+380 73 220 77 77

ЗАСОБИ ДЛЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

Леркамен 20 таблетки, в/плів. обол. по 20 мг №28 (14х2)

0.0 0 відгуків

В наявності: 2 упаковки

477,40 ₴
Упаковка
  • Самовивіз: вул. Верхній Вал, 40; Пн–Пт 08:00–20:00, Сб–Нд 09:00–18:00
  • Оплата карткою або готівкою в аптеці
  • Повернення лише у випадках неналежної якості

Основна інформація

ХАРАКТЕРИСТИКИ
Форма випуску
таблетки, в/плів. обол.
Дозування
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить лерканідипіну гідрохлориду 20 мг, що відповідає лерканідипіну 18,8 мг
Кількість в упаковці
таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 20 мг по 7 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері; по 6 або 9 бліс
Виробник
Берлін-Хемі АГ, Німеччина
Країна виробництва
Німеччина
Термін придатності
36
Штрих-код
4013054008782
Реєстраційне посвідчення
UA/0583/01/02
ЗАСТОСУВАННЯ
Умови відпуску
Рецепт

Інструкція виробника

Склад

діюча речовина: lercanidipine;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить лерканідипіну гідрохлориду 20 мг, що відповідає лерканідипіну 18,8 мг;
допоміжні речовини : л актози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), повідон K 30, магнію стеарат;
оболонка: готова суміш для плівкового покриття, до складу якої входять: гіпромелоза, тальк, титану діоксид (Е 171), макрогол 6000, заліза оксид (Е 172).

Спосіб застосування та дози

Спосіб застосування
Лерканідипін слід приймати вранці принаймні за 15 хвилин до сніданку.
Цей лікарський засіб не слід приймати із соком грейпфрута (див. розділ «Протипоказання» та « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій »).
Дозування. Рекомендована доза становить 10 мг 1 раз на добу, яку слід приймати принайм н і за 15 хвилин до їди. Дозу можна підвищити до 20 мг, залежно від індивідуальної чутливості пацієнта. Підбір дози має бути поступовим, оскільки максимальна антигіпертензивна дія може проявитися через 2 тижні після початку лікування.
Для деяких осіб, у яких не вдається адекватно контролювати рівень тиску одним антигіпертензивним препаратом, може бути доцільним лікування лерканідипіну гідрохлоридом разом з блокатором β-адренорецепторів (атенолол), діуретиком (гідрохлоротіазид) або інгібітором ангіотензинперетворювального ферменту (каптоприл або еналаприл).
Оскільки крива залежності «доза-відповідь» крута та має плато при дозах 20 – 30 мг, малоймовірно, що ефективність буде вища при застосуванні більш високих доз; у той час як частота побічних ефектів може збільшуватися.
Пацієнти літнього віку: хоча фармакокінетичні дані і клінічний досвід свідчать, що коригування добової дози не потрібне, слід проявляти особливу увагу та обережність на початку лікування пацієнтів літнього віку.
Пацієнти з нирковою або печінковою недостатністю: слід бути особливо обережним на початку лікування пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки від легкого до помірного ступеня тяжкості. Незважаючи на те, що, як правило, ці пацієнти переносять препарат нормально, збільшення добової дози до 20 мг слід проводити з обережністю. Антигіпертензивний ефект може бути посилений у пацієнтів з порушенням функції печінки, отже в таких випадках необхідне коригування дози.
Лерканідипіну гідрохлорид протипоказано застосовувати пацієнтам з тяжкою печінковою або тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ < 30 мл/хв) , включаючи пацієнтів, які проходять діаліз (див. розділ «Протипоказання» та « Особливості застосування »). Діти . Застосування лерканідипіну дітям віком до 18 років не рекомендується, оскільки відсутній клінічний досвід.

Протипоказання

- Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої, допоміжної речовини лікарського засобу (див. розділ «Склад»).
- Обструкція судин, що виходять з лівого шлуночка.
- Нелікована застій н а серцева недостатність.
- Нестабільна стенокардія або нещодавно перенесений (протягом 1 місяця) інфаркт міокарда.
- Тяжка печінкова недостатність.
- Тяжка ниркова недостатність (ШКФ < 30 мл/хв), включаючи пацієнтів, які проходять діаліз. - Одночасне застосування з сильними інгібіторами СYР3А4, циклоспорином, грейпфрутом або соком грейпфрута (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій »).

Побічні ефекти

Загальний профіль безпеки
Безпека застосування лерканідипіну в дозі від 10 до 20 мг один раз на добу оцінена в ході подвійного сліпого, плацебо-контрольованого клінічного дослідження (за участю 1200 пацієнтів, що приймали лерканідипін, і 603 пацієнтів, які приймали плацебо), а також в ході активноконтрольваних та неконтрольованих довгострокових клінічних досліджень з активним препаратом порівняння за участю 3676 пацієнтів, які страждали на артеріальну гіпертензію і отримували лерканідипін.
Найбільш частими побічними реакціями, повідомлення про які були отримані в ході клінічних досліджень, а також в ході післяреєстраційного нагляду, були: периферичні набряки, головний біль, припливи, тахікардія і посилене серцебиття.
Таблиця побічних реакцій
У нижченаведеній таблиці представлені побічні реакції, щодо яких встановлено причинно-наслідковий зв’язок із застосуванням препарату в результаті клінічних досліджень та післяреєстраційного нагляду в різних країнах світу.
Вони розподілені системами органів згідно з MedDRA та за частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 до <1/100), рідко (≥ 1/10000 до < 1/ 1000 ), дуже рідко (< 1/10000), невідомо ( оцінка за наявними даними неможлива ). У кожній групі за частотою побічні реакції, що виникали, зазначені у порядку зменшення проявів. Класифікація MedDRA щодо впливу на системи і органи Часто Нечасто Рідко Невідомо З боку імунної системи гіперчутливість З боку нервової системи головний біль запаморочення сонливість, синкопе З боку серця тахікардія, посилене серцебиття стенокардія З боку судин припливи артеріальна гіпотензія З боку шлунково- кишкового тракту диспепсія, нудота, біль у верхній частині живота блювання, діарея гіпертрофія ясен 1 , помутніння перитонеального відтоку 1 З боку печінки та жовчовивідних шляхів підвищення рівня сироваткових трансаміназ 1 З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини висипання, свербіж кропив’янка ангіоневротичний набряк 1 З боку сполучної тканини, м’язової та кісткової систем міалгія З боку нирок та сечовивідних шляхів поліурія полакіурія Загальні порушення і порушення у місці застосування периферичні набряки астенія, втомлюваність біль у грудях 1 Побічні реакції, які були виявлені у постмаркетинговий період, згідно зі спонтанними повідомленнями з різних країн світу. Опис окремих побічних реакцій Під час плацебо-контрольованих клінічних досліджень частота виникнення периферичних набряків становила 0,9 % при прийомі лерканідипіну в дозі від 10 до 20 мг і 0,83 % при прийомі плацебо. Всього у досліджуваної популяції, включаючи довгострокові клінічні випробування, частота виникнення досягала 2 %. Лерканідипін, ймовірно, не має негативного впливу на рівень глюкози в крові і рівень ліпідів в сироватці. Деякі дигідропіридини рідко можуть призводити до болю у ділянці серця або стенокардії. Дуже рідко у хворих з уже наявною стенокардією може збільшуватися частота, тривалість або тяжкість цих нападів. Можуть спостерігатися поодинокі випадки інфаркту міокарда. Повідомлення про підозрювані побічні реакції Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення користі/ризику при застосуванні лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https :// aisf . dec . gov . ua або через веб-сайт компанії https :// www . berlin - chemie . ua

Передозування

Протягом періоду післяреєстраційного застосування лерканідипіну повідомлялося про деякі випадки передозування (від 30–40 мг до 800 мг), у тому числі спроба суїциду.
Симптоми
Як і у випадку передозування інших дигідропіридинів, передозування лерканідипіну спричинить надмірну периферичну вазодилатацію із помітною артеріальною гіпотензією та рефлекторною тахікардією. Однак при дуже високих дозах може бути втрачена периферична селективність, що спричинить брадикардію та негативний інотропний ефект. Найпоширенішими побічними реакціями, пов’язаними із випадками передозування, були артеріальна гіпотензія, запаморочення, головний біль та посилене серцебиття.
Лікування
Клінічно значуща артеріальна гіпотензія, спричинена передозуванням, вимагає активної серцево-судинної підтримки, включаючи такі заходи: спостереження за серцевою та дихальною функціями, підняття кінцівок, контроль об’єму циркулюючої рідини та діурезу.
Зважаючи на тривалий фармакологічний ефект лерканідипіну, необхідно продовжити спостереження за станом серцево-судинної системи пацієнта протягом не менше 24 годин. З огляду на високий ступінь зв’язування препарату з білками передбачається, що діаліз є неефективним. При підозрі на отруєння середнього або важкого ступеня потрібно спостерігати за станом пацієнта у відділенні інтенсивної терапії.

Відгуки покупців

Ще немає відгуків

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто поділиться враженнями

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відгук з’явиться після модерації.

СХОЖІ ТОВАРИ

Вам також може сподобатись

Перейти в каталог