Тизин ксило спрей наз., р-н 0.1 % по 10 мл у флак.

діюча речовина: xylometazoline hydrochloride ;
1 мл розчину містить 0,5 мг або 1 мг ксилометазоліну гідрохлориду;
допоміжні речовини: бензалконію хлориду розчин; сорбіту розчин, що не кристалізується
(Е 420); натрію хлорид; натрію дигідрофосфат, дигідрат; натрію гідрофосфат, дигідрат; динатрію едетат; вода очищена.

Дози
Доза залежить від індивідуальної чутливості пацієнта та клінічного ефекту.
Якщо не призначено інакше, дітям віком від 4 до 6 років призначають 1-2 впорскування препарату Тизин ® Ксило (0,05 % дозований спрей) у кожну ніздрю до 3 разів на добу, дітям віком від 6 до 12 років призначають 2-3 впорскування препарату Тизин ® Ксило (0,05 % дозований спрей) у кожну ніздрю до 3 разів на добу. Дорослим та дітям віком від 12 років призначають 2-3 впорскування препарату Тизин ® Ксило (0,1 % дозований спрей) у кожну ніздрю до 3 разів на добу.
Спосіб застосування
Для застосування препарату Тизин ® Ксило , спрею назального, розчин 0,05 % і 0,1 % спочатку слід зняти захисний ковпачок. Перед першим застосуванням слід натиснути на дозатор кілька разів до появи однорідного спрею. Спрей готовий до подальшого застосування. Кінчик ковпачка слід ввести у кожну ніздрю та натиснути 1 раз. Під час розпилювання слід злегка вдихнути через ніс.
Флакон спрею назального, розчин 0,05 % і 0,1 % тримати прямо. Не розпилювати згори вниз або навскоси. З міркувань гігієни слід витирати розпилювач після кожного застосування та надягати захисний ковпачок.
Тривалість лікування
Тизин ® Ксило не слід застосовувати довше 7 днів поспіль, окрім випадків, коли це рекомендовано лікарем.
Повторне застосування слід розпочинати лише після перерви на кілька днів та після консультації з лікарем. Тривалість лікування дітей визначає лікар індивідуально.
У разі хронічного нежитю лікарський засіб Тизин ® Ксило можна застосовувати лише під контролем лікаря через небезпеку виникнення атрофії слизової оболонки носа.
Діти.
Тизин ® Ксило , спрей назальний, розчин 0,05 % призначений для лікування дітей віком від 4 до 12 років. Не рекомендується призначати препарат Тизин ® Ксило , спрей назальний, розчин 0,05 % для лікування дітей молодше 4 років .
Тизин ® Ксило , спрей назальний, розчин 0,1 % призначений для лікування дорослих і дітей віком від 12 років .

Тизин ® Ксило не слід застосовувати у таких випадках:
- гіперчутливість до діючої речовини ксилометазоліну гідрох лориду або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;
- сухе запалення носової оболонки з утворенням кірки (сухий риніт);
- атрофічний або вазомоторний риніт;
- одночасне лікування інгібіторами моноаміноксидази (МАО), лікування інгібіторами моноаміноксидази (МАО) протягом двох тижнів до початку застосування препарату Тизин ® Ксило спрею назального, або іншими лікарськими засобами, здатними підвищувати артеріальний тиск;
- після гіпофізектомії або хірургічного втручання на твердій мозковій оболонці;
- закритокутова глаукома;
- гострі коронарні захворювання;
- коронарна астма;
- гіпертиреоз.
Через вміст бензалконію хлориду, що використовується як консерва нт , Тизин ® Ксило не можна застосовувати у разі встановленої гіперчутливості до даної сполуки.

При місцевому застосуванні ксилометазоліну гідрохлориду системне всмоктування мінімальне, однак Тизин ® Ксило слід застосовувати лише після ретельної оцінки користі-ризику у пацієнтів:
- з тяжкими серцево-судинними захворюваннями (наприклад з ішемічною хворобою серця, артеріальною гіпертензією);
- з феохромоцитомою ;
- з порушеннями метаболізму (наприклад, у разі цукрового діабету);
- з гіперплазією передміхурової залози .
Довготривале застосування та передозування симпатоміметичних протинабрякових препаратів може призвести до реактивної гіперемії слизової оболонки носа. Така реакція може спричинити непрохідність дихальних шляхів, що, у свою чергу, змушує повторно чи навіть постійно застосовувати препарат. Це може призвести до хронічного набряку (медикаментозного риніту), а зрештою до атрофії слизової оболонки носа та озен и .
У більш легких випадках можна припинити застосування симпатоміметичних лікарських засобів спочатку в одну ніздрю, а після зменшення ускладнень продовжити лікування застосуванням препарату в іншу ніздрю, щоб зберегти носове дихання хоча б наполовину.
Тизин ® Ксило містить бензалконію хлорид. Ця сполука може викликати подразнення слизової оболонки носа.

Небажані явища були розподілені за такими категоріями частоти:
дуже часті: >1/10;
часті: >1/100 до 1/1000 до 1/10000 до <1/1000; дуже рідкі: <1/10000; частота невідома: частоту не можна визначити за наявними даними. Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння Тизин ® Ксило може спричиняти тимчасові слабкі ознаки подразнення (відчуття печіння або сухості слизової оболонки носа), особливо у чутливих пацієнтів, біль у носі та горлі. Часті : реак тив на гіперемія . Нечасті: носова кровотеча, чхання, епістаксис. Тривале або часте застосування вищих доз ксилометазоліну гідрохлориду може викликати відчуття печіння, поколювання, свербежу, чутливості, сухості або подразнення слизової оболонки носа, а також реактивну закладеність та медикаментозний риніт. Цей ефект може виникати вже через 7 днів лікування та після тривалого застосування може призводити до необоротного пошкодження слизової оболонки носа з утворенням кірки (сухого риніту). Інколи можуть виникати нудота, головний біль та тимчасове порушення зору. Відмічалося повторна закладеність носа після припинення лікування, зокрема у разі тривалого застосування ксилометазоліну. Порушення з боку нервової системи Рідкі: головний біль , запаморочення, ефект рикошету, безсоння , підвищена втомлюваність . Дуже рідкі : галюцинації, переважно у дітей . Порушення з боку серцево-судинної системи Нечасті : системні ефекти симпатоміметиків (прискорене серцебиття, прискорений пульс, підвищення артеріального тиску). Дуже рідкі : аритмія . Порушення з боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини Дуже рідкі : с удоми, особливо у дітей . Порушення з боку імунної системи Нечасті: реакції гіперчутливості, в тому числі ангіоневротичний набряк, висип, свербіж . Постмаркетингові дані Спостерігалися такі побічні ефекти, про які надходили спонтанні повідомлення: відчуття печіння слизової оболонки, сухість у носі, тривале лікування може призвести до ефекту рикошету.