Корвалдин краплі ор. по 50 мл у флак.

діючі речовини: етиловий ефір a - бромізовалеріанової кислоти, фенобарбітал, м’яти олія, олія хмелю;
1 мл розчину (26 крапель) містить: етилового ефіру a - бромізовалеріанової кислоти в перерахуванні на 100 % речовину – 20 мг, фенобарбіталу – 18 мг, м’яти олії – 1,4 мг, олії хмелю – 0,2 мг;
допоміжні речовини: стабілізатор, етанол 96 %, вода очищена.

Приймат и внутрішньо перед їжею по 15–30 крапель із невеликою кількістю (30–50 мл) рідини 2–3 рази на добу. Разова доза при необхідності може бути збільшена до 40–50 крапель.
Тривалість застосування препарату визначає лікар залежно від клінічного ефекту та переносимості препарату.
Діти.
Досвід застосування для лікування дітей відсутній, тому препарат не слід застосовувати в педіатричній практиці.

Підвищена чутливість до активних речовин або до будь-якого іншого компонента препарату, брому; гостра печінкова порфірія ; тяжкі порушення функції печінки та нирок; цукровий діабет, міастенія. Лікарські засоби, що містять фенобарбітал, протипоказані при алкоголізмі, медикаментозній та наркотичній залежності (у тому числі в анамнезі); при респіраторних захворюваннях із задишкою, обструктивним синдромом, вираженою артеріальною гіпотензією , при гострому інфаркті міокарда; при депресії та депресивних розладах зі схильністю хворого до суїцидальної поведінки.

З боку нервової системи: астенія, слабкість, порушення координації рухів, ністагм, атаксія, галюцинації, парадоксальне збудження, безсоння (у пацієнтів літнього віку), зниження концентрації уваги, втомлюваність, сповільненість реакцій, головний біль, когнітивні порушення. В окремих випадках може спостерігатися сонливість та легке запаморочення, сплутаність свідомості.
З боку опорно-рухового апарату: при тривалому застосуванні засобів, що містять фенобарбітал, існує ризик порушення остеогенезу . Були повідомлення про скорочення мінеральної щільності кісткової тканини, остеопенію , остеопороз і переломи у пацієнтів, які отримували тривалу терапію фенобарбіталом. Механізм, за допомогою якого фенобарбітал впливає на метаболізм кісткової тканини, не виявлено.
З боку травного тракту: нудота, блювання, запор, тяжкість в епігастральній ділянці, при тривалому застосуванні – порушення функції печінки.
З боку органів кровотворення: агранулоцитоз, мегалобластна анемія, тромбоцитопенія , анемія.
З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, брадикардія.
З боку шкіри та слизових оболонок : синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз , алергічні реакції, в тому числі висипання, свербіж, кропив’янка.
З боку імунної системи : реакції гіперчутливості , включаючи ангіоневротичний набряк, утруднене дихання, набряк обличчя.
Тривалий прийом препаратів, що містять бром, може призвести до отруєння бромом, яке характеризується такими симптомами: пригнічення центральної нервової системи, депресія, сплутаність свідомості, атаксія, апатія, кон’юнктивіт, риніт, сльозотеча, акне або пурпура.

Сим п томи.
Гострі (від легких до середньотяжких ) отруєння барбітуратами:
запаморочення, втома, навіть глибокий сон, від якого пацієнта неможливо розбудити.
Можуть спостерігатися реакції гіперчутливості : ангіоневротичний набряк, кропив’янка, свербіж, висипання.
Гостре тяжке отруєння:
глибока кома, що супроводжується тканинною гіпоксією, поверхневе дихання, спочатку прискорене, потім сповільнене дихання, прискорене серцебиття, серцева аритмія, низький артеріальний тиск, брадикардія, судинний колапс, послаблення або втрата рефлексів, ністагм, головний біль, нудота, слабкість, порушення серцевої діяльності, зниження температури тіла, уповільнення пульсу, зменшення діурезу.
Якщо не лікувати отруєння, можливий летальний наслідок у результаті судинної недостатності, дихального паралічу або набряку легенів.
Передозування можливе при довготривалому застосуванні лікарського засобу, що пов’язано з кумулюванням його складових. Довготривале та постійне застосування може спричинити залежність, абстинентний синдром, психомоторне збудження.
Тривалий прийом препаратів, що містять бром, може призвести до отруєння бромом, яке характеризується такими симптомами: стан сплутаності свідомості, атаксія, апатія, депресивний настрій, кон’юнктивіт, застуда, акне або пурпура.
Лікування.
Випадки гострого отруєння Корвалдином ® слід лікувати так, як і отруєння іншими снодійними засобами та барбітуратами, залежно від тяжкості симптомів отруєння. Пацієнта потрібно перевести у відділення інтенсивної терапії. Дихання і кровообіг потребують стабільності та нормалізації. Дихальна недостатність долається шляхом проведення штучного дихання, шок купірують вливанням плазми і плазмозамінників . У разі якщо пройшло багато часу від прийому, необхідно промити шлунок (у шлунок вводять 10 г порошку активованого вугілля і сульфату натрію). З метою швидкого виведення барбітурату з організму можна проводити форсований діурез лугами, а також гемодіаліз та/або гемоперфузію .
Лікування отруєнь бромом: виведення іонів брому з організму можна прискорити введенням значної кількості розчину столової солі з одночасним введенням салуретичних засобів.
При виникненні реакцій гіперчутливості призначити десенсибілізувальні лікарські засоби.