Септаназал спрей наз., р-н 1 мг/50 мг по 10 мл у флак.

діючі речовини: ксилометазоліну гідрохлорид, декспантенол;
1 мл розчину містить 1 мг ксилометазоліну гідрохлориду та 50 мг декспантенолу ;
одне розпилення 0,1 мл розчину містить 0,1 мг ксилометазоліну гідрохлориду та 5,0 мг декспантенолу;
допоміжні речовини: калію дигідрофосфат, динатрію гідрофосфату додекагідрат, вода очищена.

Для назального застосування дорослим та дітям віком від 6 років.
Застосовувати по одному розпиленню препарату СептаНазал ® у кожну ніздрю не більше 3 разів на день. Дозування залежить від індивідуальної чутливості та клінічної реакції.
Лікарський засіб не слід застосовувати довше 7 днів, окрім випадків, коли це рекомендовано лікарем. Повторне застосування слід розпочинати лише після перерви в кілька днів та після консультації з лікарем. Тривалість застосування дітям лікар визначає індивідуально.
У випадку хронічного нежитю лікарський засіб можна застосовувати лише під контролем лікаря через небезпеку виникнення атрофії слизової оболонки носа.
Застосування дітям віком від 6 років.
Дітям віком до 12 років препарат слід застосовувати під наглядом дорослих.
Якщо після 3 днів лікування не спостерігається поліпшення або погіршення симптомів, клінічну ситуацію слід оцінити повторно.
Спосіб застосування
Зніміть захисний ковпачок із розпилювача. Перед першим застосуванням спрею назального натисніть декілька разів на насадку до появи дрібного, рівномірного розпилення (рис. 1).
Рис.1
Введіть насадку у ніздрю та натисніть один раз (рис. 2). Пацієнт повинен обережно вдихати через ніс під час розпилення. За необхідності слід повторити для другої ніздрі.
Рис . 2.
Після використання витріть насадку паперовою серветкою та закрийте розпилювач захисним ковпачком.
Діти.
СептаНазал ® застосовують дітям віком від 6 років. Дітям віком від 2 до 6 років застосовують СептаНазал ® для дітей.

Підвищена чутливість до будь-якого з інгредієнтів препарату; сухе запалення слизової оболонки носа ( rhinitis sicca ); гострі коронарні захворювання, включаючи серцеву астму; гіпертиреоз; закритокутова глаукома; трансфеноїдальна гіпофізектомія та хірургічні втручання з оголюванням мозкової оболонки в анамнезі; супутнє лікування інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після припинення їх застосування. Діти віком до 6 років.

З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, висипання, свербіж .
З боку нервової системи: збудження, безсоння, підвищена втомлюваність (сонливість, седативна дія), головний біль, галюцинації (особливо у дітей) .
З боку серця: сильне серцебиття, прискорений пульс, підвищення артеріального тиску, аритмія.
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: реактивна гіперемія, кровотеча з носа, сухість та печіння слизової оболонки носа, чхання, дискомфорт з боку слизової оболонки носа, посилення набряку слизової оболонки .
З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини: судоми (особливо у дітей) .
З боку органів зору: транзиторне погіршення зору .
З боку травної системи: нудота, відчуття печіння у горлі.

Ксилометазоліну гідрохлорид
Клінічна картина інтоксикації похідними імідазолу може бути неясною, оскільки періоди стимуляції можуть чергуватися з періодами депресії центральної нервової системи та серцево-судинної системи.
Передозування, особливо у дітей, може призвести до значного впливу на центральну нервову систему, включаючи спазми, кому, брадикардію, апное та артеріальну гіпертензію, що може змінитися на артеріальну гіпотензію.
До симптомів стимуляції центральної нервової системи належать тривожність, збудження, галюцинації та судоми.
Симптоми депресії центральної нервової системи виявляються у вигляді зниження температури тіла, млявості, сонливості та коми.
Можливі і такі додаткові симптоми: міоз, мідріаз, спітніння, нудота, ціаноз, гарячка, блідість шкірних покривів, тахікардія, брадикардія, зупинка серця, серцева аритмія, артеріальна гіпертензія, шокоподібна гіпотензія, набряк легенів, пригнічення дихання та апное, інколи порушення свідомості.
Лікування при передозуванні
У разі тяжкого передозування лікування слід проводити у стаціонарі. Оскільки ксилометазоліну гідрохлорид швидко всмоктується у разі застосування внутрішньо, слід негайно застосувати активоване вугілля (абсорбент), натрію сульфат (проносне) або вдатися до промивання шлунка (при високих дозах). Зниження артеріального тиску можна досягти за допомогою неселективних альфа-блокаторів. Судинозвужувальні препарати протипоказані. При необхідності застосовують жарознижувальні та протисудомні препарати, а також штучне дихання.
Декспантенол
Пантотенова кислота і її похідні, такі як декспантенол, мають дуже низьку токсичність. У разі передозування ніякі лікувальні заходи не потрібні.