Фестал нео 10 000 таблетки, в/о, киш./розч. №20

діюча речовина: pancreatin;
1 таблетка містить панкреатину, що відповідає мінімальній ферментативній активності:
10 000 ліполітичних МО, 7 500 амілолітичних МО, 375 протеолітичних МО;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, кросповідон, гіпромелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;
оболонка: поліетиленгліколь, суха суміш «Acryl-eze white», що містить тальк, титану діоксид (Е 171), метакрилатний сополімер, натрію лаурилсульфат, натрію карбонат, кремнію діоксид колоїдний безводний .

Доза препарату Фестал ® НЕО 10 000 залежить від дефіциту панкреатичних ферментів у дванадцятипалій кишці і встановлюється індивідуально. Якщо немає інших рекомендацій та у разі вживання важкоперетравлюваної рослинної їжі, жирної або незвичної їжі приймати 1–2 таблетки однократно. В інших випадках при виникненні розладів травлення рекомендована однократна доза становить 2–4 таблетки. При необхідності дозу препарату можна підвищити. Збільшення дози з метою зменшення симптомів захворювання, наприклад стеатореї або симптомів хронічного панкреатиту , потрібно проводити тільки під контролем лікаря. Добова доза ліпази не повинна перевищувати 15000–20000 ОД ЄФ на 1 кг маси тіла.
Таблетки приймати під час їди, ковтаючи цілими та запиваючи значною кількістю рідини, наприклад склянкою води.
Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання та визначається лікарем в індивідуальному порядку .
Діти.
Застосовувати дітям віком від 3 років. Питання про дозу препарату і тривалість лікування для дітей вирішує лікар. Препарат призначають у добовій дозі, що необхідна для нормалізації випорожнення, під час кожного основного прийому їжі, але не більше 1500 ОД ліпази на 1 кг маси тіла дитини віком до 12 років. Для дітей віком від 12 років добова доза ферментів не повинна перевищувати 15000 – 20000 ОД ЄФ ліпази на 1 кг маси тіла.

Підвищена чутливість до панкреатину свинячого походження або до допоміжних речовин препарату. Гострий панкреатит або хронічний панкреатит у стадії загострення, гострий гепатит, механічна жовтяниця. Препарат не слід застосовувати хворим з обтураційною непрохідністю кишечнику.

Для оцінки частоти виникнення побічних ефектів використовується така класифікація: дуже часто: ≥ 1/10; часто: ≥ 1/100 і < 1/10; нечасто: ≥ 1/1000 і < 1/100; рідко: ≥ 1/10000 і < 1/1000; дуже рідко: < 1/10000; частота невідома (оцінка не може бути проведена за наявними даними). З боку серцево-судинної системи. Частота невідома: тахікардія. З боку імунної системи. Дуже рідко: алергічні реакції негайного типу (шкірне висипання, кропив’янка, чхання, сльозотеча, бронхоспазм, диспное). Частота невідома: анафілактичні реакції, включно з кропив’янкою та ангіоневротичним набряком. З боку травного тракту. Дуже рідко: алергічні реакції з боку травного тракту (діарея, біль у животі, нудота, зміна характеру випорожнень). Можливе виникнення відчуття дискомфорту в епігастральній ділянці шлунка, метеоризму, кишкової коліки, кишкової непрохідності. Частота невідома: зафіксовано випадки кишкової непрохідності та запору, особливо при застосуванні високих доз ензимів панкреатину. Формування стриктур в ілеоцекальній ділянці та у висхідній частині ободової кишки було описано після призначення порошку з підшлункових залоз у високих дозах. Блювання, подразнення слизової оболонки порожнини рота. Біль у животі, діарея, подразнення навколо анального отвору, запор, обширний стеноз кишечнику, фіброзуюча колонопатія. З боку обміну речовин та харчування. Частота невідома: гіперурикемія. Застосування дуже високих доз препарату може призвести до підвищення рівня сечової кислоти у крові. З боку шкіри. Частота невідома: гіперемія, свербіж. З боку сечостатевої системи. Частота невідома: гіперурикозурія, особливо при застосуванні високих доз препарату. Можливе підвищене виділення сечової кислоти із сечею, особливо при застосуванні високих доз препарату. Для уникнення утворення сечокислих конкрементів у таких хворих слід контролювати вміст сечової кислоти в сечі. Загальні порушення. Частота невідома: відчуття жару, загальна слабкість. Повідомлення про підозрювані побічні реакції Дуже важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації препарату, оскільки це дає змогу постійно відстежувати співвідношення користь/ризик застосування цього лікарського засобу. Медичних працівників закликають повідомляти про будь-які підозрювані небажані реакції через національну систему фармаконагляду.

Можливе підсилення побічних ефектів. Під час прийому надзвичайно високих доз інших препаратів із порошку підшлункових залоз спостерігалися гіперурикемія та гіперурикозурія, у дітей – запор. Лікування симптоматичне: відміна препарату, достатня гідратація.