Целестодерм-В мазь 0.1 % по 30 г у тубах

діюча речовина: betamethasone;
1 г мазі містить бетаметазону 17-валерату еквівалентно 1 мг бетаметазону;
допоміжні речовини: парафін білий м’який, олія мінеральна.

Дози
Дорослі пацієнти, у т.ч. пацієнти літнього віку
Наносити 1−3 рази на добу. Частоту нанесень визначають залежно від тяжкості захворювання. При захворюваннях легкого ступеня тяжкості нанесення 1 раз на добу є достатнім, тоді як при тяжких формах захворювання необхідним є нанесення 3 рази на добу.
Пацієнти з нирковою або печінковою недостатністю
Дані щодо застосування лікарського засобу Целестодерм-В ® пацієнтам з нирковою або печінковою недостатністю відсутні.
Спосіб застосування
Для нашкірного застосування. Наносити тонким шаром на уражені ділянки шкіри.
Діти
Не рекомендується застосовувати Целестодерм-В ® дітям та підліткам у зв’язку з відсутністю клінічних даних з ефективності та безпеки щодо застосування цій віковій категорії.

- Гіперчутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин, зазначених у розділі «Склад»;
- рожеві вугри;
- звичайні вугри;
- генералізований бляшковий псоріаз;
- періоральний дерматит;
- вірусні шкірні інфекції, такі як простий герпес або вітряна віспа;
- ураження шкіри, обумовлені грибковою або бактеріальною інфекцією, при відсутності відповідної терапії інфекції.
Не рекомендується застосування мазі Целестодерм-В ® під оклюзійні пов’язки (гіпс тощо).
Не слід застосовувати мазь Целестодерм-В ® у першому триместрі вагітності (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

, у тому числі пригнічення функції надниркових залоз, можуть виникати при застосуванні кортикостероїдів системної дії. Небажані реакції можуть виникати і при застосуванні кортикостероїдів місцевої дії, особливо у дітей та немовлят.
Системне всмоктування місцевих кортикостероїдів збільшується при збільшенні величини оброблюваної поверхні тіла. Тому слід вжити певних запобіжних заходів, особливо при довготривалому лікуванні та при застосуванні дітям і немовлятам.
Через ризик виникнення простої глаукоми та субкапсулярної катаракти Целестодерм-В ® не призначений для застосування в зоні очей та нанесення на повіки.
Довготривале застосування сильнодіючих місцевих кортикостероїдів може спричинити атрофічні зміни, зокрема на обличчі; інші ділянки тіла менш чутливі. Це слід мати на увазі при довготривалому лікуванні таких станів, як псоріаз, атопічний дерматит та тяжкі форми екземи. Застосування на обличчі ніколи не повинно тривати більше ніж 5 днів; не слід застосовувати оклюзійні пов’язки.
Порушення зору
При застосуванні кортикостероїдів системної та місцевої дії, включаючи інтраназальне, інгаляційне та офтальмологічне застосування, можливі порушення зору. Якщо виникають такі симптоми, як нечіткість зору або інші порушення зору, пацієнту слід пройти обстеження у офтальмолога для оцінки можливих причин порушення зору, які можуть включати катаракту, глаукому або такі рідкісні захворювання, як центральна серозна хоріоретинопатія, про що повідомлялося після застосування кортикостероїдів системної та місцевої дії.
Діти.
Оскільки у дітей величина співвідношення площі поверхні та маси тіла більша, ніж у дорослих, ступінь пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи (ГГНЗ) місцевими кортикостероїдами вищий у дітей, ніж у дорослих.
У дітей, які отримували кортикостероїди, відзначалося пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи (ГГНЗ), синдром Кушинга, затримка росту, недостатнє збільшення маси тіла, підвищення внутрішньочеревного тиску. Прояви пригнічення функції кори надниркових залоз у дітей: низький рівень кортизолу у плазмі крові та відсутність реакції на пробу зі стимуляції надниркових залоз із застосуванням препаратів адренокортикотропного гормону (АКТГ). В ипинання тім’ячка, головни й б іль , двобічни й набряк диска зорового нерва є проявами п ідвищення внутрішньочерепного тиску .

Симптоми
Надмірне та довготривале використання кортикостероїдів для місцевого застосування може спричинити пригнічення гіпофізарно-адреналової функції, що призводить до вторинної недостатності надниркових залоз, гіперкортицизму та синдрому Кушинга.
Лікування
При передозуванні показано відповідне симптоматичне лікування. Симптоми гострого гіперкортицизму зазвичай оборотні. За необхідності проводять корекцію електролітного балансу. У разі виникнення ознак хронічної токсичної дії рекомендується поступова відміна кортикостероїду.