Стрепсілс плюс спрей оромукоз. по 20 мл у флак.

діючі речовини: 100 мл препарату містять амілметакрезолу 0,223 г; 2,4-дихлорбензилового спирту 0,446 г; лідокаїну 0,6 г ;
допоміжні речовини: етанол 96 %; кислота лимонна, моногідрат; гліцерин; сорбіту розчин, що не кристалізується (Е 420); сахарин; левоментол; ароматизатор м’яти перцевої; ароматизатор анісу; кармоїзин едикол (Е 122); вода очищена; натрію гідроксид; кислота хлористоводнева концентрована.

Застосовувати найнижчу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду часу, необхідного для лікування симптомів.
Призначають дорослим та дітям віком від 12 років.
Інтервал між прийомами повинен становити не менше 2 годин.
Дорослі та діти віком від 15 років
Зрошувати ротову порожнину та/або горло, двічі натиснувши на розпилювач, 1−6 разів на добу.
Діти віком від 12 до 15 років
Зрошувати ротову порожнину та/або горло, двічі натиснувши на розпилювач, 1−4 рази на добу.
Застосовувати спрей після прийому їжі.
Зняти кришку Повернути Двічі натиснувши,
розпилювач зросити ротову порожнину та/або горло
Флакон містить 20 мл, що дорівнює 70 дозам та 140 розпиленням.
Діти.
Не рекомендується для застосування дітям віком до 12 років.

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату або до інших амідних місцевоанестезуючих лікарських засобів.
Астма та бронхоспазм.
Метгемоглобінемія в анамнезі або підозра на наявність метгемоглобінемії.

Зазначені нижче побічні реакції спостерігалися під час короткотривалого застосування доз 2,4-дихлорбензилового спирту, амілметакрезолу та лідокаїну в безрецептурних дозах. У разі довготривалого лікування хронічних станів можлива поява додаткових побічних ефектів. При лікуванні хронічних захворювань, при тривалому застосуванні можуть виникати додаткові побічні ефекти.
Побічні реакції, що виникали при застосування 2,4-дихлорбензилового спирту, амілметакрезолу та лідокаїну, наводяться за системами органів та частотою їх прояву. Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000) та частота невідома (не можна оцінити з огляду на наявні дані). У межах кожної групи частоти побічні реакції наводяться у порядку зниження ступеня тяжкості. Клас систем органів Частота Побічні явища З боку системи крові та лімфатичної системи Невідомо Метгемоглобінемія З боку імунної системи Невідомо Підвищена чутливість, анафілактичні реакції, алергічні реакції, включаючи висипи, відчуття печіння у ротовій порожнині або горлі та набряку ротової порожнини та горла, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм та гіпотензія із втратою свідомості. З боку шкіри та підшкірної клітковини Невідомо Висип, свербіж З боку шлунково-кишкового тракту Невідомо Нудота, дискомфорт у ротовій порожнині, тимчасове оніміння язика та потрапляння їжі у трахею, біль у животі, стоматит, диспепсія, печія З боку нервової системи Невідомо Дисгевзія

Передозування може виявлятися симптомами дискомфорту з боку шлунково-кишкового тракту у вигляді спотворення смакової чутливості, нудоти, блювання, а також може спричинити надмірну анестезію верхніх дихальних шляхів та травного тракту. У такому випадку необхідно припинити застосування препарату та проводити симптоматичне лікування.
Значне передозування лідокаїном впливає на нервову та серцево-судинну системи і також може бути причиною метгемоглобінемії. Метгемоглобінемія лікується негайним введенням 1−4 мг/кг метиленового синього внутрішньовенно.