Мезим форте 10000 таблетки киш./розч. №20 (10х2)

діюча речовина: порошок з підшлункових залоз (свиней);
1 таблетка кишковорозчинна містить порошку із підшлункових залоз (свиней) 80,00–111,111 мг, що має мінімальну ліполітичну активність 10000 ОД ЄФ (одиниці Європейської фармакопеї), мінімальну амілолітичну активність 7500 ОД ЄФ, мінімальну протеолітичну активність 375 ОД ЄФ;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, кросповідон, магнію стеарат, гіпромелоза, метакрилатний сополімер (тип А), триетилцитрат, титану діоксид (Е 171), тальк, симетикон, поліетиленгліколь, натрію кармелоза, полісорбат, азорубін (Е 122), натрію гідроксид.

Рекомендована доза на прийом їжі: 2 – 4 таблетки (відповідає 20000 – 40000 ОД ЄФ ліпази).
Доза Мезим â форте 10000 визначається відповідно до тяжкості наявної недостатності функції підшлункової залози. Зазвичай рекомендованою дозою є доза ліпази 20000 – 40000 ОД ЄФ на прийом їжі, але вона може бути й вищою.
Метою лікування препаратом Мезим â форте 10000 є досягнення або підтримання нормальної маси тіла та нормалізація частоти дефекацій або консистенції калу. Збільшення дози повинно проводитися тільки під наглядом лікаря та з метою полегшення вираженості симптомів (наприклад стеатореї, болю в шлунку).
Не слід перевищувати щоденну дозу ферментів, що становить 15000 – 20000 ОД ліпази на кілограм маси тіла.
Таблетки Мезим â форте 10000 слід ковтати цілими, запиваючи великою кількістю рідини, під час вживання їжі, оскільки ефективність лікарського засобу Мезим â форте 10000 може зменшуватися при розжовуванні, ферменти, що містяться в препараті, при вивільненні в ротовій порожнині можуть пошкоджувати її слизову оболонку.
Тривалість лікування, залежить від перебігу захворювання та визначається лікарем.
Діти.
Лікарський засіб Мезим â форте 10000 застосовують для лікування дітей від 3 років. Дозування та тривалість лікування визначає лікар.

Підвищена чутливість до панкреатину свинячого походження, азорубінового лаку або до інших допоміжних речовин препарату.
Гострий панкреатит або хронічний панкреатит у стадії загострення (але епізодичне застосування можливе у фазі затухаючого загострення при розширенні дієти при наявності розладів функції підшлункової залози). Препарат не слід застосовувати хворим з обтураційною непрохідністю кишечнику.

Для оцінки частоти виникнення побічних реакцій використовується така класифікацію:
дуже часто: ≥ 1/10;
часто: ≥ 1/100 – < 1/10; іноді: ≥ 1/1000 – < 1/100; рідко: ≥ 1/10000 – < 1/1000; дуже рідко: < 1/10000, частота невідома (оцінка не може бути проведена за наявними даними). З боку серцево-судинної системи. Частота невідома: тахікардія. З боку імунної системи. Дуже рідко: алергічні реакції негайного типу (шкірне висипання, кропив’янка, чхання, сльозотеча, бронхоспазм, диспное). Частота невідома: азорубіновий лак (Е 122) може спричинити алергічні реакції. З боку травного тракту. Дуже рідко: алергічні реакції з боку травного тракту (діарея, біль у животі, нудота, зміна характеру випорожнень). З боку шкіри. Частота невідома: к ропив’янка, гіперемія, свербіж, ангіоневротичний набряк. Загальні порушення. Частота невідома: відчуття жару, загальна слабкість. Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу відіграють важливу роль. Це дає змогу продовжувати спостереження за співвідношенням користі та ризику застосування лікарського засобу. Працівники галузі охорони здоров’я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

Застосування дуже високих доз ферментів підшлункової залози може супроводжуватися гіперурикозурією та гіперурикемією. Лікування симптоматичне.