Фурадонін таблетки по 100 мг №20 (10х2)

діюча речовина: нітрофурантоїн;
1 таблетка містить нітрофурантоїну 100 мг;
допоміжні речовини : крохмаль картопляний, кремнію діоксид колоїдний безводний, кальцію стеарат.

Фурадонін приймати перорально, одразу після їди, запиваючи великою кількістю води.
Гострі інфекції : дорослим − 100 мг 2 рази на добу протягом 7 днів.
Тяжкі хронічні рецидивні інфекції : дорослим – 100 мг 3−4 рази на добу протягом 7 днів.
Якщо виникає нудота, дозу слід зменшити або припинити застосування лікарського засобу. Для профілактики інфекцій сечовивідних шляхів рекомендована доза становить 100 мг перед сном. Для дорослих найвища разова доза – 300 мг, добова доза – 600 мг. Дітям віком від 12 років дози для дорослих можуть застосовуватися у разі гострих неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів. Пацієнти з порушеннями функцій печінки та/або нирок, літні пацієнти Немає даних про дозування для пацієнтів із порушеннями функції печінки та/або нирок та пацієнтів літнього віку. Однак лікарський засіб слід застосовувати з обережністю. Фурадонін протипоказаний пацієнтам з нирковою недостатністю.
Хірургічна профілактика : 100 мг 2 рази на добу в день процедури та 3 дні після процедури.
Якщо не було прийнято чергову дозу, слід продовжувати курс лікування у раніше призначених дозах.
Діти.
Лікарський засіб можна застосовувати дітям віком від 12 років.

- Підвищена чутливість до нітрофурантоїну або до допоміжних речовин лікарського засобу;
- гіперчутливість до інших нітрофуранів;
- легеневий фіброз;
- пієлонефрит при наявності супутнього паренхіматозного запалення нирок або паранефрального абсцесу;
- анурія;
- олігурія;
- порфірія;
- ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 45 мл/хв);
- цироз печінки;
- хронічний гепатит;
- хронічна серцева недостатність;
- проведення гемодіалізу;
- недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (загроза гемолітичної анемії);
- неврит і поліневропатія;
- вагітність та годування груддю;
- дитячий вік до 12 років.

Лікарський засіб може викликати побічні реакції, які проявляються не у всіх.
Побічні реакції наведені згідно з класифікацією систем органів MedDRA і за частотою розвитку: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (≥ 1/10 000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10 000), невідомо (неможливо визначити за наявними даними). Інфекції та інфестації Відомо про розвиток псевдомембранозного коліту під час терапії нітрофурантоїном. У разі легкої форми псевдомембранозного коліту досить припинити застосування лікарського засобу. У разі середньої та важкої форми псевдомембранозного коліту необхідно провести відповідне лікування. З боку кровотворної і лімфатичної систем : рідко ‒ у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази може розвинутися мегалобластна анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія або агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія. З боку імунної системи: невідомо ‒ шкірний васкуліт . В окремих випадках спостерігалися аутоімунні реакції, які головним чином пов'язані з хронічними змінами в легенях або печінки. Основними симптомами цього вовчакоподібного синдрому є лихоманка, короткочасний висип, артралгії та еозинофілія. Спостерігаються підвищені показники в сироватці: антинуклеарних антитіл, антитіл до гладкої мускулатури або клубочків нирок і проби Кумбса. З боку нервової системи: часто ‒ головний біль, рідко ‒ сонливість, запаморочення, депресія, ейфорія, ністагм, сплутаність свідомості, психотичні реакції, невгамовність (збудженість), астенія, підвищення внутрішньочерепного тиску, доброякісна інтракраніальна гіпертензія, периферична невропатія, першими симптомами якої є парестезія, відчуття печіння в п'ятах, м'язова слабкість. При появі перших симптомів периферичної невропатії слід припинити застосування лікарського засобу. З боку дихальної системи, органів грудної клітини та середостіння Для гострих і хронічних реакцій підвищеної чутливості легень характерні раптова лихоманка, еозинофілія, кашель, біль у грудях, задишка. Протягом декількох годин або днів від початку терапії можуть з'явитися легеневий інфільтрат або згущення і плевральний випіт, які зникають після відміни лікарського засобу. Під час тривалої терапії у пацієнтів можуть непомітно розвинутися гострі і підгострі легеневі симптоми, в тому числі фіброз легенів. Фіброз легенів може бути необоротним, особливо якщо терапія триває після появи симптомів. При появі перших симптомів реакції підвищеної чутливості легень слід припинити застосування лікарського засобу і розпочати відповідне лікування. З боку шлунково-кишкового тракту: часто ‒ нудота, блювання, відсутність апетиту, анорексія, (частота прояви і ступінь тяжкості залежать від дози); рідко ‒ діарея, панкреатит. Побічні реакції спостерігаються рідше, якщо лікарський приймають під час їжі, запиваючи великою кількістю рідини. З боку печінки та/або жовчовивідних шляхів: рідко ‒ гепатит, холестатична жовтяниця ( не залежить від дози та зникають після відміни лікарського засобу), холестатичні порушення функції печінки; невідомо ‒ аутоімунний гепатит. З боку шкіри і підшкірної клітковини : часто ‒ реакції підвищеної чутливості (шкірні висипи, макулопапульозні висипи, кропив’янка, свербіж); рідко ‒ оборотне випадання волосся ; в окремих випадках можливі ангіоедема, запалення слинних залоз, ексфоліативний дерматит, мультиморфна еритема (синдром Стівенса−Джонсона) , вовчакоподібний синдром. З боку судин: рідко – гіперемія, циркуляторний колапс. З боку нирок та сечовивідної системи: невідомо ‒ інтерстиційний нефрит. З боку скелетно-м ’ язової і сполучної тканин : рідко – подагра, міалгія, біль у суглобах. З боку органів зору: дуже рідко − порушення зору. З боку статевих органів і молочної залози: дуже рідко ‒ минущі порушення сперматогенезу . Інші: невідомо – можлива резистентність до таких мікроорганізмів, як Pseudomona s.

Симптоми : нудота, блювання, головний біль, запаморочення.
Порушення з боку нервової системи вказують на підвищену концентрацію нітрофурантоїну у плазмі крові. Розвиток поліневриту є наслідком кумуляції нітрофурантоїну та його метаболітів, тому в разі ниркової недостатності збільшується ризик розвитку поліневриту.
Лікування : відміна лікарського засобу; вживання великої кількості рідини, що сприяє виведенню нітрофурантоїну з сечею; застосування ентеросорбентів, антигістамінних засобів, вітамінів групи В. Терапія симптоматична. Специфічного антидоту немає.
У випадку гострого передозування необхідно проводити промивання шлунка.
Нітрофурантоїн виводиться при гемодіалізі.