Діоксидин розчин 10 мг/мл по 10 мл №10 в амп.

Не описана.

Препарат протипоказаний для застосування у період вагітності або годування груддю.

Діоксидин застосовують в умовах стаціонару. Експериментально виявлено тератогенну та ембріотоксичну дії препарату (тому він протипоказаний під час вагітності); препарат чинить також мутагенну дію. У зв’язку з цим Діоксидин призначають тільки при тяжких формах інфекційних захворювань або при неефективності інших антибактеріальних препаратів, у тому числі цефалоспоринів ІІ–І V поколінь, фторхінолонів, карбапенемів. Не допускається безконтрольне застосування Діоксидину та лікарських форм, які його містять.
З обережністю застосовувати при нирковій недостатності, при хронічній нирковій недостатності дозу зменшують.
При появі пігментних плям збільшують тривалість введення дози до 1,5–2 годин, знижують дозу, призначають антигістамінні препарати, а у разі необхідності – припиняють застосування препарату.

Зберігати у захищеному від світла місці при температурі від 18 ° С до 25 ° С. Зберігати в недоступному для дітей місці.
У випадку випадання кристалів діоксидину в ампулах у процесі зберігання (при температурі нижче 15 ° С) їх розчиняють, нагріваючи ампули на киплячій водяній бані при струшуванні до повного розчинення кристалів (прозорий розчин). Якщо при охолодженні до (37 ± 1) ºС кристали не випадуть знову, препарат придатний для використання.

Гнійно-запальні процеси різної локалізації: гнійні плеврити, емпієма плеври, абсцес легенів, перитоніт, цистит, рани з глибокими порожнинами, абсцеси м’яких тканин, флегмони, післяопераційні рани сечо- та жовчовивідних шляхів. Також застосовується для профілактики інфекційних ускладнень після катетеризації сечового міхура.