Ринофлуімуцил спрей наз., р-н по 10 мл у флак.

діючі речовини: 1 мл препарату містить: ацетилцистеїну – 10 мг, туаміногептану сульфату – 5 мг;
допомiжнi речовини: бензалконію хлорид, гіпромелоза, динатрію едетат, натрію дигідрофосфату моногідрат, натрію гідрофосфату додекагідрат, дитiотреїтол, сорбіт (Е 420), м’ятний ароматизатор, етанол 96 %, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Препарат вводять у носову порожнину за допомогою спеціального розпилювача.
Дорослим – по 2 дози спрею (2 натискання на клапан) у кожну ніздрю 3‒4 рази на добу.
Дітям віком від 12 років – по 1 дозі спрею (1 натискання на клапан) у кожну ніздрю 3‒4 рази на добу.
Не перевищуйте рекомендовані дози.
Після першого відкриття флакона препарат може бути використаний протягом 20 днів.
Перед введенням спрею необхідно:
Зняти ковпачок з флакона з розчином.
Зняти захисний ковпачок із розпилювача.
Приєднати розпилювач до флакона.
Зняти кришку з розпилювача.
Активувати розпилювач повторним натисканням.
Діти.
Препарат застосовують дітям віком від 12 років.

- Підвищена чутливість до активного компонента або до будь-яких інших компонентiв препарату;
- феохромоцитома;
- закритокутова глаукома;
- гіпертиреоз;
- дитячий вік до 12 років;
- кардiоваскулярнi захворювання, включаючи гіпертензію;
- одночасне застосування інших симпатоміметичних засобів, включаючи інші деконгестанти, які застосовують інтраназально;
- одночасне застосування i застосування впродовж 2 тижнів після завершення лікування інгібіторами моноаміноксидази (МАО), у тому числі оборотними інгібіторами МАО;
- видалення гіпофіза або перенесені операції з доступом до твердої мозкової оболонки;
- цереброваскулярні захворювання в анамнезі, включаючи наявність значних факторів ризику (через α-симпатоміметичну активність);
- судоми в анамнезі.

Тривале застосування лікарського засобу може впливати на нормальну функцію слизової оболонки носової порожнини і навколоносових пазух, спричиняючи закладеність носа та індукуючи толерантність до дії лікарського засобу.
Часте застосування препарату у високих дозах може стати причиною розвитку побічних ефектів симпатоміметичного типу (підвищена збудливість, прискорене серцебиття, тремор та ін.). Іноді може виникнути сухість слизової оболонки носа і горла, а також запалення сальних залоз. Такі ефекти повністю зникають після припинення лікування.
Зазначені побічні реакції можуть бути пов’язані із застосуванням Ринофлуімуцилу; частота їхньго виникнення невідома (неможливо оцінити на підставі наявних даних).
З боку імунної системи: підвищена чутливість.
Психічні розлади (особливо при тривалому та/або надмірному застосуванні): тривога, галюцинації, марення.
З боку нервової системи (особливо при тривалому та/або надмірному застосуванні): головний біль, занепокоєння, збудження, безсоння, тремор.
З боку серцево-судинної системи (особливо при тривалому та/або надмірному застосуванні): відчуття серцебиття, тахікардія, аритмії, артеріальна гіпертензія.
З боку дихальної системи (особливо при тривалому та/або надмірному застосуванні): сухість у порожнині носа та горла, дискомфорт в порожнині носа, закладеність носа.
З боку травного тракту: нудота.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: кропив’янка, шкірні висипання.
З боку нирок та сечовидільної системи: затримка сечі.
Системні порушення і ускладнення в місці введення (особливо при тривалому та/або надмірному застосуванні): дратівливість, толерантність до дії препарату.
Повідомлення про побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Симптоми: можливий розвиток артеріальної гіпертензії, світлобоязні, сильного головного болю, відчуття стиснення в грудній клітці, при цьому у дітей можливий розвиток гіпотермії з вираженим пригніченням свідомості.
Такі реакції потребують негайного адекватного медикаментозного лікування.
Лікування симптоматичне.