Новірин форте таблетки по 1000 мг №30 (10х3)

діюча речовина: інозин пранобекс;
1 таблетка містить інозину пранобексу 1000 мг;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, повідон, магнію стеарат.

Лікарський засіб приймати всередину, краще після їди та через однакові проміжки часу; при необхідності таблетку можна розжувати, подрібнити та/або розчинити в невеликій кількості води безпосередньо перед застосуванням. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально залежно від нозології, тяжкості перебігу і частоти рецидивів; у середньому тривалість лікування становить 5–14 днів, при необхідності після 7–10-денної перерви курс лікування повторити; лікування без перерви може тривати до 3 місяців, а з перервами та підтримуючими дозами може тривати до 6 місяців.
Рекомендовані дози та схеми застосування лікарського засобу
Грип, парагрип, гострі респіраторні вірусні інфекції :
дорослі – по 1 таблетці по 1000 мг 3–4 рази на добу; діти – добова доза з розрахунку 50 мг/кг маси тіла за 3–4 прийоми протягом 5–7 днів; при необхідності лікування продовжити або повторити через 7–8 днів. Для досягнення найбільшої ефективності при гострих респіраторних вірусних інфекціях лікування краще починати при перших симптомах хвороби або з першої доби захворювання. Як правило, лікарський засіб слід приймати ще 1–2 дні після зникнення симптомів.
Бронхіт вірусної етіології :
дорослі – по 1 таблетці по 1000 мг 3 рази на добу; діти – добова доза з розрахунку 50 мг/кг за 3–4 прийоми протягом 2–4 тижнів.
Епідемічний паротит : добова доза з розрахунку 70 мг/кг за 3–4 прийоми протягом 7–10 днів.
Кір : добова доза з розрахунку 100 мг/кг за 3–4 прийоми протягом 7–14 днів.
Рецидивуюча герпесвірусна інфекція I та II типу :
дорослі – із розрахунку 100 мг/кг на добу протягом 14 днів, потім із розрахунку 50 мг/кг на добу до 3 місяців.
Афтозний стоматит :
дорослі – по 1 таблетці по 1000 мг 4 рази на добу, діти – добова доза з розрахунку 70 мг/кг за 3–4 прийоми протягом 6–8 днів (гостра фаза),
потім дорослі – по 1 таблетці по 1000 мг 3 рази на добу, діти – 50 мг/кг за 3–4 прийоми 2 рази на тиждень протягом 6 тижнів.
Інфекційний мононуклеоз : добова доза з розрахунку 50 мг/кг за 3–4 прийоми протягом 8 днів. Цитомегаловірусна інфекція : добова доза з розрахунку 50 мг/кг за 3–4 прийоми протягом 25–30 днів.
Оперізувальний лишай та лабіальний герпес :
дорослі – по 1 таблетці по 1000 мг 3–4 рази на добу; діти – добова доза з розрахунку 50 мг/кг за 3–4 прийоми протягом 10–14 днів (до зникнення симптомів).
Генітальний герпес : у гострий період - по 1 таблетці по 1000 мг 3 рази на добу протягом 5–6 днів; у період ремісії підтримуюча доза – 1000 мг 1 раз на добу – до 6 місяців.
Підгострий склерозуючий паненцефаліт : добова доза з розрахунку 50–100 мг/кг за 6 прийомів (кожні 4 години) протягом 8–10 днів; після 8-денної перерви при легкому перебігу додатково ще 1–3 курси, при тяжкому перебігу – до 9 курсів.
Інфекції, спричинені Human papilloma virus (гострокінцеві кондиломи) : по 1 таблетці по 1000 мг 3 рази на добу, курс лікування – 14–28 днів; при комбінації з кріотерапією або CO 2 -лазерною терапією – по 1 таблетці по 1000 мг 3 рази на добу протягом 5 днів, 3 курси з інтервалом 1 місяць.
Гепатит В : дорослі – по 1 таблетці по 1000 мг 3–4 рази на добу протягом 15–30 днів; потім підтримуюча доза – по 1 таблетці по 1000 мг 1 раз на добу протягом 2–6 місяців.
Хронічні рецидивуючі інфекції дихальних шляхів і сечостатевої системи у пацієнтів з ослабленим імунітетом (у комплексному лікуванні) :
дорослі – по 1 таблетці по 1000 мг 3–4 рази на добу, курс лікування – від 2 тижнів до 3 місяців; діти – добова доза з розрахунку 50 мг/кг за 3–4 прийоми протягом 21 дня (або 3 курси по 7–10 днів з такими ж перервами).
Для відновлення функції імунної системи та досягнення стійкого імуномодулюючого ефекту у пацієнтів з ослабленим імунітетом курс лікування повинен тривати від 3 до 9 тижнів.
Пацієнти літнього віку. Лікарський засіб можна застосовувати у звичайних дозах для дорослих, необхідності у корекції дози немає.
Діти. Лікарський засіб застосовувати дітям віком від 1 року.

Підвищена чутливість до інозину пранобексу та до інших компонентів лікарського засобу; подагра, сечокам’яна хвороба, тяжка ниркова недостатність III ступеня, гіперурикемія.

Лікарський засіб, як правило, добре переноситься навіть при довготривалому застосуванні. Найчастішою побічною реакцією є короткочасне та незначне (зазвичай у межах норми) збільшення концентрації сечової кислоти в сироватці крові і в сечі (спричинене метаболізмом інозину), яке нормалізується через декілька днів після закінчення застосування лікарського засобу.
Лабораторні дослідження: підвищення рівня сечової кислоти у крові, підвищення рівня сечової кислоти у сечі, підвищення рівня азоту сечовини у крові, підвищення рівнів трансаміназ, підвищення рівнів лужної фосфатази у крові.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність, нездужання, розлади сну .
З боку травного тракту: нудота, блювання, біль у надчеревній ділянці, діарея, запор, відсутність апетиту.
З боку шкіри та підшкірної тканини: свербіж, шкірні висипання, кропив’янка.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (включаючи ангіоневротичний набряк).
Психічні розлади: знервованість.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення рівня трансаміназ, лужної фосфатази або азоту сечовини в крові.
З боку скелетно-м’язової та сполучної тканин: біль у суглобах.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: поліурія (збільшення об’єму сечі).
Протягом постмаркетингового дослідження були зареєстровані побічні реакції, частоту виникнення яких неможливо встановити за наявними даними:
з боку травного тракту: болі в животі (у верхній частині живота);
з боку імунної системи: анафілактичні реакції, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, гіперчутливість, кропив’янка;
з боку шкіри і підшкірної клітковини: еритема.

Випадки передозування не спостерігались. Передозування може спричинити підвищення концентрації сечової кислоти у сироватці крові і в сечі. При передозуванні показано промивання шлунка та симптоматична терапія.