Називін сенситив спрей наз. 0.025 % по 10 мл у флак.

діюча речовина: oxymetazoline;
1 мл розчину 0,025 % містить оксиметазоліну гідрохлориду 0,25 мг;
1 мл розчину 0,05 % містить оксиметазоліну гідрохлориду 0,5 мг;
допоміжні речовини: кислота лимонна, моногідрат; натрію цитрат ; гліцерин (85 %); вода очищена.

Називін ® Сенситив, спрей назальний, призначений для застосування в ніс.
Дітям віком від 1 року до 6 років – по 1 впорскуванню препарату Називін ® Сенситив 0,025 % у кожен носовий хід 2–3 рази на добу. Разову дозу не слід застосовувати більше 3 разів на добу та довше 7 днів. Не слід застосовувати дози, вищі за рекомендовані.
Дорослим і дітям віком від 6 років – по 1 впорскуванню препарату Називін ® Сенситив 0,05 % у кожен носовий хід 2–3 рази на добу. Разову дозу не слід застосовувати більше 3 разів на добу та довше 7 днів поспіль. Не слід застосовувати дози, вищі за рекомендовані.
Механізм спрею спрацьовує при натисканні на дозуючий пристрій. Перед першим застосуванням спрею необхідно зняти захисний ковпачок та періодично натискати на дозуючий пристрій для забезпечення стійкого розпилення. Слід тримати флакон під носовим ходом та впорскувати по 1 разу. Після цього необхідно очистити дозуючий пристрій та надягти захисний ковпачок.
Діти. Називін ® Сенситив 0,025 % застосовувати дітям віком від 1 до 6 років, Називін ® Сенситив 0,05 % – дітям віком від 6 років .

- Підвищена чутливість до оксиметазоліну або будь-якого іншого компонента лікарського засобу.
- Атрофічний риніт.
- Не застосовувати після трансфеноїдальної гіпофізектомії або інших хірургічних втручань з оголюванням мозкової оболонки.
- Застосування інгібіторів моноаміноксидази (МАО) та період 2 тижні після припинення лікування інгібіторами МАО, а також застосування інших препаратів, що сприяють підвищенню артеріального тиску.
- Підвищений внутрішньоочний тиск, особливо при закритокутовій глаукомі.
- Тяжкі форми серцево-судинних захворювань (наприклад ішемічна хвороба серця) та артеріальна гіпертензія.
- Феохромоцитома.
- Метаболічні порушення (наприклад гіпертиреоз, цукровий діабет).
- Гіперплазія передміхурової залози.
- Порфірія.
Протипоказано застосовувати Називін ® Сенситив 0,025 % немовлятам та дітям віком до 1 року, Називін ® Сенситив 0,05 % – дітям віком до 6 років.

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (≥ 10 %), часто (≥ 1 % і < 10 %), нечасто (≥ 0,1 % і < 1 %), рідко (≥ 0,01 % і < 0,1 %), дуже рідко (< 0,01 %) та рідкісні випадки. З боку нервової системи. Дуже рідко: неспокій, безсоння, втома (сонливість, седація), головний біль, галюцинації (особливо у дітей). З боку серцево-судинної системи . Рідко: пальпітація (відчуття серцебиття) , тахікардія, артеріальна гіпертензія, біль у серці . Дуже рідко: аритмії. З боку дихальної системи. Часто: дискомфорт у носі (наприклад печіння) або сухість слизової оболонки носа, чхання. Нечасто: після того, як ефект від застосування препарату Називін ® Сенситив закінчиться, – відчуття сильної закладеності носа, носова кровотеча. Дуже рідко: апное у немовлят та новонароджених. З боку кістково-м’язової системи. Дуже рідко: судоми (особливо у дітей). З боку імунної системи. Нечасто: реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, висип, свербіж). Загальні розлади та реакції в місці введення. Дуже рідко: підвищена втомлюваність (сонливість), слабкість. Частота невідома: тахіфілаксія (при тривалому застосуванні або передозуванні). Повідомлення про підозрювані побічні реакції Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є дуже важливим. Це дає змогу постійно спостерігати за співвідношенням користь/ризик застосування лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про підозрювані побічні реакції через національну систему звітності.

Після тривалого застосування та передозування назальних деконгестантів їхній ефект може знижуватися (тахіфілаксія). Це може обумовити застосування препарату у більш високих дозах або з більш частими введеннями, що може призвести до необхідності його постійного прийому. У разі тривалого застосування або передозування лікування цим препаратом слід негайно припинити.
Передозування може виникнути після назального або випадкового перорального застосування. Клінічна картина інтоксикації похідними імідазолу може бути неясною, оскільки періоди стимуляції можуть чергуватися з періодами пригнічення центральної нервової, серцево-судинної та дихальної системи.
Стимуляція центральної нервової системи може проявлятись у вигляді тривожності, ажитації, галюцинацій, спазмів.
Пригнічення центральної нервової системи може проявлятись у вигляді зниження температури тіла, летаргії, сонливості та можливого розвитку коми.
Також можуть виникнути такі симптоми: міоз, мідріаз, підвищення температури, пітливість, блідість, ціаноз, прискорене серцебиття, тахікардія, брадикардія, серцева аритмія, зупинка серця, артеріальна гіпертензія, шокоподібна гіпотензія, нудота, блювання, дихальна недостатність та апное, психічні розлади.
Зокрема, у дітей передозування може спричинити переважно ефекти з боку центральної нервової системи: спазми та розвиток коми, брадикардію, апное, а також артеріальну гіпертензію з можливим переходом у артеріальну гіпотензію.
Показана самостійна інтенсивна терапія у разі тяжкого передозування. Рекомендується негайний прийом активованого вугілля (абсорбенту), сульфату натрію (проносного засобу) або промивання шлунка (у разі передозування великою кількістю препарату), оскільки оксиметазолін може швидко всмоктуватися.
Протипоказано застосовувати вазопресорні препарати. В якості антидоту можна застосовувати неселективні α-блокатори. При необхідності можна вжити заходів для зниження температури тіла, провести протисудомну терапію та вентиляцію легень.