Лопедіум капсули тв. по 2 мг №10
Немає в наявності
ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ОЧЕЙ ТА ВУХ
В наявності: 1 упаковка
діюча речовина : дорзоламід;
1 мл розчину містить дорзоламіду (у вигляді дорзоламіду гідрохлориду) 20 мг;
допоміжні речовини: гідроксіетилцелюлоза ; маніт (Е 421); кислота лимонна, моногідрат; натрію гідроксид; бензалконію хлорид; натрію гідроксид; кислота хлористоводнева; вода для ін’єкцій.
Лікарський засіб призначений для місцевого застосування (у кон’юнктивальний мішок) .
Дозування
Як монотерапія
Лікарський засіб застосовувати по 1 краплі в уражене око (очі) 3 рази на добу.
Як додаткова терапія
Лікарський засіб застосовувати по 1 краплі в уражене око (очі) 2 рази на добу.
При необхідності заміни дорзоламідом іншого місцевого протиглаукомного засоб у слід припинити застосування цього лікарського засобу та розпочати його застосування наступного дня.
При застосуванні кількох місцевих офтальмологічних засобів їх слід закапувати щонайменше з 10-хвилинним інтервалом.
Перед застосуванням лікарського засобу потрібно вимити руки та уникати будь-якого контакту наконечника крапельниці з оком або навколишніми поверхнями при закапуванні крапель. При неналежному поводженні очні краплі можуть контамінуватися поширеними бактеріями, що спричиняють інфекційні захворювання очей. Застосування контамінованих очних крапель може призвести до серйозного ураження очей з подальшою втратою зору.
При застосуванні носослізної оклюзії або закритті повік протягом 2 хвилин системна абсорбція зменшується. Це може призвести до зменшення системних побічних реакцій і збільшення місцевої активності.
Спосіб застосування
1. Вимити руки.
2. Відкрити флакон. Слід уникати будь-якого контакту наконечника крапельниці з оком, шкірою навколо ока або шкірою рук.
3. Відхилити голову назад та відтягнути нижню повіку вниз, щоб утворився проміжок між повікою та очним яблуком.
4. Перевернути флакон догори дном та обережно натиснути на його стінки, поки одна крапля лікарського засобу не попаде в око.
5. Натиснути пальцем на внутрішній куточок ока біля носа або закрити повіки протягом 2 хвилин. Це обмежує кількість лікарського засобу, що потрапляє у кров.
6. Повторити дії, вказані в пунктах 3 – 5 для іншого ока, якщо це приписано лікарем.
7. Щільно закрити флакон.
Діти
Клінічні дані щодо застосування дорзоламіду дітям обмежені. Лікарський засіб не застосовувати дітям.
Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-яких інших компонентів лікарського засобу .
Тяжке порушення функцій нирок (КК менше 30 мл/хв).
Гіперхлоремічний ацидоз.
У контрольованих та неконтрольованих клінічних дослідженнях дорзоламід оцінювали у понад 1400 пацієнтів. У довготривалих дослідженнях за участю 1108 пацієнтів, які отримували дорзоламід як монотерапію або як додаткову терапію до офтальмологічних бета-блокаторів, найчастішою причиною припинення лікування (приблизно у 3 % випадків) були побічні реакції з боку органів зору, переважно кон’юнктивіт і реакції з боку повік.
Про нижчезазначені побічні реакції повідомляли при застосуванні дорзоламіду у ході клінічних досліджень та постмаркетингового спостереження.
За частотою побічні реакції розподілені таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥ 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000) ; невідомо (частоту не можна визначити за наявними даними).
З боку нервової системи:
часто – головний біль; рідко – парестезії, запаморочення.
З боку органів зору:
дуже часто – печіння та поколювання; часто – поверхневий точковий кератит, сльозотеча, кон’юнктивіт, блефарит, свербі ж в очах, подразнення очей, нечіткість зорового сприйняття; нечасто – іридоцикліт; рідко – подразнення, в тому числі почервоніння, біль, злипання повік, минуща короткозорість (що проходить після припинення лікування), набряк рогівки, гіпотонія ока , відшарування судинної оболонки після фільтраційних заходів; невідомо – відчуття стороннього тіла в оці.
З боку серця:
невідомо – пальпітаці я , тахікардія.
З боку судинної системи:
невідомо – артеріальна гіпертензія.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:
рідко – носова кровотеча; невідомо – диспное.
З боку травного тракту:
часто – нудота, гіркий присмак у роті; рідко – подразнення горла, сухість у роті.
З боку шкіри та підшкірної клітковини:
рідко – контактний дерматит, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
З боку нирок та сечовивідних шляхів:
рідко – сечокам’яна хвороба.
Загальні порушення та реакції у місці введення :
часто – астенія / втома; рідко – реакції гіперчутливості, у тому числі місцеві прояви ( пальпебральні реакції ) та системні прояви ( ангіоневротичний набряк, кропив’я нка , свербіж, висипання, задишка ; дуже рідко – бронхоспазм ) .
Дослідження:
Д орзоламід не спричиняв клінічно значущих порушень електролітного балансу.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь / ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх нім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Симптоми
Дані щодо передозування дорзоламіду у люд ини обмежені. Спостерігалас я поява таких симптомів: після прийому перорально – сонливість , після місцевого застосування – нудота, запаморочення, головний біль, відчуття втоми, нетипові сни та дисфагія. Можлива поява електролітних порушень, ацидозу та симптомів з боку центральної нервової системи.
Лікування
У разі передозування здійснювати симптоматичну та підтримувальну терапію. С лід перевірити концентрацію електролітів (зокрема калію) у плазмі крові та визначити pH крові.
Спеціальних досліджень взаємодії дорзоламіду з іншими лікарськими засобами не проводили.
У клінічних дослідженнях дорзоламід застосовували одночасно з тимололом та бетаксололом у формі очних крапель із препаратами системної дії: інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), блокаторами кальцієвих каналів, діуретиками та нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ), у тому числі ацетилсаліциловою кислотою, а також із гормональними засобами (наприклад, з естрогенами, інсуліном, тироксином), що не супроводжувалося розвитком лікарських взаємодій.
Взаємодія дорзоламіду з міотиками та адреноміметиками під час лікування глаукоми вивчена недостатньо.
Вагітність
Дані щодо застосування дорзоламіду вагітним жінкам відсутні або обмежені. У дослідженнях на тваринах дорзоламід виявляв тератогенний ефект у матернотоксичних дозах. Лікарський засіб не слід застосовувати у період вагітності.
Період годування груддю
Невідомо, чи проникає дорзоламід / метаболіти у грудне молоко.
Наявні фармакодинамічні / токсикологічні дані, одержані при проведенні досліджень на тваринах, продемонстрували, що дорзоламід / метаболіти проникають у грудне молоко. Ризик для новонароджених / немовлят виключати не можна.
Рішення щодо припинення годування груддю або припинення / утримання від застосування лікарського засобу слід приймати, враховуючи користь від годування груддю для дитини та користь від лікування для матері.
Фертильність
Дорзоламід не впливав на фертильність тварин жіночої та чоловічої статі. Дані про вплив на фертильність у людини відсутні.
Дорзоламід містить сульфонамідну групу і хоча застосовується місцево, піддається системній абсорбції. У зв’язку з цим при його застосуванні у вигляді очних крапель можуть виникнути побічні реакції, характерні для сульфаніламідів, у тому числі синдром Стівенса – Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). У разі виникнення серйозних побічних реакцій або при появі ознак гіперчутливості застосування лікарського засобу слід припинити.
У разі розвитку алергічних реакцій (таких як кон’юнктивіт, реакції з боку повік) слід розглянути можливість припинення застосування лікарського засобу.
Лікування дорзоламідом пацієнтів із порушенням функцій печінки не досліджували. Таким пацієнтам лікарський засіб слід застосовувати з обережністю.
У пацієнтів із раніше діагностованими хронічними дефектами рогівки та (або) із внутрішньочними операціями в анамнезі під час лікування дорзоламідом спостерігалися набряки рогівки та необоротна декомпенсація рогівки. Таким пацієнтам лікарський засіб слід застосовувати з обережністю.
Застосування пероральних форм інгібіторів карбоангідрази пов’язують з появою каменів у сечових шляхах внаслідок водно-електролітних порушень, зокрема у пацієнтів із нирковокам’яною хворобою в анамнезі. Хоча у разі застосування дорзоламіду не спостерігалася поява водно-електролітних порушень, але були зафіксовані рідкісні випадки уретеролітіазу. Оскільки дорзоламід – це інгібітор карбоангідрази місцевої дії, який потрапляє до загального кровообігу, пацієнти з нирковокам’яною хворобою в анамнезі належать до групи підвищеного ризику появи уретеролітіазу у зв’язку і з застосуванням дорзоламіду.
Можливе посилення загальної дії інгібіторів карбоангідрази у пацієнтів, які одночасно приймають інгібітор карбоангідрази перорально та дорзоламід. Одночасне застосування дорзоламіду та пероральний прийом інгібіторів карбоангідрази не досліджували, тому не рекомендується.
Під час прийому лікарських засобів, що гальмують вироблення водянистої рідини після фільтраційних заходів, спостерігалися випадки відшарування судинної оболонки з одночасною внутрішньоочною гіпотонією.
При лікуванні пацієнтів із гострою закритокутовою глаукомою необхідно, окрім застосування препаратів, що знижують ВОТ, вживати також інші терапевтичні заходи. Застосування дорзоламіду пацієнтам із гострою закритокутовою глаукомою не досліджували.
Лікарський засіб містить консервант бензалконію хлорид, який може спричиняти подразнення очей та знебарвлення м’яких контактних лінз. Слід знімати контактні лінзи перед застосуванням очних крапель та знову вставляти їх не раніше ніж через 15 хвилин після закапування.
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці та недоступному для дітей місці.
Додаткова терапія при лікуванні місцевими бета-блокаторами.
Монотерапія, коли лікування місцевими бета-блокаторами є недостатньо ефективним або протипоказане.
Терапія підвищеного очного тиску при:
- очній гіпертензії;
- відкритокутовій глаукомі;
- псевдоексфоліативній глаукомі.
Немає в наявності
В наявності
В наявності
Немає в наявності

В наявності
Відгуки
Відгуків немає, поки що.