Лактіалє капсули по 230 мг №30 (15х2)
В наявності
ЗАСОБИ ДЛЯ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ
В наявності: 1 упаковка
діюча речовина: аргініну глутамат ;
1 таблетка містить аргініну глутамату 250 мг ( 0,25 г ) або 750 мг (0, 75 г ) ;
допоміжні речовини: дозування 250 мг – ц елюлоза мікрокристалічна, кросповідон, натрію кроскармелоза, к альцію стеарат ; дозування 750 мг – целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, кальцію стеарат.
Препарат призначати дорослим всередину.
Гепатити, гіперамоніємія. Призначати по 75 0 м г (3 таблетки по 250 мг або 1 таблетка 75 0 м г) 3 рази на добу протягом 15 днів, незалежно від прийому їжі. У разі необхідності доза препарату та курс лікування можуть бути збільшені до 20 днів. Вища разова доза становить 2 г, вища добова – 8 г.
Алкогольне отруєння. Призначати по 1 г (4 таблетки по 25 0 мг) 4 рази на добу з інтервалами 1–2,5 години, у наступні 2–3 дні – по 5 00 мг (2 таблетки по 25 0 мг) 3 рази на добу. При алкогольному отруєнні тяжкого ступеня після курсу лікування ін’єкційними препаратами Г лутаргіну призначати таблетки Глутаргіну у дозі 750 мг (3 таблетки по 250 мг або 1 таблетка 750 мг) 2 рази на добу протягом 20 днів. Для профілактики алкогольної інтоксикації – 2 г за 60 – 120 хвилин до прийому алкоголю.
Патології вагітності (ІІІ триместр). Призначати по 250–500 мг (1–2 таблетки по 250 мг) 2–3 рази на добу протягом 10–15 днів. У разі необхідності разова доза препарату може бути збільшена до 750 мг (3 таблетки по 250 мг або 1 таблетка 750 мг), курс лікування – до 20 днів. Вища разова доза становить 750 мг, вища добова – 2,25 г.
Діти. Ефективність і безпека застосування препарату дітям не досліджені , тому препарат не слід застосовувати цій віковій категорії пацієнтів .
Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу. Пропасниця, підвищена збудливість, тяжкі порушення фільтраційної (азотовидільної) функції нирок.
Зрідка можливі:
З боку травного тракту: нудота, біль в епігастрії, безпосередньо після застосування лікарського засобу, що минають самостійно.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи шкірні висипи, свербіж, гіперемію, кропив’янку, ангіоневротичний набряк.
Симптоми: посилення проявів побічних реакцій; можливі характерні прояви дії глутамінової кислоти: біль у грудній клітці, атріовентрикулярна блокада.
Лікування: внутрішньовенне введення кортикостероїдів.
Ефект Глутаргіну на секрецію інсуліну підвищується при одночасному застосуванні амінофіліну. Глутаргін може підсилювати ефект антиагрегаційних засобів (дипіридамолу). Попереджає та послаблює нейротоксичні явища, які можуть виникнути при застосуванні ізоніазиду. Послаблює ефект вінбластину.
Безпека клінічного застосування препарату у I та II триместрах вагітності та у період годування груддю не досліджена. При необхідності застосування препарату слід припинити годування груддю.
При призначенні пацієнтам з порушеннями функцій ендокринних залоз слід враховувати, що препарат стимулює секрецію інсуліну та гормону росту. Препарат активує зв’язування аміаку у сечовину, що закономірно може супроводжуватися короткочасним підвищенням її рівня у крові.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ° С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
У складі комплексної терапії гострих та хронічних гепатитів різної етіології, у т. ч. при отруєнні гепатотропними отрутами (блідою поганкою, хімічними та лікарськими речовинами), при цирозі печінки.
Печінкова енцефалопатія, що супроводжується гіперамоніємією.
Стан гострого алкогольного отруєння легкої та середньої тяжкості, похмільний синдром, постінтоксикаційні розлади, спричинені прийомом алкоголю.
Ускладнення у III триместрі вагітності: пізній гестоз, включаючи тяжкі його форми – прееклампсію та еклампсію, фетоплацентарна недостатність, хронічні патології гепатобіліарної системи у вагітних.
В наявності
В наявності
В наявності
В наявності

В наявності
Відгуки
Відгуків немає, поки що.