Урофурагін макс таблетки по 100 мг №15

діюча речовина: фурагін;
1 таблетка містить 100 мг фурагіну;
допоміжні речовини: лактози моногідрат , кремнієва мікрокристалічна целюлоза (яка складається з целюлози мікрокристалічної (98 %) та кремнію діоксиду колоїдного безводного (2 %)), магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А).

Лікарський засіб Урофурагін Макс приймати перорально, одразу після їди, запиваючи великою кількістю води.
Дорослим: 100−200 мг (1−2 таблетки) 2 −3 рази на добу. Курс лікування становить 7−10 днів залежно від тяжкості захворювання, ефективності лікування, а також від функціонального стану нирок. У разі необхідності курс лікування повторювати через 10−15 днів.
Максимальна добова доза – 600 мг.
У разі пропуску прийому препарату чергову дозу слід прийняти одразу, як тільки пацієнт згадає.
Не слід приймати подвійну дозу препарату для заміщення пропущеної дози.
Діти .
Лікарський засіб не застосовувати дітям.

Підвищена чутливість до фурагіну, до похідних групи нітрофурану або до допоміжних речовин лікарського засобу;
– тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв);
− тяжка печінкова недостатність;
– поліневропатія (у тому числі діабетична);
– недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (ризик розвитку гемолізу);
– порфірія (захворювання, спричинені порушенням обміну продуктів розпаду гемоглобіну);
– рідкісна вроджена непереносимість галактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція;
– дефіцит сахарази/ізомальтази/лактази, непереносимість фруктози/лактози.
Протипоказано застосовувати пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, у тому числі на перитонеальному гемодіалізі .
Протипоказано дітям (віком до 18 років).
Не застосовувати у період вагітності та годування груддю.
Лікарський засіб Урофурагін Макс не рекомендовано при уросепсисі та інфекціях паренхіми нирок.

Урофурагін Макс, як і інші лікарські засоби, може викликати побічні реакції, які проявляються не у всіх пацієнтів.
Частота побічних реакцій за класифікацією MedDRA : дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥1/1000 до <1/100); рідко (≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000), включаючи окремі випадки; частота невідома (не можна визначити за наявними даними ). З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже рідко – порушення кровотворення (агранулоцитоз, тромбоцитопенія, апластична анемія). З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, висипання, кропив’янку, ангіоневротичний набряк. З боку нервової системи: нечасто – запаморочення, сонливість; рідко – периферична невропатія. З боку органів зору: рідко – порушення зору. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – гострі та хронічні легеневі реакції. Гостра легенева реакція розвивається нестримно. Вона проявляється тяжкою задишкою, гарячкою, болем у грудній клітці, кашлем із мокротинням або без, еозинофілією (підвищення кількості еозинофільних гранулоцитів у крові). Повідомлялося про одночасну з гострою легеневою реакцією появу висипань на шкірі, свербежу, кропив’янки, міалгії (м’язовий біль), ангіоневротичного набряку (набряк обличчя, шиї, тканин порожнини рота і гортані). В основі гострої легеневої реакції лежить реакція підвищеної чутливості, яка може розвиватися протягом кількох годин, рідше – протягом хвилин. Гостра легенева реакція зникає при припиненні застосування препарату. Хронічна легенева реакція може розвиватися через тривалий проміжок часу після припинення застосування нітрофуранів (у тому числі фурагіну). Характерне поступове наростання задишки, прискорене дихання, нестабільна гарячка, еозинофілія, прогресуючий кашель, інтерстиціальний пневмоніт та/або фіброз легенів. З боку травної системи: нечасто – зниження апетиту, нудота; рідко – блювання, діарея; дуже рідко – панкреатит. З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – папульозні висипання, свербіж; дуже рідко – ангіоедема, кропив’янка, ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема. З боку скелетно-м ’ язової та сполучної тканини: дуже рідко – артралгія (біль у суглобах). З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко – холестатична жовтяниця, гепатит. Загальні порушення: рідко – слабкість, підвищення температури тіла, тимчасове випадання волосся. Фурагін забарвлює сечу в темно-жовтий або коричневий колір. Для зменшення побічних явищ рекомендується приймати вітаміни групи В, антигістамінні препарати та вживати велику кількість рідини. У випадку виражених побічних явищ слід зменшити дозу або припинити прийом лікарського засобу. Якщо під час прийому лікарського засобу виникли побічні реакції, які не вказані в інструкції для медичного застосування, про це необхідно інформувати лікаря. Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення . Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь / ризик при застосуванні цього лікарського засобу . Медичним та фармацевтичним працівникам , а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням : https :// aisf . dec . gov . ua .

Зазвичай токсичні прояви можливі у хворих із порушеннями функції нирок.
Симптоми: головний біль, запаморочення, депресія, периферичний поліневрит, алергічні реакції (кропив’янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм), нудота, блювання, гемолітична анемія (у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази), мегалобластична анемія, рідко − порушення функції печінки.
Лікування: відміна лікарського засобу, вживання великої кількості рідини, застосування ентеросорбентів, антигістамінних засобів, вітамінів групи В (тіаміну бромід). Терапія симптоматична. У тяжких випадках – гемодіаліз.
Специфічного антидоту немає.