Тантум верде спрей д/рот. порож. 1.5 мг/мл по 30 мл у флак.

діюча речовина: бензидаміну гідрохлорид;
100 мл спрею для ротової порожнини містять 0,15 г бензидаміну гідрохлориду;
допоміжні речовини: етанол 96 %, гліцерин, метилпарагідроксибензоат (Е 218), ароматизатор (ментоловий), сахарин, натрію гідрокарбонат, полісорбат 20, вода очищена.

Перед застосуванням необхідно встановити небулайзер.
При натисканні на помпу утворюється аерозоль, котрий містить 1 дозу спрею – 0,17 мл, що відповідає 0,255 мг бензидаміну гідрохлориду.
Дозування .
Дорослим: 4 – 8 розпилень 2 – 6 разів на добу.
Дітям (6–12 років): 4 розпилення 2–6 разів на добу.
Дітям (4 – 6 років): 1 розпилення на кожні 4 кг маси тіла, до максимальної дози, еквівалентної 4 розпилюванням, 2 – 6 разів на добу.
Не перевищувати рекомендовані дозування.
Діти.
Препарат можна застосовувати дітям віком від 4 років.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до інших компонентів препарату.

Всередині кожної частотної групи небажані ефекти зазначено у порядку зменшення їхньої серйозності.
Небажані реакції класифіковані за частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1 000); дуже рідко (<1/10 000); частота невідома (не може бути оцінена на основі доступних даних). З боку шлунково-кишкового тракту: рідко – відчуття печіння у роті, сухість у роті; частота невідома – гіпестезія ротової порожнини, нудота, блювання, набряк та зміна кольору язика, зміна смаку. З боку імунної системи : рідко – реакція гіперчутливості; частота невідома – анафілактична реакція. З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння : дуже рідко – ларингоспазм; частота невідома – бронхоспазм. З боку шкіри та підшкірної клітковини : нечасто – фоточутливість; дуже рідко – ангіоневротичний набряк; частота невідома – висипання, свербіж, кропив’янка. З боку нервової системи: частота невідома – запаморочення, головний біль. Тантум Верде ® містить метил парагідроксибензоат , який може спричинити алергічні реакції (можливо уповільнені).

Не було повідомлень щодо передозування бензидаміном при місцевому застосуванні.
При випадковому внутрішньому вживанні великої кількості бензидаміну (> 300 мг), особливо у дітей, можливе отруєння. Характерними ознаками передозування після внутрішнього вживання є гастроентерологічні симптоми (найчастіше це нудота, блювота, біль у животі, подразнення стравоходу) та симптоми з боку центральної нервової системи (можливі запаморочення, галюцинації, збудження, судоми, тремор, підвищена пітливість, атаксія, тривожність і дратівливість).
Таке гостре передозування потребує негайного промивання шлунка, лікування порушень водно-електролітного балансу та симптоматичного лікування, адекватної гідратації.