Імодіум експрес таблетки, дисперг. в рот. порож. по 2 мг №6

діюча речовина : loperamide hydrochloride;
1 таблетка містить 2 мг лопераміду гідрохлориду;
допоміжні речовини : желатин, маніт (Е 421), аспартам (Е 951), ароматизатор м’ятний (містить сліди сульфітів) , натрію гідрокарбонат .

Таблетку, що диспергується у ротовій порожнині , слід покласти на язик. Таблетка розчиниться, і її необхідно буде проковтнути разом зі слиною. Таблетку, що диспергується у ротовій порожнині , запивати не потрібно.
Симптоматичне лікування гострої діареї у дорослих та дітей віком від 12 років.
Початкова доза ‒ дві таблетки (4 мг), у подальшому ‒ по 1 таблетці (2 мг) після кожного рідкого випорожнення. Звичайна доза становить 3‒4 таблетки (6‒8 мг) на добу, максимальна добова доза не повинна перевищувати 6 таблеток (12 мг). При гострій діареї, якщо протягом 48 годин не спостерігається клінічного поліпшення, прийом препарату слід припинити.
Симптоматичне лікування гострих епізодів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечнику, у дорослих (віком від 18 років) після встановлення первинного діагнозу лікарем .
Дорослі (віком від 18 років):
Початкова доза становить 2 таблетки (4 мг), у подальшому ‒ по 1 таблетці (2 мг) після кожного рідкого випорожнення або згідно із попередніми рекомендаціями лікаря. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 6 таблеток (12 мг).
Пацієнти літнього віку
Пацієнтам літнього віку корекція дози не потрібна.
Порушення функції нирок
Пацієнтам з порушенням функції нирок корекція дози не потрібна.
Порушення функції печінки
Хоча даних з фармакокінетики у пацієнтів з порушенням функції печінки немає, таким пацієнтам Імодіум ® Експрес слід застосовувати з обережністю через уповільнення у них метаболізму першого проходження (див. розділ « Особливі заходи безпеки »).
Спосіб застосування
Застосовувати перорально. Дайте таблетці розчинитись на язику та проковтніть ліки.
Діти.
Лікарський засіб застосовувати дітям віком від 12 років для симптоматичного лікування гострої діареї .

Імодіум ® Експрес протипоказаний:
- пацієнтам з відомою підвищеною чутливістю до лопераміду гідрохлориду або до будь-якого з компонентів препарату ;
- дітям віком до 12 років;
- пацієнтам з гострою дизентерією, що характеризується наявністю крові у випорожненнях та підвищеною температурою тіла;
- пацієнтам з гострим виразковим колітом або псевдомембранозним колітом, пов’язаним із застосуванням антибіотиків широкого спектра дії;
- пацієнтам з бактеріальним ентероколітом, спричиненим мікроорганізмами родин Salmonella, Shigella та Campylobacter.
Імодіум ® Експрес взагалі не слід застосовувати, якщо треба уникнути пригнічення перистальтики через можливий ризик виникнення значних ускладнень, включаючи кишкову непрохідність, мегаколон та токсичний мегаколон.
Необхідно негайно припинити прийом препарату, якщо розвивається запор, здуття живота або кишкова непрохідність.

Дорослі та діти віком від 12 років
Безпека застосування лопераміду гідрохлориду була оцінена за участю 2755 дорослих і дітей віком ≥ 12 років, які брали участь у 26 контрольованих і неконтрольованих клінічних дослідженнях лопераміду гідрохлориду для лікування гострої діареї.
Найчастішими повідомленими (тобто ≥ 1 % випадків) побічними реакціями (ПЛР) у клінічних дослідженнях лопераміду гідрохлориду при гострій діареї були: запор (2,7 %), метеоризм (1,7 %), головний біль (1,2 %) і нудота (1,1 %).
Нижче наведено побічні реакції, про які повідомлялося при застосуванні лопераміду гідрохлориду у клінічних досліджень (гостра діарея) або після виходу лікарського засобу на ринок.
Побічні ефекти, про які надійшли спонтанні повідомлення з частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000) та частота невідома (не підлягає оцінці з огляду на наявні дані). Порушення з боку імунної системи: рідко – реакції підвищеної чутливості а , анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок) а та анафілактоїдні реакції а . Порушення з боку нервової системи : часто – головний біль; нечасто – запаморочення, сонливість а ; рідко – втрата свідомості а , ступор а , пригнічення свідомості а , гіпертонія а , порушення координації а . Порушення з боку органів зору: рідко – міоз а . Порушення з боку травного тракту : часто – запор, здуття живота, нудота; нечасто – біль та дискомфорт у животі, сухість у роті, біль у верхній частині живота, блювання, диспепсія а ; рідко – кишкова непрохідність а (включаючи паралітичну кишкову непрохідність), мегаколон а (включаючи токсичний мегаколон б ), глосодинія а , відчуття розтягнення живота ; частота невідома – гострий панкреатит. Порушення з боку шкіри та її придатків : нечасто – висипання; рідко – ангіоневротичний набряк а , бульозні висипання а (включаючи синдром Стівенса ‒ Джонсона, мультиформну еритему та токсичний епідермальний некроліз), кропив’янка а та свербіж а . Порушення з боку нирок та сечовидільної системи : рідко – затримка сечі а . Загальні розлади: рідко – підвищена втомлюваність а . а Ці побічні реакції включено на основі постмаркетингових повідомлень щодо застосування лопераміду гідрохлориду. Оскільки з постмаркетингових повідомлень неможливо відрізнити, виникли побічні реакції при гострих чи хронічних захворюваннях, а також при застосуванні дорослим чи дітям, частоту побічних реакцій оцінено на основі даних усіх клінічних досліджень застосування лопераміду гідрохлориду, включаючи дослідження за участю дітей віком ≤ 12 років (N = 3683). б Див. розділ «Особливості застосування». Звітність щодо побічних реакцій Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua/.

Симптоми
У разі передозування (включаючи відносне передозування внаслідок порушення функції печінки) можливе пригнічення ЦНС (ступор, порушення координації, сонливість, міоз, м’язовий гіпертонус та пригнічення дихання), запор, затримка сечі та кишкова непрохідність. Діти та пацієнти з порушенням функції печінки можуть бути більш чутливими до впливу на ЦНС.
У осіб, які перевищили дози лопераміду, спостерігалося кардіологічні ускладнення, такі як подовження інтервалу QT, пролонгація комплексу QRS, torsades de pointes (типу «пірует») та інші серйозні шлуночкові аритмії, зупинка серця та синкопе (див. розділ « Особливі заходи безпеки» ). Також були зафіксовані летальні випадки. Передозування може виявити наявний синдром Бругада.
Лікування
У разі передозування слід починати моніторинг ЕКГ для виявлення подовження інтервалу QT. Якщо з’являються симптоми передозування з боку ЦНС, як антидот можна застосовувати налоксон. Оскільки тривалість дії лопераміду довша, ніж тривалість дії налоксону (1 - 3 години), може бути потрібно повторне призначення налоксону. Тому слід проводити ретельний моніторинг стану пацієнтів принаймні у перші 48 годин з метою виявлення можливого пригнічення ЦНС.