+380 73 220 77 77

ЗАСОБИ ДЛЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

Діокор 160 таблетки, в/плів. обол. по 160 мг/12.5 мг №30 (10х3)

0.0 0 відгуків

В наявності: 1 упаковка

338,50 ₴
  • Самовивіз: вул. Верхній Вал, 40; Пн–Пт 08:00–20:00, Сб–Нд 09:00–18:00
  • Оплата карткою або готівкою в аптеці
  • Повернення лише у випадках неналежної якості

Основна інформація

ХАРАКТЕРИСТИКИ
Форма випуску
таблетки, в/плів. обол.
Дозування
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить: 160 мг валсартану і 12,5 мг гідрохлоротіазиду
Кількість в упаковці
таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 160 мг/12,5 мг; по 10 таблеток в блістері; по 1, по 3, по 4 або по 9 блістерів у пачці з картону
Виробник
Фарма Старт, ТОВ для "Асіно Україна, ТОВ", Україна
Країна виробництва
Ірландія
Термін придатності
36
Штрих-код
4823045201074
Реєстраційне посвідчення
UA/8318/01/01
ЗАСТОСУВАННЯ
Умови відпуску
Рецепт

Інструкція виробника

Склад

діючі речовини: валсартан, гідрохлоротіазид;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить:
80 мг валсартану і 12,5 мг гідрохлоротіазиду (Діокор 80)
або 160 мг валсартану і 12,5 мг гідрохлоротіазиду (Діокор 160);
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль картопляний, крохмаль
кукурудзяний, натрію лаурилсульфат, тальк, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид
колоїдний безводний, магнію стеарат, покриття для нанесення оболонки Діокор 80 – Opadry
II White (поліетиленгліколь, спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (Е 171)); Діокор 160
– Opadry II Orange (тальк, спирт полівініловий, хіноліновий жовтий (Е 104),
поліетиленгліколь, заліза оксид черв оний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172), титану
діоксид (Е 171)).

Спосіб застосування та дози

Рекомендована доза лікарського засобу – 1 таблетка 80 мг/12,5 мг (Діокор 80) 1 раз на добу.
При недостатньому зниже нні артеріального тиску через 3 –4 тижні лікування
рекомендується розглянути можливість продовження лікування з дозуванням 1 таблетка
160 мг/12,5 мг (Діокор 160) 1 раз на добу.
Максимальна добова доза становить 320 мг/25 мг. У разі відсутності ефекту від
застосування лікарського засобу Діокор після 8 тижнів необхідно розглянути застосування
додаткового або альтернативного лікарського засобу.
Максимальний антигіпертензивний ефект досягається упродовж 2 –4 тижнів застосування.
Для деяк их пацієнтів може знадобиться 4 –8 тижнів лікування. Лікарський засіб можна
приймати незалежно від вживання їжі, запиваючи невеликою кількістю води.
Застосування пацієнтам з нирковою недостатністю
Для пацієнтів з нирковою недостатністю може бути необхідним зниження дози. У зв’язку
з тим, що лікарський засіб Діокор містить гідрохлоротіазид, він протипоказаний пацієнтам
з анурією, а у разі застосування пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс
креатиніну < 30 мл/хв) потрібна особлива обережність. Немає даних щодо застосування валсартану пацієнтам із кінцевою стадією ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 10 мл/хв) та пацієнтам, яким застосовують діаліз. Застосування пацієнтам із печінковою недостатністю Для пацієнтів з печінковою недостатністю може бути необхідним зниження дози. У зв’язку з тим, що лікарський засіб Діокор містить гідрохлоротіазид, його необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам із печінковою недостатністю. У зв’язку з тим, що лікарський засіб Діокор містить валсартан, він протипоказаний пацієнтам із біліарним цирозом або холестазом. Доза валсартану для пацієнт ів з легкою та помірною печінковою недостатністю небіліарного походження і без холестазу не повинна перевищувати 80 мг. 14 Застосування пацієнтам літнього віку Лікарський засіб Діокор можна застосовувати пацієнтам будь-якого віку. Діти. Безпека та ефективність застосування лікарського засобу Діокор дітям не встановлені, тому його не слід застосовувати у педіатричній практиці.

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь -якого із компонентів лікарського засобу та до інших
похідних сульфонамідів.
Тяжкі порушення функції печінки, цироз печінки і холестаз.
Анурія.
Рефрактерна гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіперкальціємія, симптоматична гіперурикемія.
Вагітні та жінки, які планують завагітніти , період лактації (див. розділ « Застосування у
період вагітності або годування груддю»).
Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину (АРА), включаючи
валсартан, або інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) з аліскіреном
пацієнтам із цукровим діабетом (І та ІІ типу) або з порушеннями функції нирок (швидкість
клубочкової фільтрації (ШКФ) < 60 мл/хв/1,73 м2). Спадковий ангіоневротичний набряк або ангіоневротичний набряк під час попереднього застосування інгібіторів АПФ чи АРА.

Побічні ефекти

Нижчезазначені побічні реакції спостерігалися у процесі 5 контрольованих клінічних
досліджень за участю 7616 пацієнтів, 4372 з яких отримували валсартан у комбінації з
гідрохлоротіазидом.
Небажані побічні реакції наведено під заголовками за частотою: дуже часто (≥1/10); часто
(≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10 000, 20 %)
зниження гематокриту та рівня гемоглобіну спостерігалося відповідно у 0,8 % та 0,4 %
пацієнтів. У 0,1 % пацієнтів, які отримували плацебо, спостерігалося зниження гематокриту
або рівня гемоглобіну.
Нейтропенія спостерігалась у 1,9 % пацієнтів, які отримували валсартан, та в 1,6 %
пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ.
У контрольованих клінічних дослідженнях значне підвищення рівня креатиніну, калію та
загального білірубіну в сироватці крові спостерігалося відповідно у 0,8 %, 4,4 % та 6 %
пацієнтів, які отримували валсартан, та в 1,6 %, 6,4 % та 12,9 % пацієнтів, які отримували
інгібітори АПФ.
У пацієнтів, які застосовували валсартан, нечасто спостерігалося підвищення рівня
печінкових ферментів.
Немає необхідності проводити спеціальний моніторинг лабораторних показників у
пацієнтів з есенціальною гіпертензією, які отримують терапію валсартаном.
Повідомлялося, що зазначені нижче реакції спостерігалися під ча с клінічних випробувань
у пацієнтів з гіпертонічною хворобою , незалежно від їхнього причинного зв’язку із
досліджуваним препаратом: абдомінальний біль, абдомінальний біль у верхній частині
живота, занепокоєння, артрит, біль у спині, бронхіт, гострий бронхіт, біль у грудях,
запаморочення, диспепсія, задишка, сухість у роті, носові кровотечі, імпотенція,
16
гастроентерит, головний біль, підвищене потовиділення, гіпестезія, грип, безсоння,
розтягнення зв’язок, судоми м’язів, розтягнення м’язів, нудота, закладеність носа, застійні
явища у навколоносових пазухах, біль у шиї, набряк, периферичний набряк, середній отит,
біль у кінцівках, прискорене серцебиття, фаринголарингеальний біль, полакіурія,
підвищення температури, назофарингіт, синусит, сонливість, тахікардія, інфекції верхніх
дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів, вертиго, вірусні інфекції, поруше ння
зору. Невідомо, чи мали ці ефекти причинний зв’язок із терапією.
У постмаркетинговий період були повідомлення про синкопе і про дуже рідкісні випадки
ангіоневротичного набряку, висипу, втрата свідомості та інших реакцій гіперчутливості,
таких як сироваткова хвороба та васкуліт, а також про випадки дисфункції нирок.
Повідомлялося про бульозний дерматит, частота виникнення якого невідома.
Додаткова інформація щодо окремих компонентів. Відомо, що небажані реакції, що раніше
виникали при застосуванні кожного компонента окремо, можуть бути потенційно
небажаними ефект ами також і при застосуванні лікарського засобу Діокор, навіть якщо
вони не спостерігалися у клініч них випробуваннях або протягом постмаркетингового
періоду.
Частота небажаних реакцій при застосуванні валсартану
З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія; невідомо – зниження
рівня гемоглобіну, зниження гематокриту.
З боку імунної системи: невідомо – інші реакції гіперчутливості/ алергічні реакції ,
включаючи сироваткову хворобу.
Порушення обміну речовин, метаболізму: невідомо – гіпонатріємія, підвищення рівня калію
у плазмі крові.
З боку органів слуху та вестибулярного апарату: нечасто – вестибулярне запаморочення
(вертиго).
З боку судин: невідомо – васкуліт.
З боку серця: дуже рідко – серцева аритмія.
З боку травного тракту: рідко – гастроентерит; нечасто – біль у животі.
З боку гепатобіліарної системи: невідомо – підвищення показників функції печінки.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: нечасто – набряк, висип; невідомо – свербіж,
бульозний дерматит.
Повідомлялося про один випадок ангіоневротичного набряку.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: часто – артралгія.
Неврологічні розлади: нечасто – астенія, безсоння, запаморочення; рідко –, невралгія.
З боку репродуктивної системи: нечасто – зниження лібідо.
З боку сечовидільної системи: дуже рідко – гостра ниркова недостатність; невідомо –
ниркова недостатність
Повідомлялося, що у пацієнтів з гіпертонічною хворобою спостерігалися такі реакції під
час клінічних випробувань, незалежно від їхнього причинного зв’язку із досліджуваним
лікарським засобом: артралгія, астенія, біль у спині, діарея, запаморочення, головний біль,
безсоння, зниження лібідо, нудота, набряк, фарингіт, риніт, синусит, запалення верхніх
дихальних шляхів, вірусні інфекції.
Частота небажаних реакцій, що виникали при застосуванні гідрохлоротіазиду
Відомо, що г ідрохлоротіазид широко використовується протягом багатьох років, часто у
вищих дозах, ніж ті, які містяться у лікарському засобі Діокор.
Наступні небажані реакції були зареєстровані у пацієнтів, які отримували тіазидні
діуретики, включаючи гідрохлоротіазид, у вигляді монотерапії.
17
Порушення обміну речовин, метаболізму: дуже часто – збільшення рівн я ліпідів крові ,
гіпокаліємія; часто – гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіперурикемія, зниження апетиту; рідко
– гіперкальціємія, гіперглікемія, глюкозурія та погіршення метаболізму хворих на діабет;
дуже рідко – гіпохлоремічний алкалоз.
З боку крові та лімфатичної системи: рідко – тромбоцитопенія, іноді з пурпурою; дуже
рідко – агранулоцитоз, лейкопенія, гемолітична анемія, депресія кісткового мозку; невідомо
– апластична анемія.
З боку імунної системи: дуже рідко – некротичний васкуліт, реакції гіперчутливості.
З боку психіки: рідко – порушення сну.
З боку нервової системи: рідко – головний біль, запаморочення, депресія, парестезія.
З боку органів зору: рідко – нечіткість зору у перші кілька тижнів після початку лікування;
невідомо – гостра міопія та гостра закритокутова глаукома, хоріоїдний випіт.
З боку серця: рідко – аритмія.
З боку судин: часто – постуральна г іпотензія, яка може посилюватися при вживанні
алкоголю, застосуванні анестетиків, седативних лікарських засобів.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідко – дихальна
недостатність, включаючи пневмонію та набряк легень.
З боку травного тракту: часто – помірно виражена нудота і блювання ; рідко – запор,
відчуття шлунково-кишкового дискомфорту, діарея; дуже рідко – панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи: рідко – внутрішньопечінковий холестаз або жовтяниця.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: часто – кропив’янка та інші види висипу; рідко –
фотосенсибілізація; дуже рідко – токсичний епідермальний некроліз, шкірні реакції, подібні
до червоного вовчака, реактивація червоного вовчака шкіри; невідомо – мультиформна
еритема.
З боку репродуктивної системи: часто – імпотенція.
З боку сечовидільної системи: невідомо – гостра ниркова недостатність, ниркові розлади.
Загальні розлади та реакції у місці введення лікарського засобу: невідомо – підвищення
температури, втома.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: невідомо – м’язові спазми.
Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи):
невідомо – немеланомний рак шкіри (базальноклітинний рак і плоскоклітинний рак).
Опис окремих побічних реакцій та додаткова інформація
НМРШ (базальноклітинний рак і плоскоклітинний рак). На підставі наявних даних
епідеміологічних досліджень спостерігався кумулятивний дозозалежний зв’язок між
впливом гідрохлоротіазиду та розвитком НМРШ.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення.
Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього
лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім
законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій
та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему
з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Передозування

Основним проявом передозування може бути виражена артеріальна гіпотензія, яка, зі свого
боку, може призвести до зниження рівня свідомості, розвитку судинної недостатності
та/або шоку.
При передозуванні гідрохлоротіазидом можуть виникнути такі ознаки та симптоми: нудота,
сонливість, гіповолемія, електролітні порушення і як наслідок – аритмія та м’язові спазми.
Характерними ознаками передозування також є тахікардія, артеріальна гіпотензія, шок,
слабкість, сплутаність свідомості, запаморочення, спазми м’язів, парестезія, виснаження,
розлади свідомості, блювання, спрага, поліурія, олігурія, анурія, алкалоз, підвищений
рівень азоту сечовини в крові (в основному ниркова недостатність).
Терапевтичні заходи залежать від того, як давно була прийнята велика доза лікарського
засобу, а також вид тяжкості симптомів; першочерговим завданням є стабілізація стану
кровообігу.
Якщо лікарський засіб був прийнятий нещодавно, слід викликати блюванн я. Якщо після
застосування лікарського засобу пройшов тривалий час, необхідно дати пацієнту достатню
кількість активованого вугілля. Якщо виникає артеріальна гіпотензія, пацієнту слід надати
положення лежачи на спині і якомога швидше поповнити вміст солей і рідини в організмі
шляхом внутрішньовенного введення ізотонічного сольового розчину. Валсартан не можна
вивести з орга нізму шляхом гемодіалізу через значне його зв’язування з білками плазми
крові, хоча для видалення з організму гідрохлоротіазиду гемодіаліз ефективний.

Відгуки покупців

Ще немає відгуків

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто поділиться враженнями

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відгук з’явиться після модерації.

СХОЖІ ТОВАРИ

Вам також може сподобатись

Перейти в каталог