Кларитин таблетки по 10 мг №10

діюча речовина: loratadine;
1 таблетка містить лоратадину 10 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат .

Спосіб застосування .
Перорально. Таблетки можна застосовувати незалежно від прийому їжі.
Дозування .
Дорослим та дітям віком від 12 років слід приймати по 1 таблетці (10 мг лоратадину) 1 раз на добу.
Для дітей у віці від 2 до 12 років дозування залежить від маси тіла. Дітям при масі тіла більше 30 кг — 10 мг (1 таблетка) 1 раз на добу. Дітям з масою тіла менше 30 кг застосовувати препарат у вигляді сиропу.
Пацієнти літнього віку .
Не вимагається корекції дозування пацієнтам літнього віку.
Пацієнти з порушенням функції печінки .
Пацієнтам з порушеннями функцій печінки тяжкого ступеня слід призначати препарат у нижчій початковій дозі, оскільки в них можливе зниження кліренсу лоратадину. Для дорослих і дітей із масою тіла більше 30 кг рекомендована початкова доза становить 10 мг через день.
Пацієнти з порушенням функції нирок .
Немає необхідності в корекції дози для пацієнтів з порушенням функції нирок.
Діти.
Ефективність та безпека застосування лоратадину дітям віком до 2 років не встановлені.
Препарат Кларитин ® , таблетки, призначати дітям з масою тіла більше 30 кг.

Кларитин ® протипоказаний пацієнтам із підвищеною чутливістю до активної речовини або до будь-якого іншого компонента препарату.

Коротка характеристика профілю безпеки . У клінічних дослідженнях з участю дорослих і підлітків при застосуванні лоратадину в рекомендованій дозі 10 мг на добу при показаннях, що включають алергічний риніт і хронічну ідіопатичну кропив’янку, про побічні реакції повідомлялося у 2 % пацієнтів (що перевищує показник у пацієнтів, які отримували плацебо). Частішими побічними реакціями у порівнянні з групою плацебо були: сонливість (1,2 %), головний біль (0,6 %), посилення апетиту (0,5 %) і безсоння (0,1 %). У клінічних дослідженнях у дітей віком від 2 до 12 років в ідзначалися такі небажані явища, як головний біль (2,7 %), нервозність (2,3 %) або втома (1 %).
Перелік побічних реакцій . Побічні реакції, про які повідомлялося в ході постмаркетингового періоду, вказані нижче за класами систем органів. Частота визначена як: дуже часті (≥1/10), часті (від ≥1/100 до <1/10), нечасті (від ≥1/1 000 до <1/100), поодинокі випадки (від ≥1/10 000 до <1/1 000), рідкісні випадки (<1/10 000) і частота невідома (неможливо встановити за наявними даними). У кожній групі частоти побічні реакції вказані в порядку зниження серйозності. З боку імунної системи : рідкісні випадки – реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію та ангіоневротичний набряк. З боку нервової системи : рідкісні випадки – запаморочення, судоми. З боку серця : рідкісні випадки – тахікардія, пальпітація. З боку ШКТ : рідкісні випадки – нудота, сухість у роті, гастрит. З боку гепатобіліарної системи : рідкісні випадки – патологічні зміни функції печінки. З боку шкіри і підшкірної клітковини : рідкісні випадки – висипання, алопеція. Загальні розлади : рідкісні випадки – втома. Дослідження: частота невідома – збільшення маси тіла.

Передозування лоратадину підвищує частоту виникнення антихолінергічних симптомів. При передозуванні повідомлялося про сонливість, тахікардію і головний біль. У разі передозування рекомендовано симптоматичне та підтримуюче лікування упродовж необхідного періоду часу. Можливе застосування активованого вугілля у вигляді водної суспензії. Також можна провести промивання шлунка. Лоратадин не виводиться із організму при проведенні гемодіалізу; ефективність перитонеального діалізу у виведенні препарату невідома. Після невідкладної допомоги пацієнт має залишитися під медичним наглядом.