Віброцил краплі наз. по 15 мл у флак.

діючі речовини: диметиндену малеат , фенілефрин;
1 мл препарату містить диметиндену малеату 0, 25 мг, фенілефрину 2,5 мг;
допоміжні речовини: сорбіт (Е 420), натрію гідрофосфат безводний , кислоти лимонної моногідрат , олія лавандова, бензалконію хлорид, вода очищена.

Перед введенням препарату слід ретельно прочистити ніс. Пацієнт повинен відхилити голову назад, сидячи чи стоячи, або набік, якщо він лежить у ліжку. Після закапування крапель бажано залишити голову відхиленою на кілька хвилин, щоб дати змогу препарату розповсюдитись у носовій порожнині.
Слід вимити та висушити кришку-крапельницю перед нагвинчуванням на флакон.
Щоб уникнути можливого поширення інфекції, флакон з краплями повинен використовуватися лише однією особою.
Діти віком від 2 до 6 років
По 1 –2 краплі у кож ний носовий хід 3–4 рази на д ень .
Діти віком від 6 років та д орослі
По 3 – 4 краплі у кож ний носовий хід 3–4 рази на день.
Застосування препарату дітям віком від 2 до 12 років слід здійснювати під наглядом дорослих. За відсутності покращення після 3-х днів прийому препарату або у разі погіршення симптомів необхідно проконсультуватись з лікарем. Необхідно використовувати найнижчу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду часу. Не перевищувати встановлену дозу та частоту застосування препарату. Будьте обережні, не застосовуйте в очі.
Діти.
Віброцил, краплі назальні, не рекомендовано до застосування дітям віком до 2 років.

Гіперчутливість до фенілефрину, диметиндену малеату або до будь-яких допоміжних речовин.
Ч ерез вміст фенілефрину препарат, як і інші судинозвужувальні засоби, протипоказаний при атрофічному риніті (у тому числі озені), закритокутовій глаукомі, а також пацієнтам, які приймають інгібітори моноаміноксидази (МАО) або які приймали їх попередні 14 днів.

Зазвичай препарат добре переноситься. Побічні реакції, що перераховані нижче, розподілені за частотою таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до <1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не можна визначити на основі наявних даних). Розлади з боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: р ідко – дискомфорт у носовій порожнині, сухість носової порожнини, кровотеча з носа. Загальні розлади та реакції в місці введення: р ідко – відчуття печіння в місці нанесення; дуже рідко – загальна слабкість, розвиток алергічних реакцій (зокрема, місцеві реакції з боку шкіри, свербіж тіла, набряк повік, обличчя).

При передозуванні препарат Віброцил може спричинити такі симпатоміметичні та антихолінергічні ефекти, як посилене серцебиття, передчасне скорочення шлуночків серця, біль у потилиці, тремтіння або тремор, легка тахікардія, підвищений артеріальний тиск, мідріаз, оніміння, збудження, галюцинації, судоми, безсоння та блідість. Передозування препаратом може обумовити помірну седацію, підвищену втомлюваність, кому, біль у шлунку, нудоту, блювання.
Не було відзначено ніяких серйозних побічних ефектів після випадкового застосування Віброцилу. Випадкове потрапляння у шлунково-кишковий тракт доз диметиндену до 20 мг не призводило до появи тяжких симптомів.
Лікування : застосування активованого вугілля , можливо, проносних засобів дітям молодшого віку (пром ивання шлунка не потрібне ); дорослим і дітям старшого віку призначають велику кількість рідини для пиття.
Індуковану фенілефрином артеріальну гіпертензію, яка виявляє недостатню реакцію на бензодіазепіни, можна усунути, застосовуючи альфа-адренергічний блокатор. Центральні антихолінергічні симптоми можна лікувати за допомогою фізостигміну. Доцільно проконсультуватися з лікарем щодо застосування антидотів. Оскільки дані стосовно потрапляння у шлунково-кишковий тракт доз диметиндену понад 20 мг відсутні, пацієнтам зі значним передозуванням показаний медичний нагляд та, якщо призначить лікар, прийом разової дози активованого вугілля. Тяжкі випадки збудженості та судомних нападів слід лікувати бензодіазепінами.