Тантум верде льодяники зі смак. м’яти по 3 мг №20 (10х2)

діюча речовина: бензидаміну гідрохлорид ;
1 льодяник містить: бензидаміну гідрохлориду 3 мг (що еквівалентно 2,68 мг бензидаміну);
допоміжні речовини: ізомальт (E 953); аспартам (E 951); левоментол; кислота лимонна, моногідрат; ароматизатор лимонний; ароматизатор м’ятний; хіноліновий жовтий (E 104); індиготин (E 132) .

Льодяники слід повільно розсмоктувати в роті.
Дорослі та діти віком від 6 років: по 1 льодянику 3 рази на день.
Не слід проковтувати льодяники. Не слід розжовувати льодяники.
Курс лікування має не перевищувати 7 днів.
Діти. Цю лікарську форму застосовують дітям віком від 6 років .
Діти віком 6–11 років застосовують цей лікарський засіб під наглядом дорослих.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до інших компонентів лікарського засобу.

Небажані реакції класифіковані за частотою виникнення таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1000); дуже рідко (<1/10 000); частота невідома (не може бути оцінена на основі доступних даних). З боку травної системи – рідко: відчуття печіння в роті, сухість у роті; частота невідома: гіпестезія ротової порожнини. З боку імунної системи – рідко: реакція гіперчутливості; частота невідома: анафілактична реакція. З боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння – дуже рідко: ларингоспазм. З боку шкіри та підшкірної клітковини – нечасто: фоточутливість; дуже рідко: ангіоневротичний набряк. Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https :// aisf . dec . gov . ua

Не було повідомлень щодо передозування бензидаміну при місцевому застосуванні.
Однак відомо, що бензидамін при потраплянні всередину у великій дозі (що у сотні разів перевищує можливі дози цієї лікарської форми), особливо у дітей, може викликати збудження, судоми, тремор, нудоту, підвищену пітливість, атаксію, блювання. Таке гостре передозування потребує негайного промивання шлунка, лікування водно-електролітних порушень та симптоматичного лікування, адекватної гідратації.