Нокспрей актив спрей наз. 0.05 % по 10 мл у конт.

діюча речовина: оксиметазолін; 1 мл розчину містить 0,5 мг оксиметазоліну гідрохлориду; допоміжні речовини: бензалконію хлорид, левоментол, камфора рацемічна, евкаліптол, натрію дигідрофосфат моногідрат, динатрію едетат, пропіленгліколь, вода очищена.

Дорослим та дітям віком від 6 років застосовувати по 1 впорскуванню у кожен носовий хід 2-3 рази на добу. Дози, вищі за рекомендовані, застосовувати тільки під наглядом лікаря. Препарат застосовувати не довше 5-7 днів. Препарат можна застосовувати повторно тільки через кілька днів.

Підвищена чутливість до оксиметазоліну, інших адреноміметиків або до будь-яких компонентів препарату; атрофічний риніт; підвищений внутрішньоочний тиск, особливо при закритокутовій глаукомі; феохромоцитома; тяжкі форми серцево-судинних захворювань (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця), виражений атеросклероз, гострі серцево-судинні захворювання або серцева астма, тахісистолічні порушення серцевого ритму, стенокардія; метаболічні порушення (гіпертиреоз, цукровий діабет, порфірія); ниркова недостатність; після трансфеноїдальної гіпофізектомії або іншого хірургічного втручання з відкриванням твердої мозкової оболонки; запалення або пошкодження шкіри навколо носових ходів або слизової оболонки носа. Протипоказане одночасне застосування інгібіторів моноамінооксидази (МАО) та протягом 2-х тижнів після припинення лікування інгібіторами МАО, а також інших препаратів, що спричиняють підвищення артеріального тиску. Гіпертрофія простати.

Дихальні, торакальні та середостінні розлади: дискомфорт або подразнення у носі, роті та горлі, печіння або сухість слизової оболонки носа, чхання, носова кровотеча, апное у новонароджених та дітей молодшого віку (особливо у випадку передозування). Після того, як ефект від застосування препарату закінчиться, може спостерігатися відчуття сильної закладеності носа (реактивна гіперемія). З боку нервової системи: головний біль, нудота, запаморочення, сонливість або безсоння, неспокій, знервованість, тривожність, тремор, підвищена втомлюваність, судоми (особливо у дітей), галюцинації (особливо у дітей). З боку органів зору: подразнення, дискомфорт або почервоніння очей, затуманений зір. З боку серцево-судинної системи: місцеве назальне застосування може спричинити системні ефекти (тахікардія, підвищення артеріального тиску, пальпітація, відчуття серцебиття, біль у серці), приплив крові до обличчя. З боку імунної системи: алергічні реакції, у тому числі висипання, свербіж, ангіоневротичний набряк. Загальні розлади: слабкість.

При значному передозуванні або при випадковому застосуванні внутрішньо можуть виникати такі симптоми: мідріаз, нудота, блювання, ціаноз, підвищення температури, спазми, тахікардія, аритмія, пальпітація, серцево-судинна недостатність, артеріальна гіпертензія, задишка, дихальні розлади, набряк легень, зупинка серця, підвищене потовиділення, ажитація, відчуття страху, судоми, блідість, міоз, гіпосмія, галюцинації, психічні розлади, фізичний дискомфорт; дуже рідко – пригнічення функцій центральної нервової системи (ЦНС), що проявляється сонливістю, зниженням температури тіла, брадикардією, артеріальною гіпотензією, колапсом, шоком, дихальними розладами, апное, втратою свідомості з можливим розвитком коми. До клінічних проявів передозування у дітей належать симптоми з боку ЦНС: судоми та кома, галюцинації, брадикардія, апное, артеріальна гіпертензія, що змінюється гіпотензією. Невідкладні заходи: у випадку підозрюваного передозування оксиметазоліном необхідна термінова госпіталізація до відділення інтенсивної терапії. Необхідне промивання шлунка, прийом активованого вугілля, штучна вентиляція легень за необхідності. У випадку артеріальної гіпертензії необхідне застосування вазодилататорів (фентоламін, нітропрусид натрію). Не слід застосовувати вазопресорні засоби. У разі необхідності при збудженні призначати бензодіазепіни, протисудомну терапію проводити бензодіазепінами та/або барбітуратами. У тяжких випадках може виникнути необхідність в інтубації трахеї та штучній вентиляції легень.