Урофурагін таблетки по 50 мг №30 у бліс.

діюча речовина: furazidin (фурагін);
1 таблетка містить 50 мг фурагіну;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, сахароза, кремнію діоксид колоїдний безводний, кислота стеаринова.

Дорослі
100 мг (2 таблетки) 3 рази на добу.
Спосіб застосування.
Лікарський засіб Урофурагін приймають перорально під час прийому їжі, багатої протеїнами, які збільшують біологічну доступність похідних нітрофурану.
Лікарський засіб приймають від 5 до 10 днів. При необхідності курс лікування можна повторити через 10–15 днів.
Діти.
Лікарський засіб не можна застосовувати дітям.

Гіперчутливість до похідних нітрофурану або до будь-якої з допоміжних речовин.
Вагітність та період годування груддю.
Ниркова недостатність (кліренс креатиніну нижче 60 мл/хв або підвищена концентрація креатиніну в сироватці). Протипоказано пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі або перитонеальному гемодіалізі.
Поліневропатія (в тому числі діабетична).
Недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (ризик розвитку гемолізу).
Порфірія. Тяжка печінкова недостатність.

Найчастіші побічні реакції: нудота (8 %), головний біль (6 %) і надмірний метеоризм (1,5 %). Інші симптоми спостерігали не більше як у 1 % пацієнтів. Побічні ефекти, класифіковані за системами органів, перелічено нижче.
З боку крові та лімфатичної системи
Ціаноз внаслідок метгемоглобінемії. У осіб з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази застосування фурагіну може призвести до утворення мегалобластичної або гемолітичної анемії.
З боку нервової системи
Запаморочення, сонливість, порушення зору, периферична невропатія, в т. ч. з гострим перебігом або необоротна (її утворенню сприяють, зокрема, ниркова недостатність, анемія, цукровий діабет, електролітні порушення, дефіцит вітаміну В).
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Гострі, підгострі і хронічні реакції гіперчутливості до похідних нітрофурану. Хронічні реакції спостерігали у пацієнтів, що приймали фурагін більше 6 місяців. Хронічні реакції з боку легень (у тому числі фіброз легень і дисемінована інтерстиціальна пневмонія) особливо можливі у літніх пацієнтів. Гострі реакції гіперчутливості з боку дихальної системи: лихоманка, озноб, кашель, біль у грудній клітці, задишка, ексудат в плевральній порожнині, зміни в радіологічній картині легенів і еозинофілія. Найчастіше ці побічні ефекти швидко зникали після припинення прийому препарату.
У разі хронічних реакцій посилення симптомів та їх оборотність після припинення прийому препарату залежать від продовження курсу лікування після виникнення перших небажаних симптомів.
З боку травної системи
Запор, діарея, диспепсичні явища, біль у животі, блювання, сіалоаденіт, панкреатит, псевдомембранозний коліт.
З боку шкіри та підшкірної системи
Алопеція, ексфоліативний дерматит, поліморфна еритема, синдром Стівенса – Джонсона.
Загальні порушення
Лихоманка, пропасниця, погане самопочуття, інфекції, спричинені мікроорганізмами, стійкими до похідних нітрофурану, найчастіше паличками сімейства Pseudomonas або грибами сімейства Candida .
З боку імунної системи
Свербіж, кропив’янка, анафілаксія, набряк Квінке, висип.
З боку печінки і жовчних шляхів
Симптоми медикаментозного гепатиту, холестатична жовтяниця, некроз паренхіми печінки.
Клінічні дослідження показали, що похідні нітрофурану негативно впливають на функції яєчок, можуть знижувати мобільність сперматозоїдів, зменшувати спермовиділення, а також призвести до патологічних змін морфології сперматозоїдів.
Крім того, повідомлялося, що у пацієнтів, які приймають фуразидин, з невідомою частотою спостерігаються порушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: м’язові судоми, біль у м’язах.

Оскільки лікарський засіб виводиться з організму нирками, підвищений ризик передозування мають пацієнти з порушенням функції нирок. При передозуванні можливі такі симптоми: головний біль, запаморочення, алергічні реакції, нудота, блювання, анемія, атаксія, тремор, симптоми нейротоксичного характеру.
У разі передозування рекомендується промивання шлунка і внутрішньовенне введення інфузійного розчину. Показана перевірка морфології крові, проведення лабораторних аналізів функції печінки і моніторинг функції легенів. У тяжких випадках слід провести гемодіаліз.
Для профілактики невритів – вітаміни групи В.