Гіоксизон мазь по 15 г у тубах

діючі речовини: гідрокортизон, окситетрациклін;
1 г мазі містить: гідрокортизону ацетат 10 мг, окситетрацикліну гідрохлорид 30 мг;
допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат (Е 218), олія мінеральна, парафін жовтий м'який.

Лікарський засіб призначений для місцевого застосування. Мазь наносити тонким шаром на суху уражену шкіру та ділянки, що лущаться, 2-3 рази на добу. Не слід застосовувати мазь під оклюзійну пов'язку . Лікування зазвичай проводити протягом 1-2 тижнів. Не можна застосовувати на шкіру обличчя більше 1 тижня. Протягом тижня рекомендується застосовувати не більше 10 г мазі.
Діти.
Препарат не застосовувати дітям.

Пошкодження шкіри, викликані бактеріальними інфекціями (наприклад піодермія, сифілітичні пошкодження), вірусними інфекціями (наприклад оперізувальний герпес, бородавка звичайна, бородавка плоска, гострокінцева кондилома, контагіозний молюск); інфекції, спричинені грибками та дріжджами; паразитарні інфекції (наприклад короста); виразкові ураження шкіри; іхтіоз, ювенільний підошовний дерматоз, вульгарні вугри, розацеа, ламкість судин шкіри, атрофія шкіри; новоутворення шкіри.
Алергія на кортикостероїди, окситетрацикліну гідрохлорид або на інші компоненти лікарського засобу. Не рекомендується застосовувати при звичайних та рожевих вуграх, періоральному дерматиті ( dermatitis perioralis ), після профілактичних щеплень. Не застосовувати на рани, при передракових станах шкірного покриву та раку шкіри. Протипоказаний при бактеріальних інфекціях (у т.ч. туберкульозі), вірусних інфекціях (у т.ч. герпесі, вітряній віспі).

Лікування слід припинити при появі симптомів подразнення шкіри.
Якщо після 7 днів застосування препарату покращення не спостерігається, лікування слід припинити у зв'язку з тим, що гідрокортизон може маскувати симптоми інфекції, що розвивається.
Не застосовувати без перерви понад 2 тижні. Довготривале застосування може призвести до розвитку резистентності бактерій до окситетрацикліну гідрохлориду та мітотичної суперінфекції.
Слід запобігати контакту препарату з очима, слизовими оболонками та ранами.
Не застосовувати навколо очей у зв'язку з ризиком глаукоми або катаракти.
Шкіра обличчя та волосистої ділянки голови, а також геніталій особливо чутлива до виникнення побічних реакцій. При невідповідному застосуванні, а також при наявності бактеріальних, паразитарних, грибкових або вірусних інфекцій прояви цих захворювань можуть маскуватися та/або посилюватися. На шкіру обличчя, а також у паховій ділянці застосовувати тільки у разі нагальної потреби, оскільки можливе підвищення всмоктування та високий ризик розвитку побічних ефектів (телеангіектазії, періорального дерматиту) навіть після нетривалого застосування. Слід обережно застосовувати лікарський засіб при наявності атрофії підшкірної клітковини, переважно особам літнього віку.
У зв'язку з тим, що кортикостероїди можуть проникати крізь шкіру, слід уникати застосування препарату протягом тривалого часу та на великі ділянки шкіри. Не слід застосовувати препарат під оклюзійну пов'язку через можливу атрофію епідермісу, розтягнення шкіри та суперінфекцію. Кортикостероїдам притаманні системні побічні ефекти, гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозна дисфункція, включаючи гіперглікемію при синдромі Кушинга, глюкозурія.
Через вміст кортикостероїдів препарат слід застосовувати з обережністю хворим на псоріаз.
До складу препарату входить метилпапагідроксибензоат (Е 218), що може спричинити алергічні реакції (можливо, уповільнені).

З боку шкіри та підшкірної клітковини:
– місцеве подразнення шкіри, висипання, відчуття печіння, свербіж, пітниця, сухість шкіри;
– гіпертрихоз, знебарвлення або депігментація шкіри;
– контактний дерматит, екзема, уповільнене загоювання ран, почервоніння, утворення стрий, стероїдіндукованої пурпури, зміна кольору шкіри, мацерація шкіри, вугреподібні ураження;
– періоральний дерматит, що супроводжується або не супроводжується атрофією шкіри, пригнічення росту епідермісу, атрофія підшкірної клітковини;
– запалення волосяних фолікулів, розвиток вторинних бактеріальних або грибкових інфекцій;
– “ефект рикошету”, що може призвести до стероїдної залежності;
– телеангіектазія.
З боку ендокринної системи: адренокортикальна супресія, гіперглікемія, глюкозурія.
Системні розлади спостерігаються завдяки абсорбції гідрокортизону ацетату в системний кровотік та викликають:
– синдром Кушинга, внутрішньочерепна гіпертензія;
– ангіоневротичний набряк;
– підвищення резистентності штамів бактерій;
– бластомікоз.
З боку органів зору: підвищення внутрішньоочного тиску та ризик виникнення катаракти (при систематичному попаданні препарату на кон ' юнктиву).
З боку імунної системи: алергічні реакції, реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, фотосенсибілізацію.