Назалонг спрей наз., доз. 0.05 % по 10 г у флак.

діюча речовина: оксиметазоліну гідрохлорид ; 100 г препарату містять оксиметазоліну гідрохлориду в перерахуванні на 100 % речовину 0,05 г;
допоміжні речовини : бензалконію хлорид, поліетиленгліколь , динатрію едетат , пропіленгліколь , повідон , натрію гідрофосфат додекагідрат , калію дигідрофосфат , вода очищена.

1. Зняти захисний ковпачок. Перед першим застосуванням препарату кілька разів натиснути на розпилювач до появи дисперсного струменя.
2. Ввести розпилювач у носовий хід і зробити впорскування, натиснувши до упору на розпилювач вказівним і середнім пальцями.
3. Зробити необхідну кількість впорскувань (див. нижче) у кожен носовий хід, при цьому немає потреби закидати голову назад.
4. Під час впорскування рекомендовано легко вдихнути через ніс, що сприятиме оптимальному розподілу аерозолю в носовій порожнині.
5. Після використання закрити розпилювач захисним ковпачком.
Дорослим призначати по 1- 2 впорскування, дітям віком від 6 років – по 1 впорскуванню у кожну ніздрю. Інтервал між застосуваннями препарату має становити не менше 10-12 годин. Курс лікування – не довше 3-5 днів. Не застосовувати дози, що перевищують рекомендовані.
Діти.
Препарат не слід застосовувати дітям віком до 6 років.

Підвищена індивідуальна чутливість до оксиметазоліну , інших адреноміметиків або будь-яких компонентів препарату.
Атрофічний риніт.
При застосуванні інгібіторів моноаміноксиадази (МАО) та протягом 2-х тижнів після припинення лікування інгібіторами МАО, а також інших препаратів, що сприяють підвищенню артеріального тиску.
При підвищеному внутрішньоочному тиску, особливо при закритокутовій глаукомі.
При тяжких формах серцево-судинних захворювань (наприклад, ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія).
Виражений атеросклероз, порушення серцевого ритму (наприклад, тахікардія).
Ниркова недостатність.
Феохромоцитома .
Метаболічні порушення (гіпертиреоз, тиреотоксикоз, цукровий діабет).
Гіпертрофія простати.
Після транссфеноїдальної гіпофізектомії або іншого хірургічного втручання з відкриванням твердої мозкової оболонки.
Запалення або пошкодження шкіри навколоносових ходів або слизової оболонки носа.

При частому і тривалому застосуванні можуть виникнути відчуття печіння, поколювання у носі, припливи крові до обличчя, чхання, сухість слизової оболонки носа. Рідко – після того, як ефект від застосування препарату закінчиться, – відчуття сильної закладеності носа (реактивна гіперемія). Тривале безперервне застосування судинозвужувальних препаратів може призвести до тахіфілаксії або розвитку медикаментозного риніту. Апное у новонароджених та дітей молодшого віку (особливо у випадку передозування). Загалом, тяжких побічних ефектів не очікується.
З боку серцево-судинної системи. Дуже рідко можлива тахікардія, пальпітація (відчуття серцебиття), підвищення артеріального тиску, біль у серці, аритмії.
З боку органів зору. Рідко може спостерігатися подразнення, дискомфорт або почервоніння очей, затуманений зір.
З боку шлунково-кишкового тракту. Рідко може спостерігатися нудота.
З боку імунної системи. У поодиноких випадках можливі реакції гіперчутливості , включаючи висипання, свербіж, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке ).
Дихальні, торакальні та середостінні розлади. Рідко може спостерігатися дискомфорт або подразнення у носі, роті та горлі, носові кровотечі, ефект виснаження, збільшення набряку слизової оболонки.
З боку нервової системи. Неспокій, знервованість, тривожність , безсоння, сонливість, тремор, галюцинації (особливо у дітей), підвищена втомлюваність, седативний ефект, головний біль, запамарочення .
Розлади з боку шкіри та підшкірних тканин. Висипання.
Розлади з боку скелетно-м’язевих та сполучних тканин. Судоми (особливо у дітей).
Загальні розлади. Слабкість.

При місцевому застосуванні зазвичай не виникають побічні системні реакції. Передозування можливе після назального або випадкового внутрішнього прийому.
Симптоми передозування оксиметазоліном різні. Виділяють стадії гіперреактивності та пригнічення центральної нервової системи, серцево-судинної та легеневої систем. Стимуляція центральної нервової системи проявляється у вигляді тривожності, збудження, галюцинацій, судом.
Пригнічення функцій центральної нервової системи проявляється у зниженні температури тіла, млявості, сонливості, брадикардії, артеріальної гіпотензії , колапсу, шоку, дихальних розладів та зупинки дихання, втрати свідомості та коми.
Інші симптоми можуть включати міоз, мідріаз, гарячку, підвищену пітливість, блідість, ціаноз, відчуття серцебиття, тахікардію, брадикардію, аритмію серця, зупинку серця, артеріальну гіпертензію, шокову гіпотензію , нудоту та блювання, пригнічення дихання та апное, психогенні розлади.
У дітей передозування часто призводить до домінування центрального нервового ефекту із судомами та комою, галюцинаціями, брадикардією, апное та артеріальною гіпертензією, що змінюється гіпотензією .
Невідкладна допомога . У випадку підозрюваного передозування оксиметазоліном необхідна термінова госпіталізація до відділення інтенсивної терапії. Призначаються активоване вугілля та проносні засоби. Необхідне промивання шлунка. З метою зниження підвищеного артеріального тиску слід призначити α- адреноблокатори ( фентоламін ). Не слід приймати вазопресорні засоби. При необхідності показана протисудомна терапія. У тяжких випадках може виникнути необхідність інтубації та штучної вентиляції легень.