини
Під час лікування інгаляційними кортикостероїдами може розвинутися кандидоз порожнини рота. Поява цієї інфекції може потребувати призначення лікування відповідними протигрибковими лікарськими засобами , а для деяких пацієнтів може бути необхідним припинення лікування (див. розділ «Спосіб застосування та дози» ).
Інфекції дихальних шляхів
Особлива обережність необхідна у пацієнтів з активним туберкульозом леген ь або туберкульозом леген ь у латентній стадії, а також пацієнтів з грибковою або вірусною інфекцією дихальних шляхів.
Пневмонія у пацієнтів з ХОЗЛ
У пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ), які отримують інгаляційні кортикостероїди, спостерігалося підвищення частоти випадків пневмонії, включно з пневмонією, що потребує госпіталізації . Існу ють деякі доказ и підвищеного ризику виникнення пневмонії при підвищенн і дози кортикостероїд у , проте це не було остаточно продемонстровано в жодному з досліджень.
Для інгаляційних кортикостероїдних лікарських засобів відсутні вичерпні клінічні докази внутрішньокласових розбіжностей у величині ризику розвитку пневмонії.
Лікарям потрібно бути уважними щодо можливого розвитку пневмонії в пацієнтів з ХОЗЛ, оскільки клінічні ознаки цього інфекційного захворювання збігаються із симптомами загострення ХОЗЛ.
Фактори ризику розвитку пневмонії у пацієнтів з ХОЗЛ включають куріння, літній вік, низький індекс маси тіла (ІМТ) та тяжк ий перебіг ХОЗЛ.
Порушення зору
Під час системного та місцевого застосування кортикостероїдів мож уть спостерігатися порушення зору. При наявності у пацієнта таких симптомів, як розмитість зору , або інших порушень зору слід звернутися за консультацією до офтальмолога для оцінки можливих причин, серед яких можуть бути катаракта, глаукома або рідкісні хвороби, такі як центральна серозна хоріоретинопатія (ЦСХ), про що повідомлялося після системного або місцевого застосування кортикостероїдів.
Зберігати при температурі не вище 30 ° С. Не заморожувати.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Контейнери слід зберігати у вертикальному положенні .
Зберігати контейнери у конверті з фольги для захисту від дії світла.
Несумісність .
Суспензію для розпилення Пульмікорт не слід застосовувати разом з іншими лікарськими засобами , крім тих , що зазначені в « Інструкції з використання та поводження » ( див . розділ « Спосіб застосування та дози » ).
Лікарський засіб Пульмікорт, суспензія для розпилення, показаний пацієнтам з:
· бронхіальною астмою;
· загостренням хронічного обструктивного захворювання легень в осіб без ознак гострої дихальної недостатності;
· дуже тяжким псевдокрупом (підзв’язковий ларингіт), що потребує госпіталізації.
Ця лікарська форма підходить для пацієнтів, яким складно використовувати такі пристрої, як аерозольний або порошковий інгалятор для введення лікарського засобу.
Несумісність.
Суспензію для розпилення Пульмікорт не слід застосовувати разом з іншими лікарськими засобами, крім тих, що зазначені в «Інструкції з використання та поводження» (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Немає в наявності
В наявності
В наявності
Немає в наявності

В наявності
Відгуки
Відгуків немає, поки що.