Верошпірон таблетки по 25 мг №20

діюча речовина : спіронолактон;
1 таблетка містить 25 мг спіронолактону;
допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, тальк, крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат.

Схеми дозування
Дорослі
Первинний гіперальдостеронізм
З діагностичною метою
Тривалий тест: спіронолактон застосовують по 400 мг/добу 3‒4 тижні. При досягненні корекції гіпокаліємії і артеріальної гіпертензії можна припускати наявність первинного гіперальдостеронізму.
Короткий тест: спіронолактон приймають по 400 мг/добу протягом 4 днів. При збільшенні вмісту калію в крові під час прийому препарату Верошпірон і зниженні після його скасування можна припускати наявність первинного гіперальдостеронізму.
Лікування
При підготовці до хірургічного лікування спіронолактон застосовують в дозах від 100 до 400 мг/добу. У пацієнтів, у яких операція не планується, препарат можна використовувати в якості тривалої підтримуючої терапії у найменшій ефективній дозі, яка визначається індивідуально. В описаній ситуації початкову дозу допустимо знижувати кожні 14 днів до досягнення мінімальної ефективної дози. Для зниження вираженості побічних ефектів при тривалому застосуванні препарат Верошпірон рекомендується застосовувати в комбінації з іншими діуретиками.
Набряки на тлі застійної серцевої недостатності або нефротичного синдрому
Початкова добова доза становить 100 мг і може змінюватися в інтервалі від 25 до 200 мг/добу, призначається в 1 або 2 прийоми.
У разі призначення більш високих доз Верошпірон можна застосовувати у комбінації з іншими групами діуретиків, що діють у більш проксимальних відділах ниркових канальців. У цьому випадку дозування Верошпірону слід коригувати.
Додаткова терапія при лікуванні тяжкої серцевої недостатності (клас III ‒ IV за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації (NYHA) і з фракцією викиду ≤35%)
На основі результатів рандомізованих досліджень застосування альдактону (RALES: див. розділ «Фармакодинаміка») встановлено, що, якщо вміст калію в сироватці крові не перевищує 5,0 мЕкв/л, а концентрація креатиніну в сироватці крові не перевищує 2,5 мг/дл, на початку застосування на тлі базової стандартної терапії доза спіронолактону повинна становити 25 мг/добу. Пацієнтам, які добре переносять препарат у дозі 25 мг/добу, за клінічними показаннями можна збільшити дозу до 50 мг/добу. Пацієнтам, які не переносять препарат у дозі 25 мг/добу, можна знизити дозу препарату до 25 мг один раз на 2 дні (див. розділ «Особливості застосування»).
Додаткова терапія при лікуванні артеріальної гіпертензії в разі недостатньої ефективності раніше застосовуваних гіпотензивних препаратів
Початкова доза спіронолактону при одночасному застосуванні з іншими гіпотензивними препаратами становить 25 мг/добу. Якщо через 4 тижні артеріальний тиск не досягає цільових значень, дозу препарату можна подвоїти. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які отримують препарати, що можуть викликати розвиток гіперкаліємії (наприклад інгібітори АПФ або блокатори рецепторів ангіотензину), до початку застосування спіронолактону слід оцінити вміст калію і креатиніну в сироватці крові. Не слід застосовувати препарат Верошпірон пацієнтам, у яких вміст калію в сироватці крові перевищує 5,0 ммоль/л, а концентрація креатиніну в сироватці крові перевищує 2,5 мг/дл. Протягом 3 місяців після початку прийому спіронолактону слід ретельно контролювати вміст калію і креатиніну в крові.
Асцит і набряки, зумовлені цирозом печінки
Якщо співвідношення Na + /K + у сечі більше 1, добова доза становить 100 мг. Якщо це співвідношення менше 1, доза препарату повинна знаходитися в інтервалі від 200 до 400 мг/добу.
Підтримуючу дозу слід визначати індивідуально.
Гіпокаліємія
Препарат призначається в дозі 25‒100 мг/добу, якщо застосування препаратів калію або інших калійзберігаючих методів є недостатнім.
Діти
Початкова добова доза становить 1-3 мг/кг маси тіла однократно або за 2-4 прийоми. При проведенні підтримуючої терапії або при одночасному застосуванні з іншими діуретиками дозу Верошпірону потрібно знизити до 1‒2 мг/кг маси тіла. При необхідності можна приготувати суспензію з подрібнених таблеток 25 мг.
Пацієнти літнього віку
Рекомендується розпочинати лікування з нижчих доз з наступним поступовим збільшенням до досягнення максимального ефекту. Слід брати до уваги, що мають місце печінкові і ниркові порушення, оскільки вони впливають на метаболізм препарату та його екскрецію.
Крім того, при застосуванні препарату у пацієнтів літнього віку слід брати до уваги ризик розвитку гіперкаліємії (див. розділ «Особливості застосування»).
Спосіб застосування
Як правило, добова доза спіронолактону приймається після їди 1 або 2 рази на добу. Прийом добової дози або першої частини добової дози препарату рекомендується вранці.
Діти.
Застосовувати у педіатричній практиці за призначенням лікаря.

- Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.
- Анурія.
- Гостра ниркова недостатність.
- Тяжкі порушення функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації <10 мл/хв.). - Серцева недостатність, якщо швидкість клубочкової фільтрації менше 30 мл/хв або сироваткова концентрація креатиніну більше 220 мкмоль/л. - Гіперкаліємія. - Гіпонатріємія. - Хвороба Аддісона. - Одночасне застосування еплеренону або інших калійзберігаючих діуретиків. - Вагітність або період годування груддю.

Небажані реакції зумовлені конкурентним антагонізмом спіронолактону щодо альдостерону (що призводить до посилення екскреції калію), а також антиандрогенним ефектом спіронолактону.
Небажані реакції зазначені у вигляді розподілу за системно-органними класами згідно з MedDRA і з зазначенням частоти виникнення згідно MedDRA: дуже часті (≥1/10); часті (від ≥1/100 до <1/10); нечасті (від ≥1/1000 до <1/100); поодинокі (від ≥1/10000 до <1/1000); рідкісні (<1/10000), частота не встановлена (не можна оцінити за наявними даними). Побічні реакції за системами органів, згідно з MedDRA Дуже часті Часті Нечасті Поодинокі Рідкісні Невідомої частоти Доброякісні, злоякісні та неуточнені пух­лини (у т.ч. кісти та поліпи) Доброякісні новоутворення молочної залози З боку крові та лімфатичної системи Тромбоцитопенія, агранулоцитоз, еозинофілія, лейкопенія З боку імунної системи Гіперчутливість Ендокринні порушення Гірсутизм З боку харчування та обміну речовин Гіперкаліємія 1 Гіперкаліємія 2 Гіпонатріємія, дегідратація, порфірія Гіперхлоре мічний ацидоз Психічні порушення Сплутаність свідомості З боку нервової системи Сонливість 3 , головний біль Параліч, параплегія Запаморочення, атаксія Кардіологічні порушення Аритмії 4 З боку судин Васкуліт Небажана артеріальна гіпотензія З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння Зміна тембру голосу З боку травної системи Нудота, блювання Гастрит, виразка, шлункова кровотеча, біль у шлунку, діарея З боку гепатобіліарної системи Гепатит Порушення функції печінки Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини Висипання, кропивʼянка Алопеція, екзема, кільцеподібна еритема, вовчакоподібні ураження шкіри Бульозний пемфігоїд 6 гіпертрихоз, синдром Стівенса-Джонсона, свербіж, токсичний епідермальний некроліз, медикаментозн а реакц ія з еозиноф ілією та системними про­явами ( DRESS -синдром ) З боку кістково-мʼязової системи та сполучної тканини Остеомаляція Судоми ніг З боку сечовидільної системи Гостра ниркова недостатність З боку репродуктивної системи та молочних залоз Зниження лібідо, еректильна дисфункція, гінекомастія (у чоловіків), болючість молочної залози, біль у грудях (у чоловіків), збільшення молочної залози, менструальні порушення (у жінок) Безпліддя 5 Системні порушення та ускладнення у місці введення Астенія, втома Зміни лабораторних показників Підвищення вмісту сечовини сироватки крові, підвищення вмісту креатиніну сироватки крові Підвищення вмісту глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) 6 1 У пацієнтів з нирковою недостатністю та у пацієнтів, які одночасно отримують препарати калію. 2 У пацієнтів літнього віку, при цукровому діабеті і у пацієнтів, які одночасно приймають інгібітори АПФ. 3 У пацієнтів з цирозом печінки. 4 У пацієнтів з нирковою недостатністю та у пацієнтів, які отримують препарати калію одночасно зі спіронолактоном. 5 При застосуванні препарату в високих дозах (450 мг/добу). 6 Як правило, при тривалому застосуванні. Зазвичай після припинення прийому спіронолактону небажані ефекти зникають. Повідомлення про підозрювані побічні реакції Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua/.

Симптоми
Передозування спіронолактоном може викликати стани і симптоми, які належать до небажаних реакцій та спостерігаються на тлі його прийому (наприклад сонливість, сплутаність свідомості, макулопапульозні або еритематозні висипання, нудота, блювання, запаморочення, діарея). У деяких випадках можлива гіпонатріємія або гіперкаліємія, особливо у пацієнтів з порушеннями функції нирок; у пацієнтів з тяжкими захворюваннями печінки передозування може призвести до печінкової коми.
Лікування: симптоматичне, специфічного антидоту не існує. Слід підтримувати водно-електролітний і кислотно-лужний баланси: призначенням діуретиків, що виводять калій; парентеральним введенням глюкози з інсуліном, у тяжких випадках − проведенням гемодіалізу.