Гемотран таблетки, в/плів. обол. по 500 мг №30 (10х3)

діюча речовина: транексамова кислота;
1 таблетка містить транексамову кислоту у перерахуванні на 100 % суху речовину – 500 мг;
допоміжні речовини: повідон, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, гідроксипропілцелюлоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, поліетиленгліколь 8000, кальцію стеарат;
плівкова оболонка: Opadry White 03 F 180011 (гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол).

Дорослим лікарський засіб призначають внутрішньо. Застосовують незалежно від вживання їжі.
Місцевий фібриноліз: по 15–25 мг/кг маси тіла (2–3 таблетки по 500 мг) 2–3 рази на добу.
Для перерахованих нижче показань можуть застосовуватися такі дозування:
· Простатектомія: для профілактики і лікування геморагій у пацієнтів з підвищеним ризиком перед або після операції транексамову кислоту застосовують у вигляді ін’єкцій, після чого – у вигляді таблеток по 1 г (2 таблетки по 500 мг ) 3–4 рази на добу до зникнення макроскопічної гематурії.
· Менорагія: по 1 г (2 таблетки по 500 мг) 3 рази на добу, не більше 4 днів. При тривалій менструальній кровотечі дозу збільшують, не перевищуючи максимальної дози 4 г (8 таблеток по 500 мг). Не потрібно розпочинати лікування препаратом до початку менструальної кровотечі.
· Носові кровотечі: при періодичних кровотечах – по 1 г (2 таблетки по 500 мг ) 3 рази на добу протягом 7 днів.
· Конізація шийки матки: по 1,5 г (3 таблетки по 500 мг ) 3 рази на добу.
· Посттравматична гіфема: по 1–1,5 г (2–3 таблетки по 500 мг ) 3 рази на добу. Доза становить 25 мг/кг 3 рази на добу.
Спадковий ангіоневротичний набряк: деяким пацієнтам, обізнаним про перебіг загострень хвороби, зазвичай достатньо по 1–1,5 г (2–3 таблетки по 500 мг ) 2–3 рази на добу протягом кількох днів. Іншим пацієнтам слід приймати препарат у тій же дозі протягом тривалого часу, залежно від перебігу захворювання.
Екстракція зуба у пацієнтів з гемофілією: по 25 мг/кг (2–3 таблетки по 500 мг) через кожні 8 годин.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Необхідна корекція дози для пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю згідно з рівнем креатиніну плазми крові.
Сироватковий креатинін
Пероральна доза
120–249 мкмоль/л
15 мг/кг 2 рази на добу
250–500 мкмоль/л
15 мг/кг кожні 24 години
Пацієнти літнього віку
У разі відсутності порушень видільної функції нирок корекція дози не потрібна.
Діти
Клінічного досвіду застосування транексамової кислоти дітям віком до 15 років із менорагією немає, тому не слід застосовувати лікарський засіб цій категорії пацієнтів.
Рекомендована доза для дітей становить 25 мг/кг. Дані про ефективність, дозування та безпеку застосування транексамової кислоти для дітей обмежені.

- Підвищена чутливість до транексамової кислоти або до інших компонентів лікарського засобу.
- Ниркова недостатність тяжкого ступеня (через ризик кумуляції).
- Гострі тромбоемболічні захворювання.
- Артеріальні чи венозні тромбози в анамнезі.
- Фібринолітичні стани внаслідок коагулопатії виснаження.
- Судоми в анамнезі.

Побічні реакції класифіковані відповідно до їх частоти та впливу на органи або системи органів. Повідомлялося про нижчезазначені побічні реакції, які за частотою розподілені таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 − < 1/10); нечасто (≥1/1000 − < 1/100); рідко (≥1/10 000 − < 1/1 000); дуже рідко (< 1/10 000); частота невідома (неможливо оцінити з наявних даних). З боку травного тракту Дуже рідко: нудота, блювання, діарея, які зникають при зменшенні дози. З боку шкіри та підшкірної клітковини Рідко: алергічні шкірні реакції. З боку органів зору Рідко: порушення кольоросприйняття, порушення зору, оклюзія вен/артерій сітківки ока. З боку імунної системи Дуже рідко: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію. Судинні розлади Рідко: т ромбоемболія. Дуже рідко: артеріальний або венозний тромбоз будь-якої локалізації. Повідомлення про підозрювані побічні реакції Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за співвідношенням користі/ризику при застосуванні лікарського засобу. Працівники системи охорони здоров’я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду.

Симптоми: нудота, блювання, біль у животі, ортостатична гіпотензія.
Лікування: викликати блювання, промити шлунок, застосувати активоване вугілля. Необхідним є споживання великої кількості рідини для сприяння нирковій екскреції. Застосовується симптоматичне лікування, у разі необхідності – антикоагулянтна терапія.