Кеппра таблетки, в/о по 250 мг №60 (10х6)

діюча речовина: levetiracetam;
1 таблетка містить леветирацетаму 250 мг або 500 мг, або 1000 мг;
допоміжні речовини: натрію к роскармелоза, макрогол 6000, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;
плівкове покриття :
таблетки 250 мг: опадрай 85F20694: спирт полівініловий, титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, тальк, індигокармін (Е 132);
таблетки 500 мг: опадрай 85F32004: спирт полівініловий, титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, тальк, заліза оксид жовтий (Е 172);
таблетки 1000 мг: опадрай 85F18422: спирт полівініловий, титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, тальк.

Таблетки слід приймати внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю рідини, разом з їжею або без неї. При пероральному застосуванні леветирацетам може мати гіркий присмак. Добову дозу розподілити на 2 однакові дози.
Парціальні напади
Рекомендована доза для монотерапії (пацієнти віком від 16 років) та додаткової терапії є однаковою та зазначена нижче.
Усі показання
Дорослі (≥ 18 років) та підлітки (віком від 12 до 17 років) з масою тіла від 50 кг .
Початкова терапевтична доза становить 500 мг 2 рази на добу. Це початкова доза, що призначається у перший день лікування. Однак нижча початкова доза 250 мг 2 рази на добу може бути застосована лікарем на основі оцінки зменшення частоти судом порівняно з потенційними побічними ефектами. Ця доза може бути збільшена до 500 мг 2 рази на добу через 2 тижні.
Залежно від клінічної картини і переносимості препарату добову дозу можна збільшити до максимальної 1500 мг 2 рази на добу. Змінювати дозу на 250 мг або 500 мг 2 рази на добу можна кожні 2−4 тижні.
Діти віком від 6 років та підлітки (віком від 12 до 17 років) з масою тіла менше 50 кг .
Лікар повинен призначати найбільш відповідну лікарську форму, дозування та форму випуску залежно від маси тіла, віку та дози. Інформацію щодо корекції дозування залежно від маси тіла див. у розділі «Діти».
Припинення лікування.
У разі необхідності припинення прийому препарату відміну рекомендується проводити поступово (наприклад, для дорослих та підлітків з масою тіла 50 кг та більше – зменшувати дозу 500 мг 2 рази на добу кожні 2−4 тижні; для дітей та підлітків з масою тіла менше 50 кг –зменшувати разову дозу слід не більше ніж на 10 мг/кг 2 рази на добу кожні 2 тижні).
Особливі групи пацієнтів.
Пацієнти літнього віку (від 65 років).
Корекція дози рекомендується пацієнтам літнього віку з порушеною функцією нирок (див. нижче «Ниркова недостатність»).
Ниркова недостатність.
Добова доза повинна бути індивідуально скоригована відповідно до стану функціонування нирок.
Для коригування дози дорослим використовувати наведену нижче таблицю.
Для коригування дози за таблицею необхідно визначити рівень кліренсу креатиніну (КК) у мл/хв.
КК для дорослих та підлітків з масою тіла більше 50 кг можна розрахувати з огляду на концентрацію сироваткового креатиніну (мг/дл) за формулою:
[140 ─ вік (роки)] × маса тіла (кг)
КК (мл/хв) = --------------------------------------------------------------× 0,85 (для жінок).
72 × креатинін сироватки крові (мг/дл)
Потім КК коригують відповідно до площі поверхні тіла (ППТ), як показано далі:
КК (мл/хв)
КК (мл/хв/1,73м 2 ) = --------------------------- × 1,73.
ППТ пацієнта (м 2 )
Таблиця 1
Режим дозування для дорослих та підлітків з нирковою недостатністю з масою тіла більше 50 кг .
Ступінь тяжкості ниркової недостатності
Кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м 2 )
Режим дозування
Нормальна функція нирок
> 80
від 500 до 1500 мг 2 рази на добу
Легкий ступінь
50−79
від 500 до 1000 мг 2 рази на добу
Середній ступінь
30−49
від 250 до 750 мг 2 рази на добу
Тяжкий ступінь
80
10−30 мг/кг (0,10−0,30 мл/кг) 2 рази на добу
Легкий ступінь
50−79
10−20 мг/кг (0,10−0,20 мл/кг) 2 рази на добу
Середній ступінь
30−49
5−15 мг/кг (0,05−0,15 мл/кг) 2 рази на добу
Тяжкий ступінь
< 30 5−10 мг/кг (0,05−0,10 мл/кг) 2 рази на добу Термінальна стадія (пацієнти, які перебувають на діалізі) 10−20 мг/кг (0,10−0,20 мл/кг) 1 раз на добу (2)(3) (1) Для дозування до 250 мг, для доз, не кратних 250 мг, коли рекомендоване дозування неможливо отримати прийомом декількох таблеток, а також для пацієнтів, які не можуть проковтнути таблетки, слід застосовувати оральний розчин Кеппра ® . (2) У перший день лікування рекомендується застосувати навантажувальну дозу леветирацетаму 15 мг/кг (0,15 мл/кг). (3) Після діалізу рекомендується застосувати додаткову дозу 5−10 мг/кг (0,05–0,10 мл/кг). Печінкова недостатність. Для пацієнтів зі слабким та помірним порушенням функції печінки корекція дози не потрібна. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки кліренс креатиніну може не повною мірою відображати ступінь ниркової недостатності. Тому для пацієнтів із кліренсом креатиніну < 60 мл/хв/1,73 м 2 добову підтримувальну дозу рекомендовано знизити на 50 %. Діти. Лікар повинен призначати найбільш відповідну лікарську форму, дозування і форму випуску залежно від віку, маси тіла і розрахованої дози. Лікарський засіб у формі таблеток не рекомендований для застосування дітям віком до 6 років. Цій групі пацієнтів бажано застосовувати препарат Кеппра ® у формі орального розчину. Крім того, наявні дозування таблеток не підходять для початкового лікування дітей з масою тіла до 25 кг, для пацієнтів, які не можуть проковтнути таблетки, або для застосування доз до 250 мг. У всіх вищенаведених випадках лікування слід розпочинати препаратом Кеппра ® , оральний розчин. Монотерапія Безпека та ефективність застосування препарату Кеппра ® як монотерапії дітям і підліткам до 16 років не встановлені. Дані відсутні. Підлітки (віком 16–17 років) із масою тіла від 50 кг із парціальними нападами з вторинною генералізацією або без такої, у яких вперше діагностовано епілепсію Див. вище розділ « Дорослі (≥ 18 років) та підлітки (12–17 років) з масою тіла від 50 кг ». Додаткова терапія для дітей віком від 6 років та підлітків (віком від 12 до 17 років) з масою тіла менше 50 кг . Немовлятам і дітям віком до 6 років бажано застосовувати препарат Кеппра ® у формі орального розчину. Дітям віком від 6 років оральний розчин Кеппра ® слід застосовувати для дозування препарату до 250 мг, для доз, не кратних 250 мг, коли рекомендоване дозування неможливо отримати прийомом декількох таблеток, а також для пацієнтів, які не можуть проковтнути таблетки. Для усіх показань слід застосовувати найменшу ефективну дозу. Початкова доза для дитини або підлітка з масою тіла 25 кг повинна становити 250 мг двічі на добу, максимальна доза – 750 мг двічі на добу. Дітям з масою тіла більше 50 кг дозування для усіх показань призначають за схемою, наведеною для дорослих. Див. вище розділ « Дорослі (≥ 18 років) та підлітки (12–17 років) з масою тіла від 50 кг » для усіх показань. Допоміжна терапія для немовлят віком від 1 до 6 місяців. Немовлятам застосовують препарат у формі орального розчину. Діти. Лікарський засіб у формі таблеток не рекомендований для застосування дітям віком до 6 років. Кеппра ® , оральний розчин, слід застосовувати немовлятам віком від 1 місяця і дітям віком до 6 років.

Підвищена чутливість до леветирацетаму або до інших похідних піролідону, а також до будь-яких допоміжних речовин препарату.

Найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції, як назофарингіт, сонливість, головний біль, підвищена втомлюваність і запаморочення. Профіль побічних явищ, що наводиться, ґрунтується на узагальненому аналізі даних плацебо-контрольованих клінічних випробувань за усіма показаннями, у яких загалом взяло участь 3416 пацієнтів, які отримували леветирацетам. Ці дані доповнюються застосуванням леветирацетаму у відповідних розширених відкритих дослідженнях, а також постмаркетинговим досвідом. Профіль безпеки леветирацетаму, як правило, схожий у різних вікових групах (дорослі і діти) при застосуванні за різними встановленими показаннями.
Побічні реакції, про які повідомлялося в клінічних дослідженнях (стосовно дорослих, підлітків, дітей і немовлят віком від 1 місяця) і протягом постмаркетингового періоду, зазначені в таблиці 3 за класами систем органів та за частотою виникнення. Побічні реакції представлені у порядку зменшення серйозності, а їх частота визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000) і дуже рідко (< 1/10000). Таблиця 3 Класи систем органів за MedDRA Групи за частотою Дуже часто Часто Нечасто Рідко Інфекції та інвазії Назофарингіт Інфекція Порушення з боку крові та лімфатичної системи Тромбоцитопенія, лейкопенія Панцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз Порушення з боку імунної системи Реакція на лікарський засіб з еозинофілією та системними проявами (DRESS), гіперчутливість (включаючи ангіоневротичний набряк і анафілаксію) Порушення харчування та обміну речовин Анорексія Зниження маси тіла, збільшення маси тіла Гіпонатріємія Психічні розлади Депресія, ворожість/ агресія, тривожність, безсоння, нервозність/ дратівливість Спроби самогубства, суїцидальні думки, психотичні розлади, аномальна поведінка, галюцинації, гнів, сплутаність свідомості, панічні атаки, афективна лабільність/ зміни настрою, збудженість Суїцид, розлади особистості, порушення мислення, делірій Порушення з боку нервової системи Сонливість, головний біль Судоми, порушення рівноваги, запаморочення, летаргія, тремор Амнезія, порушення пам’яті, порушення координації/ атаксія, парестезія, розлади уваги Хореоатетоз, дискінезія, гіперкінезія, порушення ходи, енцефалопатія, посилення судом, злоякісний нейролептичний синдром Порушення з боку органів зору Диплопія, розмитість зору Порушення з боку органів слуху та рівноваги Вертиго Порушення з боку серця Подовження інтервалу QT на ЕКГ Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння Кашель Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Біль у животі, діарея, диспепсія, блювання, нудота Панкреатит Гепатобіліарні порушення Відхилення від норми результатів печінкових проб Печінкова недостатність, гепатит Порушення з боку нирок і сечовидільної системи Гостре ураження нирок Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини Висипання Алопеція, екзема, свербіж Токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса − Джонсона, мультиформна еритема Порушення з боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини М’язова слабкість, міалгія Рабдоміоліз і підвищення рівня креатинфосфокіна-зи в крові* Загальні порушення Астенія/ підвищена втомлюваність Травми, отруєння та ускладнення процедур Травми * Поширеність значущо вища у японців порівняно з пацієнтами не японського походження. Опис окремих побічних реакцій. Ризик анорексії зростає при одночасному застосуванні леветирацетаму з топіраматом. При проявах алопеції у деяких випадках відзначалося відновлення волосяного покриву після припинення застосування леветирацетаму. При проявах панцитопенії у деяких випадках спостерігалося пригнічення кісткового мозку. Випадки енцефалопатії звичайно спостерігалися на початку лікування (від декількох днів до кількох місяців) і були оборотними після припинення лікування. Діти. Серед пацієнтів віком від 1 місяця до 4 років загалом 190 пацієнтів отримували лікування леветирацетамом у ході плацебо-контрольованих та відкритих додаткових досліджень. 60 із цих пацієнтів отримували лікування леветирацетамом у ході плацебо-контрольованих досліджень. Серед пацієнтів віком 4−16 років загалом 645 пацієнтів отримували лікування леветирацетамом у ході плацебо-контрольованих і відкритих додаткових досліджень. 233 з цих пацієнтів отримували лікування леветирацетамом у ході плацебо-контрольованих досліджень. В обох зазначених вікових групах ці дані доповнені даними щодо застосування леветирацетаму у післяреєстраційний період. Крім того, у ході післяреєстраційного дослідження безпеки лікування препаратом отримувало 101 немовля віком до 12 місяців. Нових даних з безпеки застосування леветирацетаму немовлятам з епілепсією віком до 12 місяців отримано не було. Профіль побічних реакцій леветирацетаму загалом схожий у різних вікових групах та при всіх затверджених показаннях епілепсії. Результати щодо безпеки застосування препарату дітям, отримані у ході плацебо-контрольованих клінічних досліджень, відповідали профілю безпеки леветирацетаму у дорослих, окрім побічних реакцій з боку поведінки та психіки, які у дітей були більш частими, ніж у дорослих. У дітей та підлітків віком від 4 до 16 років блювання (дуже часто, 11,2 %), збудженість (часто, 3,4 %), зміна настрою (часто, 2,1 %), афективна лабільність (часто, 1,7 %), агресія (часто, 8,2 %), аномальна поведінка (часто, 5,6 %) і летаргія (часто, 3,9 %) спостерігалися з більшою частотою, ніж в інших вікових групах або у загальному профілі з безпеки. У немовлят і дітей віком від 1 місяця до 4 років дратівливість (дуже часто, 11,7 %) та порушення координації (часто, 3,3 %) спостерігалися з більшою частотою, ніж в інших вікових групах або у загальному профілі з безпеки. У подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні з безпеки для дітей, яке проводилося з метою довести не нижчу ефективність препарату, оцінювали вплив леветирацетаму на когнітивні та нейропсихологічні показники у дітей віком від 4 до 16 років з парціальними нападами. Препарат Кеппра ® не відрізнявся (не був менш ефективним) від плацебо щодо зміни від вихідного рівня уваги і пам’яті за шкалою Leiter-R, сумарного показника перевірки пам’яті у популяції відповідно до протоколу. Результати, пов’язані з поведінковими та емоційними функціями, вказували на посилення у пацієнтів, яких лікували леветирацетамом, агресивної поведінки, що визначалась стандартизовано і систематично, з використанням валідизованих засобів (СВСL – Achenbach Child Behavior Checklist – Контрольний список дитячої поведінки Ахенбаха). Однак у пацієнтів, які отримували леветирацетам у ході довгострокового відкритого дослідження подальшого спостереження, у середньому не спостерігалося погіршення поведінкових та емоційних функцій, зокрема показники агресивної поведінки не були гіршими за вихідний рівень. Звітність щодо підозрюваних побічних реакцій Звітність щодо підозрюваних побічних реакцій після затвердження лікарського засобу важлива. Це дає змогу продовжити моніторинг співвідношення користь/ризик застосування лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему звітності.

Симптоми .
При передозуванні препарату Кеппра ® спостерігалися сонливість, збудження, агресія, пригнічення дихання, пригнічення свідомості, кома.
Лікування.
У разі гострого передозування необхідно промити шлунок або викликати блювання. Специфічного антидота леветирацетаму немає. При необхідності проводити симптоматичне лікування, у т.ч. з використанням гемодіалізу (виводиться до 60 % леветирацетаму та 74 % основного метаболіту).