Ескапел таблетки, дисперг. в рот. порож. по 1.5 мг №1
Немає в наявності
ДЕРМАТОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ
В наявності: 1 упаковка
діючі речовини: лідокаїн, прилокаїн;
1 г крему містить: лідокаїну 25 мг, прилокаїну 25 мг;
допоміжні речовини : олія рицинова поліетоксильована, гідрогенізована; карбомер 974 Р, натрію гідроксид, вода очищена.
Дорослі та підлітки 12 років та старше
Неушкоджена шкіра
Таблиця 1
Відома гіперчутливість до місцевих анестетиків групи заміщених амідів, таких як бупівакаїн, етідокаїн, мепівакаїн або будь-якої з допоміжних речовин. Порушення цілісності шкіри у місці нанесення крему (активний оперізувальний герпес, атопічний дерматит або рани).
Емла не слід застосовувати:
· дітям віком 0–12 місяців при сумісному застосуванні лікарських засобів, що індукують утворення метгемоглобіну;
· недоношеним немовлятам (народженим до 37 тижня вагітності).
Резюме профілю безпеки
Побічні реакції, які спостерігалися найчастіше, пов’язані зі станами у місці введення (транзиторні реакції в місці нанесення), про які повідомлялося часто.
Перелік побічних реакцій
Частота побічних реакцій, пов’язаних із застосуванням лікарського засобу Емла, наведена у таблиці нижче та ґрунтується на даних про побічні явища, про які повідомляли у клінічних дослідженнях та/або під час післяреєстраційного застосування. Побічні реакції наводяться за класами систем органів згідно з MedDRA (медичний словник для регуляторної діяльності) та рівнем терміну переважного використання.
Частота визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1 000, < 1/100), рідко (≥ 1/10 000, < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000). У кожній групі за частотою побічні реакції наводяться у порядку зменшення серйозності.
Таблиця 3
Порушення з боку крові та лімфатичної системи
Рідко
Метгемоглобінемія 1
Порушення з боку імунної системи
Рідко
Гіперчутливість 1, 2, 3
Порушення з боку органів зору
Рідко
Подразнення рогівки 1
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини
Рідко
Пурпура 1 , петехії 1 (особливо при великій тривалості аплікації у дітей з атопічним дерматитом або контагіозним молюском)
Загальні порушення та стан місця введення
Часто
Відчуття печіння 2,3 , свербіж у місці нанесення 2,3 , почервоніння у місці нанесення 1,2,3 , набряк у місці нанесення 1,2,3 , відчуття тепла у місці нанесення 2,3 , блідість у місці нанесення 1,2,3
Нечасто
Відчуття печіння 1 , подразнення у місці нанесення 3 , свербіж у місці нанесення 1 , парестезія у місці нанесення 2 , така як поколювання, відчуття тепла у місці нанесення 1
1 неушкоджена шкіра
2 слизові оболонки статевих органів
3 трофічні виразки нижніх кінцівок
У разі застосування надмірної дози препарату, швидкої абсорбції або у разі розвитку гіперчутливості небажані реакції, як очікується, будуть схожі за характером на ті, що спостерігаються після застосування місцевих анестетиків амідного типу іншими шляхами.
Діти
Частота, тип та тяжкість побічних реакцій були подібними у вікових групах дітей та дорослих, за винятком метгемоглобінемії, що частіше спостерігалася у новонароджених та немовлят віком 0–12 місяців, часто у зв’язку з передозуванням (див. розділ «Передозування»).
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливим. Це дає змогу продовжувати контроль за співвідношенням користі/ризику застосування лікарського засобу. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду.
Розвиток системних токсичних ефектів лікарського засобу Емла у разі дотримання рекомендацій щодо доз та способу застосування дуже малоймовірний. Очікується, що симптоми токсичних ефектів будуть подібними до таких при лікуванні іншими місцевими анестетиками, тобто збудження центральної нервової системи (ЦНС), а у тяжких випадках — пригнічення ЦНС та діяльності міокарда.
Можливе підвищене потовиділення, блідість шкірних покривів, запаморочення, головний біль, нечіткість зорового сприйняття, шум у вухах, диплопія, зниження артеріального тиску, брадикардія, аритмія, сонливість, озноб, оніміння кінцівок, занепокоєння, судоми, шок, зупинка серця.
Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку клінічно значущої метгемоглобінемії. Застосування прилокаїну у великих дозах може підвищувати рівень метгемоглобіну, особливо у сприйнятливих осіб (див. розділ «Особливості застосування»), при занадто частому застосуванні новонародженим та немовлятам віком до 12 місяців (див. розділ «Спосіб застосування та дози») та одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що стимулюють утворення метгемоглобіну (такими як сульфаніламіди, нітрофурантоїн, фенітоїн та фенобарбітал). Слід враховувати той факт, що показники пульсоксиметра можуть завищувати фактичне насичення киснем у разі збільшення фракції метгемоглобіну; тому у разі підозри на метгемоглобінемію буде більш доцільним контролювати насичення киснем за допомогою СО-оксиметрії.
Місцеве нанесення 125 мг прилокаїну з тривалістю аплікації 5 годин спричинило розвиток помірної метгемоглобінемії у дитини віком 3 місяці. Місцеве нанесення лідокаїну у дозі 8,6–17,2 мг/кг спричиняло надзвичайно тяжку інтоксикацію у дітей.
Для лікування клінічно значущої метгемоглобінемії слід застосовувати повільну внутрішньовенну ін’єкцію метиленового синього (також див. розділ «Особливості застосування»).
Тяжкі неврологічні симптоми (судоми, пригнічення ЦНС) потребують симптоматичного лікування, що включає штучну вентиляцію легенів та введення протисудомних лікарських засобів, циркуляторні порушення слід лікувати згідно з рекомендаціями щодо реанімаційних заходів. Антидотом при метгемоглобінемії є метилтіонін. Через повільне системне всмоктування за пацієнтом із симптомами отруєння необхідно встановити нагляд протягом декількох годин після негайної терапії даних симптомів.
З появою перших ознак інтоксикації (запаморочення, нудота, блювання, ейфорія) перевести пацієнта у горизонтальне положення; призначити інгаляцію кисню; при брадикардії — М-холіноблокатори (атропін), вазоконстриктори (норепінефрин, фенілефрин).
Інші симптоми системної токсичності можуть бути схожі за характером на ті, що спостерігаються у разі застосування місцевих анестетиків іншими шляхами. Токсичність у разі застосування місцевих анестетиків проявляється збудженням нервової системи, а у тяжких випадках — пригніченням центральної нервової системи та серцево-судинної системи.
Прилокаїн у високих дозах може призвести до збільшення рівнів метгемоглобіну, зокрема в поєднанні з лікарськими засобами, що індукують утворення метгемоглобіну (такими як сульфаніламіди, нітрофурантоїн, фенітоїн, фенобарбітал). Цей список не є вичерпним.
При застосуванні великих доз лікарського засобу Емла слід брати до уваги ризик розвитку адитивного ефекту у пацієнтів, які застосовують місцеві анестетики або лікарські засоби, що структурно подібні до останніх, оскільки токсичні ефекти є адитивними.
Спеціальні дослідження взаємодії з лідокаїном/прилокаїном та антиаритмічними лікарськими засобами ІІІ класу (наприклад аміодароном) не проводилися, але рекомендується обережність (див. також розділ «Особливості застосування»).
Лікарські засоби, що знижують кліренс лідокаїну (наприклад циметидин або бета-блокатори), потенційно здатні сприяти поступовому досягненню його токсичних плазмових концентрацій при повторному застосуванні лідокаїну у високих дозах протягом тривалого часу.
Діти
Спеціальні дослідження взаємодії у дітей не проводилися. Взаємодії, ймовірно, будуть подібними до таких у дорослих.
Вагітність
Хоча при місцевому застосуванні системна абсорбція низька, крем Емла під час вагітності слід застосовувати з обережністю через обмежені дані щодо застосування вагітним жінкам. Однак дані досліджень на тваринах не вказують на прямий чи опосередкований негативний вплив на вагітність, ембріофетальний розвиток, пологи та постнатальний розвиток. Репродуктивна токсичність була продемонстрована при підшкірному/внутрішньом’язовому введенні високих доз лідокаїну або прилокаїну, коли експозиція значно перевищувала таку при місцевому застосуванні.
Лідокаїн та прилокаїн проходять крізь плацентарний бар’єр і можуть абсорбуватися тканинами плода. Лідокаїн та прилокаїн застосовували великій кількості вагітних жінок та жінок дітородного віку. Свідчень порушення репродуктивного процесу, таких як підвищена частота вад розвитку або прямий чи непрямий вплив на плід, виявлено не було. Однак ризик застосування людині оцінений не повністю.
Дані щодо впливу лідокаїну та прилокаїну на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, пологи та розвиток після народження, отримані у дослідженнях на тваринах, не є повними.
Вважається, що при короткотривалому застосуванні під час вагітності користь перевищує можливі ризики.
Годування груддю
Лідокаїн та прилокаїн проникають у грудне молоко, але у такій малій кількості, що при терапевтичних дозах ризик для дитини загалом відсутній. За клінічної потреби лікарський засіб Емла можна застосовувати під час годування груддю.
Фертильність
Дослідження на тваринах продемонстрували відсутність впливу на фертильність самців і самок щурів.
Пацієнти зі спадковим дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази чи ідіопатичною метгемоглобінемією більш схильні до розвитку ознак метгемоглобінемії, спричиненої діючою речовиною лікарського засобу Емла. У пацієнтів з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази антидот метиленовий синій неефективний щодо зниження рівнів метгемоглобіну і сам по собі здатний окиснювати гемоглобін, тому лікування метиленовим синім таким пацієнтам не призначається.
Нанесення крему навколо очей потребує особливої обережності, оскільки він може спричинити подразнення очей. Також втрата захисних рефлексів може призвести до подразнення та ушкодження рогівки. Якщо препарат потрапляє в очі, очі необхідно негайно промити водою або розчином натрію хлориду і забезпечити їх захист до повернення чутливості.
Крем Емла не слід застосовувати на ділянку пошкодженої барабанної перетинки. Дослідження на тваринах продемонстрували токсичну дію крему Емла при введенні в середнє вухо. Однак у тварин із неушкодженою барабанною перетинкою не виявлялися патологічні відхилення при введенні крему в зовнішній слуховий прохід.
Через нестачу інформації щодо абсорбції активних речовин лікарський засіб не слід наносити на відкриті рани (за винятком трофічних виразок) . Оскільки можливе посилене всмоктування через щойно поголену шкіру, важливо дотримуватися рекомендованої дози з урахуванням місця нанесення та тривалості застосування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Слід дотримуватися обережності при застосуванні крему Емла пацієнтам з атопічним дерматитом. Коротша тривалість аплікації, 15–30 хвилин, може бути достатньою. При тривалості аплікації більше 30 хвилин у пацієнтів з атопічним дерматитом може зростати частота місцевих судинних реакцій, зокрема почервоніння у місці нанесення, а в деяких випадках – петехій та пурпури (див. розділ «Побічні реакції»). Перед видаленням контагіозних молюсків у дітей з атопічним дерматитом рекомендована тривалість аплікації крему становить 30 хвилин.
Лідокаїн та прилокаїн проявляють бактерицидну та противірусну властивості у концентраціях вище 0,5–2 %. Тому слід ретельно контролювати результати внутрішньошкірного введення живих вакцин, попри те, що в одному клінічному дослідженні не виявлено впливу крему Емла на відповідь на імунізацію при його застосуванні перед вакцинацією БЦЖ, що оцінювалося по місцевому утворенню пухирів.
Пацієнти, які приймають антиаритмічні лікарські засоби ІІІ класу (наприклад аміодарон), мають знаходитися під ретельним наглядом. Слід розглянути необхідність проведення моніторингу ЕКГ у таких осіб через можливий адитивний вплив на серце .
Крем Емла містить олію рицинову поліетоксильовану, гідрогенізовану , що може спричинити шкірні реакції.
Діти
Дослідження не показали, чи проявляє Емла знеболюючий ефект при взятті крові з п’ятки у новонароджених.
У новонароджених/немовлят віком до 3 місяців часто спостерігалося транзиторне, клінічно не значуще підвищення рівня метгемоглобіну впродовж 12 годин після нанесення рекомендованої дози крему Емла.
У разі перевищення рекомендованої дози за пацієнтом слід спостерігати на предмет системних побічних реакцій, зумовлених метгемоглобінемією (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції» та «Передозування»).
До отримання достатнього обсягу клінічних даних лікарський засіб Емла не слід застосовувати:
дітям віком 0–12 місяців при сумісному застосуванні лікарських засобів, що індукують утворення метгемоглобіну;
недоношеним немовлятам (народженим до 37 тижня вагітності) — через ризик підвищення рівня метгемоглобіну.
Безпека та ефективність застосування препарату Емла на шкіру статевих органів та слизову оболонку статевих органів у дітей віком до 12 років не встановлені.
Наявні дані щодо дітей не демонструють відповідної ефективності при висіченні крайньої плоті.
Зберігати при температурі не вище 30 ºС. Не заморожувати.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Немає в наявності
Немає в наявності
В наявності
В наявності

В наявності
Відгуки
Відгуків немає, поки що.