Карведилол Сандоз таблетки по 25 мг №30 (10х3)

Фармакокінетичні взаємодії
Вплив карведилолу на фармакокінетику інших лікарських засобів
Карведилол є як субстратом, так і інгібітором P-глікопротеїну. Таким чином, при одночасному застосуванні карведилолу біодоступність лікарських засобів, що транспортуються за допомогою P-глікопротеїну, може зростати. Крім того, біодоступність карведилолу може змінитися під впливом індукторів або інгібіторів Р-глікопротеїну.
Дигоксин. У деяких дослідженнях у здорових добровольців та пацієнтів зі серцевою недостатністю спостерігалося збільшення впливу дигоксину на 20 %. На відміну від пацієнтів жіночої статі, у пацієнтів чоловічої статі був виявлений більш виражений ефект. Тому ретельний і суворий моніторинг концентрації дигоксину в плазмі крові рекомендується при ініціюванні та завершенні терапії карведилолом, а також при зниженні дози (див. розділ «Особливості застосування»). Карведилол не впливав на внутрішньовенне введення дигоксину.
Циклоспорин. Два дослідження у пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки і серця, які отримували пероральний циклоспорин, показали збільшення концентрації циклоспорину в плазмі крові після початку лікування карведилолом. Карведилол очевидно збільшує вплив перорального циклоспорину приблизно на 10-20 %. Для підтримки терапевтичного рівня циклоспорину необхідне зниження дози циклоспорину в середньому на 10-20 %. Механізм цієї взаємодії невідомий, але може включати інгібування кишкового Р-глікопротеїну. Через велику міжіндивідуальну варіабельність рекомендується ретельно контролювати концентрацію циклоспорину в плазмі крові після початку терапії карведилолом та відкоригувати дозу циклоспорину належним чином.
Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику карведилолу
Інгібітори та індуктори CYP2D6, CYP1A2 та CYP2C9 можуть стереоселективно змінювати системний та/або досистемний метаболізм карведилолу, що призводить до підвищення чи зниження концентрації R- та S-карведилолу в плазмі крові (див. розділи «Фармакокінетика» та «Метаболізм»). Нижче наведено кілька прикладів, зафіксованих у пацієнтів та здорових добровольців. Список не є вичерпним.
Рифампіцин. У дослідженні за участю 12 здорових добровольців під час супутнього застосування рифампіцину вплив карведилолу зменшився майже на 60 %. Зафіксовано зниження впливу карведилолу на систолічний артеріальний тиск. Механізм цієї взаємодії невідомий, але може базуватися на індукуванні кишкового Р-глікопротеїну рифампіцином. У пацієнтів, які отримують супутньо карведилол з рифампіцином, необхідно ретельно контролювати бета-блокуючу активність.
Аміодарон. У пацієнтів зі серцевою недостатністю, які одночасно приймали карведилол та аміодарон, найнижчі концентрації R- та S-карведилолу знизилися у 2,2 раза порівняно з пацієнтами, які застосовували карведилол як монотерапію. Вплив на S-карведилол приписується дезетиламіодарону, метаболіту аміодарону, який є потужним інгібітором CYP2C9. Дослідження in vitro на печінкових мікросомах людини показало, що аміодарон і дезетиламіодарон інгібують окиснення R- та S-карведилолу. У пацієнтів, які отримують комбіноване лікування карведилолом і аміодароном, рекомендується моніторинг бета-блокуючої активності.
Флуоксетин та пароксетин. У рандомізованому перехресному дослідженні у 10 пацієнтів зі серцевою недостатністю супутнє застосування флуоксетину, потужного інгібітора CYP2D6, призвело до стереоселективного інгібування метаболізму карведилолу зі 77-процентним збільшенням середнього значення AUC 0-12 R(+)енантіомера та до статистично значущого збільшення значення AUC S(-)енантіомера на 35 % порівняно з групою плацебо. Проте між групами лікування не було відзначено відмінностей у побічних реакціях, артеріальному тиску або частоті серцевих скорочень. Вплив однократної дози пароксетину, потужного CYP2D6-інгібітора, на фармакокінетику перорального карведилолу вивчали у 12 здорових добровольців після прийому пероральної однократної дози. Незважаючи на значне збільшення впливу R- та S-карведилолу, у цих здорових добровольців не були відзначені клінічні ефекти.
Фармакодинамічні взаємодії
Інсулін та пероральні гіпоглікемічні засоби. Ефекти інсуліну та пероральних гіпоглікемічних засобів можуть посилитися. Симптоми гіпоглікемії можуть бути замасковані або ослаблені (особливо тахікардія). Пацієнтам із діабетом рекомендується регулярний контроль глюкози в крові (див. розділ «Особливі заходи безпеки»).
Дигоксин. Комбіноване застосування бета-блокаторів та дигоксину може призвести до адитивного подовження часу атріовентрикулярної провідності (АВ-провідності).
Верапаміл, дилтіазем, аміодарон та інші протиаритмічні засоби. Як і інші бета-блокатори, пероральні блокатори кальцієвих каналів типу верапамілу та дилтіазему, аміодарон та інші протиаритмічні засоби необхідно застосовувати з обережністю, оскільки при комбінованому застосуванні ризик порушень АВ-провідності може зрости. Під час застосування лікарського засобу Карведилол Сандоз ® не слід вводити блокатори кальцієвих каналів та протиаритмічні засоби внутрішньовенно.
Препарати, які зменшують рівень катехоламінів. Слід ретельно контролювати пацієнтів, які приймають як препарати з бета-блокуючими властивостями, так і препарати, які зменшують рівень катехоламінів (наприклад, резерпін та інгібітори МАО), через появу ознак артеріальної гіпотензії та/або тяжкої брадикардії.
Гіпотензивні препарати. Як і у випадку інших бета-блокаторів, лікарський засіб Карведилол Сандоз ® може потенціювати ефекти або побічні реакції інших препаратів з гіпотензивною дією.
Ніфедипін. При супутньому застосуванні ніфедипіну та лікарського засобу Карведилол Сандоз ® може виникнути серйозне зниження артеріального тиску.
Клонідин. Супутнє застосування клонідину з препаратами з бета-блокуючими властивостями може потенціювати ефекти зниження артеріального тиску і серцевого ритму. Коли існує необхідність у припиненні супутнього лікування препаратами з бета-блокуючими властивостями та клонідином, спочатку слід припинити застосування бета-блокатора. Доза клонідину може бути знижена через кілька днів після завершення застосування лікарського засобу Карведилол Сандоз ® .
Одночасний прийом лікарського засобу Карведилол Сандоз ® та серцевих глікозидів може подовжувати час АВ-провідності: інгібітори окиснювального метаболізму (наприклад, циметидин) збільшують плазмовий рівень лікарського засобу Карведилол Сандоз ® (значення AUC карведилолу збільшилося на 30 %).
Анестетики. Через синергічні негативні інотропні й гіпотензивні ефекти лікарського засобу Карведилол Сандоз ® та анестетиків під час анестезії рекомендується ретельний моніторинг основних показників життєдіяльності.
Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Одночасне застосування НПЗЗ може підвищити артеріальний тиск та вплинути на його контроль.
Бета-агоністичні бронходилататори. Некардіоселективні бета-блокатори протидіють впливу бронходилататора на бета-агоністичні бронходилататори. Рекомендується ретельний моніторинг пацієнтів.
Анестезія та серйозне хірургічне втручання
Якщо існує необхідність у продовженні застосування лікарського засобу Карведилол Сандоз ® у періопераційному періоді, слід з особливою обережністю застосовувати анестетики, які пригнічують функцію міокарда, наприклад ефір, циклопропан та трихлоретилен. Для отримання інформації щодо лікування брадикардії та артеріальної гіпотензії див. розділ «Передозування».

Клінічний досвід застосування карведилолу у вагітних жінок обмежений. Дослідження на тваринах показують репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для люди невідомий.
За відсутності абсолютної необхідності карведилол не слід застосовувати під час вагітності.
Бета-блокатори зменшують плацентарну перфузію, що може призвести до внутрішньоутробної загибелі плода, викидня або передчасних пологів. Крім того, у плода і новонародженого можуть спостерігатися несприятливі наслідки (особливо гіпоглікемія та брадикардія). Новонароджені у постнатальному періоді можуть піддаватися збільшеному ризику серцевих та легеневих ускладнень. Дослідження на тваринах не надали доказів тератогенності карведилолу.
Карведилол протипоказаний у період годування груддю. Під час лікування карведилолом годування груддю слід припинити. Дослідження на тваринах продемонстрували, що карведилол та/або його метаболіти екскретуються в молоко щурів. Невідомо, чи карведилол екскретується у грудне молоко людини. Більшість β-блокаторів, зокрема ліпофільних речовин, потрапляють у людське молоко у різних кількостях.
Лікування β-блокаторами має бути припинене за 72-48 годин до очікуваної дати народження. Якщо це неможливо, потрібно стежити за новонародженими протягом перших 48-72 годин життя.

Слід з особливою обережністю застосовувати препарат при таких станах:
- Дитячий вік.
- Лабільна або вторинна гіпертензія.
- Нестабільна стенокардія.
- Повна блокада ніжки пучка Гіса.
- Термінальна стадія перфузії периферичних артерій (наприклад, синдрома Рейно), оскільки бета-блокатори можуть спричинити появу або загострення симптомів артеріальної недостатності.
- Нещодавній інфаркт міокарда.
- Тенденція до зниження артеріального тиску при зміні положення (ортостаз).
- Пацієнти, які супутньо отримують певні гіпотензивні препарати (блокатори α 1 -рецепторів).
Гіперчутливість
При застосуванні бета-блокаторів існує ризик підвищення чутливості до алергенів та частоти виникнення серйозних реакцій гіперчутливості (наприклад, порушення серцево-судинної регуляції, бронхоспазм, задишка, шок) у пацієнтів зі серйозними реакціями гіперчутливості в анамнезі та пацієнтів, які проходять десенсибілізаційну терапію. Тому в таких випадках рекомендується застосовувати препарат з обережністю.
Тяжкі шкірні реакції (SCAR)
Під час лікування карведилолом були зареєстровані дуже рідкісні випадки тяжких шкірних небажаних реакцій, таких як токсичний епідермальний некроліз та синдром Стівенса-Джонсона (див. розділ «Побічні реакції»). Карведилол не слід застосовувати пацієнтам, які страждають на тяжкі шкірні реакції, що можуть бути пов’язані з карведилолом.
Псоріаз
Пацієнтам із псоріазом в анамнезі слід призначати бета-блокатори, в тому числі лікарський засіб Карведилол Сандоз ® , тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
Синдром відміни
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією і супутньою ішемічною хворобою серця, які потребують припинення застосування лікарського засобу Карведилол Сандоз ® , слід поступово знижувати дозу, що стосується і всіх інших бета-блокаторів.
Брадикардія
У клінічних дослідженнях у 2 % пацієнтів з артеріальною гіпертензією та 9 % пацієнтів зі серцевою недостатністю спостерігалася брадикардія. Якщо частота серцевих скорочень падає нижче 55 хв/хв, дозу слід знизити. Артеріальна гіпотензія була зареєстрована у 9,7 %, втрата свідомості – у 3,4 % пацієнтів зі серцевою недостатністю, а відповідні показники у пацієнтів, які отримували плацебо, дорівнювали 3,6 % та 2,5 % відповідно. Ризик появи таких ефектів був найвищим у перші 30 днів лікування. Цей період відповідає фазі титрування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
У пацієнтів літнього віку високий артеріальний тиск може знизитися після першого прийому лікарського засобу Карведилол Сандоз ® .
Гіпертиреоз
Завдяки бета-блокуючій активності карведилол може маскувати симптоми гіпертиреозу, такі як тахікардія. При раптовій відміні препарату можливе посилення гіпертиреозу і розвиток гіпертиреоїдного кризу.
Цукровий діабет
Особливо ретельний моніторинг необхідний для пацієнтів із цукровим діабетом, оскільки застосування лікарського засобу Карведилол Сандоз ® може впливати на рівень глюкози у крові. Пацієнтів із цукровим діабетом слід поінформувати про те, що лікарський засіб Карведилол Сандоз ® може посилити резистентність до інсуліну та маскувати або послаблювати симптоми гіпоглікемії, особливо тахікардію. Неселективні бета-блокатори можуть загострити гіпоглікемію, індуковану інсуліном, та затримати нормалізацію рівня глюкози у сироватці крові. Слід регулярно перевіряти рівень глюкози у крові та, у разі необхідності, коригувати дози інсуліну або пероральних протидіабетичних препаратів.
У пацієнтів зі серцевою недостатністю та супутнім цукровим діабетом застосування лікарського засобу Карведилол Сандоз ® може призвести до загострення гіперглікемії, що вимагає посилення гіпоглікемічної терапії. Рекомендується уважно стежити за рівнем глюкози в крові при застосуванні лікарського засобу Карведилол Сандоз ® , коригувати дози або, за необхідності, припинити прийом препарату.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та супутнім цукровим діабетом, що не потребує застосування інсуліну, карведилол не впливав на рівень глюкози у крові натщесерце та після вживання їжі, а також на глікозильований гемоглобін A 1 . Також не потрібне було коригування дози протидіабетичних препаратів.
У пацієнтів з діабетом, які не потребували інсуліну, карведилол не мав статистично значущого впливу на результати тесту на толерантність до глюкози. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією без цукрового діабету зі зменшеною інсуліновою реакцією (метаболічним синдромом) карведилол трохи покращив інсулінову реакцію. Те саме спостерігалось у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом, що не потребували інсуліну.
Контакті лінзи
Пацієнти, які користуються контактними лінзами, мають бути поінформовані про можливе зменшення сльозовиділення.
Серцева недостатність
Під час фази титрування лікарського засобу Карведилол Сандоз ® у пацієнтів зі серцевою недостатністю були зареєстровані випадки наростання симптомів серцевої недостатності, поява набряків . Якщо виникають такі симптоми, дозу діуретиків слід підвищити, тоді як доза лікарського засобу Карведилол Сандоз ® має залишатися незмінною до стабілізації стану пацієнта. Може знадобитися тимчасове зниження дози лікарського засобу Карведилол Сандоз ® або припинення лікування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Пацієнтам із декомпенсованою серцевою недостатністю, які вже отримують дигіталіс (наприклад, дигоксин), діуретики та/або інгібітори АПФ, слід з обережністю призначати лікарський засіб Карведилол Сандоз ® , оскільки дигіталіс та лікарський засіб Карведилол Сандоз ® можуть уповільнювати АВ-провідність, а лікарський засіб Карведилол Сандоз ® може збільшити рівень дигіталісу (див. також розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій »).
Функція нирок при серцевій недостатності
Під час лікування карведилолом у пацієнтів із декомпенсованою серцевою недостатністю та низьким артеріальним тиском (систолічний артеріальний тиск < 100 мм рт. ст.), ішемічною хворобою серця чи іншими судинними порушеннями та/або нирковою недостатністю спостерігалось зворотне погіршення функції нирок. Після припинення застосування лікарського засобу показники функції нирок повернулись до вихідного рівня. Під час фази титрування слід контролювати стан функції нирок у пацієнтів зі серцевою недостатністю за наявності факторів ризику. Якщо спостерігається погіршення, слід знизити дозу або припинити лікування. Феохромоцитома Пацієнтам із феохромоцитомою слід призначати лікарський засіб Карведилол Сандоз ® лише за умови достатнього блокування α-рецепторів. Хоча лікарський засіб Карведилол Сандоз ® поєднує в собі ці дві фармакологічні властивості, дотепер немає відповідного досвіду. Тому потрібно з обережністю застосовувати лікарський засіб Карведилол Сандоз ® пацієнтам із феохромоцитомою. Стенокардія Принцметала Препарати з неселективною бета-блокуючою активністю можуть спровокувати біль у грудях у пацієнтів зі стенокардією Принцметала. Клінічний досвід застосування карведилолу у таких пацієнтів відсутній, хоча альфа-блокуюча активність карведилолу може запобігти розвитку таких симптомів. Однак слід з обережністю застосовувати лікарський засіб Карведилол Сандоз ® пацієнтам із підозрою на наявність стенокардії Принцметала. Хронічне обструктивне захворювання легенів β-блокатори можуть посилювати бронхіальну обструкцію, тому пацієнтам із хронічним захворюванням легенів не рекомендується застосовувати ці препарати. Лікарський засіб Карведилол Сандоз ® можна з обережністю призначати пацієнтам зі слабко вираженим захворюванням легенів при неефективності інших препаратів. При призначенні даного лікарського засобу слід з обережністю застосовувати найменшу ефективну дозу, щоб зменшити інгібування ендогенних та екзогенних β-антагоністів. Через збільшення опору дихальних шляхів може виникнути утруднення дихання. Пацієнти з хронічним обструктивним захворюванням легенів були зареєстровані для участі в клінічних дослідженнях, якщо вони не потребували пероральних та інгаляційних препаратів для лікування цього захворювання. Необхідно суворо дотримуватися рекомендованої дози, яку потрібно зменшити після виникнення підозри на бронхоспазм під час фази титрування (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій »). Порушення функції печінки Під час лікування карведилолом іноді спостерігалося легке пошкодження клітин печінки. У контрольованих дослідженнях у пацієнтів з артеріальною гіпертензією частота виникнення порушення функції печінки, зареєстрованої побічної реакції, становила 1,1 % (13 із 1142 осіб) у пацієнтів, які отримували карведилол, і 0,9 % (4 з 462 осіб) у пацієнтів, які отримували плацебо. Один пацієнт, який отримував карведилол у плацебо-контрольованому дослідженні, був виключений через дисфункцію печінки. У контрольованих дослідженнях у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю частота порушення функції печінки, зареєстрованого побічного ефекту, становила 5,0 % (38 із 765 осіб) у пацієнтів, які отримували карведилол, і 4,6 % (20 із 437 осіб) у пацієнтів, які отримували плацебо. Трьох пацієнтів, яких лікували карведилолом (0,4 %), і двох пацієнтів, яких лікували плацебо (0,5 %), виключили з плацебо-контрольованих досліджень через дисфункцію печінки. Було встановлено, що пошкодження печінки є зворотним і виникає у вигляді незначних клінічних симптомів після короткої та тривалої терапії. Не було зареєстровано жодного летального наслідку від дисфункції печінки. Лабораторні тести слід проводити у разі виникнення перших симптомів/ознак дисфункції печінки (наприклад, свербежу, потемніння сечі, стійкої анорексії, жовтяниці, болю при пальпації у верхньому правому квадранті або нез’ясованих грипоподібних симптомів). Якщо значення лабораторних показників пацієнта підтверджують наявність пошкодження печінки або жовтяниці, слід припинити прийом карведилолу і не відновлювати лікування. Пацієнту потрібно надати такі рекомендації: - не слід переривати або припиняти застосування лікарського засобу Карведилол Сандоз ® без консультації з лікарем; - пацієнти зі серцевою недостатністю мають звернутися до лікаря, якщо вони помітять ознаки чи симптоми загострення серцевої недостатності (збільшення маси тіла чи задишку); - пацієнти можуть страждати від зниження артеріального тиску під час стояння, що може призвести до запаморочення, а в окремих випадках – до втрати свідомості; такі пацієнти повинні сісти або лягти в разі появи таких симптомів; - пацієнти, що страждають від втоми та запаморочення, не повинні керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами; це також стосується всіх пацієнтів на початку лікування і в період титрування дози; - пацієнти повинні звернутися до лікаря, якщо помічають запаморочення або втрату свідомості під час фази титрування; - слід приймати лікарський засіб Карведилол Сандоз ® під час вживання їжі; - хворі на цукровий діабет повинні повідомляти лікаря про кожну зміну рівня глюкози у крові; - пацієнти, які користуються контактними лінзами, мають бути поінформовані про можливе зменшення сльозовиділення.

Зберігати при температурі не вище 25 ºС. Зберігати блістер в оригінальній коробці для захисту від дії світла. Зберігати у недоступному для дітей місці.