Новірин таблетки по 500 мг №20 (10х2)

діюча речовина: інозин пранобекс;
1 таблетка містить інозину пранобексу 500 мг;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, повідон, магнію стеарат.

Лікарський засіб приймати всередину, краще після їди та через однакові проміжки часу; при необхідності таблетку можна розжувати, подрібнити та/або розчинити в невеликій кількості води безпосередньо перед застосуванням. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально залежно від нозології, тяжкості перебігу і частоти рецидивів; у середньому тривалість лікування становить 5–14 днів, після зникнення симптомів слід приймати ще 1-2 дні.
Рекомендовані дози та схеми застосування лікарського засобу
Інфекційні захворювання вірусної етіології у пацієнтів зі зниженим імунним статусом у разі повторних інфекцій верхніх дихальних шляхів:
дорослі – по 2 таблетки по 500 мг 3–4 рази на добу; діти – добова доза з розрахунку 50 мг/кг маси тіла за 3–4 прийоми.
Захворювання, спричинені: вірусами простого герпесу Herpes simplex I або II типу ( герпес губ, шкіри обличчя, слизової оболонки порожнини рота, шкіри рук, офтальмогерпес ):
Дорослі – по 2 таблетки по 500 мг 3–4 рази на добу; діти – добова доза з розрахунку 50 мг/кг за 3–4 прийоми.
Для досягнення найбільшої ефективності лікування краще починати при перших симптомах хвороби або з першої доби захворювання.
Пацієнти літнього віку. Лікарський засіб можна застосовувати у звичайних дозах для дорослих, необхідності у корекції дози немає.
Діти. Лікарський засіб застосовувати дітям віком від 1 року.

Підвищена чутливість до інозину пранобексу та до інших компонентів лікарського засобу; подагра, сечокам’яна хвороба, тяжка ниркова недостатність III ступеня, гіперурикемія.

Лікарський засіб, як правило, добре переноситься навіть при довготривалому застосуванні. Найчастішою побічною реакцією є короткочасне та незначне (зазвичай у межах норми) збільшення концентрації сечової кислоти в сироватці крові і в сечі (спричинене метаболізмом інозину), яке нормалізується через декілька днів після закінчення застосування лікарського засобу.
Лабораторні дослідження: підвищення рівня сечової кислоти у крові, підвищення рівня сечової кислоти у сечі, підвищення рівня азоту сечовини у крові, підвищення рівнів трансаміназ, підвищення рівнів лужної фосфатази у крові.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність, нездужання, розлади сну .
З боку травного тракту: нудота, блювання, біль у надчеревній ділянці, діарея, запор, відсутність апетиту.
З боку шкіри та підшкірної тканини: свербіж, шкірні висипання, кропив’янка.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (включаючи ангіоневротичний набряк).
Психічні розлади: знервованість.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення рівня трансаміназ, лужної фосфатази або азоту сечовини в крові.
З боку скелетно-м’язової та сполучної тканин: біль у суглобах.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: поліурія (збільшення об’єму сечі).
Протягом постмаркетингового дослідження були зареєстровані побічні реакції, частоту виникнення яких неможливо встановити за наявними даними:
з боку травного тракту: болі в животі (у верхній частині живота);
з боку імунної системи: анафілактичні реакції, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, гіперчутливість, кропив’янка;
з боку шкіри і підшкірної клітковини: еритема.

Випадки передозування не спостерігались. Передозування може спричинити підвищення концентрації сечової кислоти у сироватці крові і в сечі. При передозуванні показано промивання шлунка та симптоматична терапія.