Гайнекс форте супозиторії вагін. №7 у стрип.

Пов’язані з метронідазолом (внаслідок його абсорбції). Алкоголь: взаємодія метронідазолу з алкоголем може спричинити реакцію, аналогічну взаємодії з дисульфірамом. Не можна вживати алкоголь протягом терапії та впродовж 3 днів після завершення курсу (див. розділ «Особливості застосування»). Аміодарон: підвищення ризику кардіотоксичності (пролонгація інтервалу QT, тріпотіння - мерехтіння шлуночків, зупинка серця). Астемізол та терфенадин: метронідазол пригнічує метаболізм цих ліків та збільшує їхню концентрацію у плазмі крові. Карбамазепін: збільшується концентрація карбамазепіну в крові. Циметидин: збільшується рівень метронідазолу в крові та ризик виникнення неврологічних побічних ефектів. Циклоспорин: збільшується ризик токсичності циклоспорину. Дисульфірам: ефекти з боку центральної нервової системи (наприклад, психотичні реакції). Літій: підвищення токсичності літію. Фенітоїн: збільшується рівень фенітоїну в крові, знижується рівень метронідазолу в крові. Фенобарбітал: знижується рівень метронідазолу в крові. Фторурацил: збільшується рівень у крові та токсичність фторурацилу. Пероральні антикоагулянти: посилюється дія антикоагулянтів, підвищується ризик кровотеч (див. розділ «Особливості застосування»). Під час лікування метронідазолом спостерігався його вплив на рівень у крові ферментів печінки, глюкози (гексокіназний метод), теофіліну та прокаїнаміду. Пов’язані із міконазолу нітратом (внаслідок особливостей його абсорбції). Аценокумарол, анісиндіон, дикумарол, фенідіон, фенпрокумон, варфарин: підвищення ризику виникнення кровотечі. Астемізол, цизаприд та терфенадин: міконазол пригнічує метаболізм цих ліків та збільшує їхню концентрацію у плазмі крові. Карбамазепін: знижується метаболізм карбамазепіну. Циклоспорин: збільшується ризик токсичності циклоспорину (дисфункція нирок, холестаз, парестезії). Фентаніл: збільшується або пролонгується дія опіоїдів (пригнічення центральної нервової системи, депресія, пригнічення функції дихання).
Фенітоїн та фосфенітоїн: збільшується ризик токсичності фенітоїну (атаксія, гіперлексія, ністагм, тремор). Глімепірид: збільшується гіпоглікемічна дія. Оксибутинін: збільшується концентрація у плазмі крові або дія оксибутиніну (сухість у роті, запори, головний біль). Оксикодон: збільшується концентрація оксикодону у плазмі крові та знижується його виведення. Пімозид: збільшується ризик кардіотоксичності (пролонгація інтервалу QT, тріпотіння - мерехтіння шлуночків, зупинка серця). Толтеродин: збільшується біодоступність толтеродину в осіб з недостатністю дії цитохрому P450 2D6. Триметрексат: збільшення токсичності триметрексату (пригнічення кісткового мозку, порушення функції нирок і печінки та утворення виразок у шлунку та кишечнику).

Вагітність Вагітність – категорія C. Оскільки недостатньо даних щодо відсутності негативного впливу на плід та розвиток новонароджених при інтравагінальному застосуванні супозиторіїв, що містять метронідазол та міконазолу нітрат, жінкам репродуктивного віку слід уникати вагітності протягом застосування препарату Гайнекс® Форте. Застосування препарату Гайнекс® Форте у І триместрі вагітності протипоказане. У ІІ та ІІІ триместрах вагітності препарат застосовувати лише за призначенням лікаря у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Годування груддю. На період застосування препарату слід припинити годування груддю, оскільки метронідазол проникає у грудне молоко. Годування груддю можна відновити через 1–2 доби після закінчення лікування. Фертильність Немає доказів шкідливого впливу на фертильність при застосуванні окремо метронідазолу або міконазолу нітрату.

Алкоголь Слід попередити пацієнтку про те, що не можна вживати алкоголь протягом терапії та упродовж 3 діб після завершення курсу лікування, оскільки можливе виникнення реакцій з боку центральної нервової системи, аналогічних дії дисульфіраму (див. розділ «Взаємоді я з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Тривале застосування Високі дози препарату та тривалий термін застосування можуть спричиняти периферичну нейропатію та судоми. Одночасне лікування статевих партнерів Статеві партнери пацієнток, хворих на трихомонадний вагініт, також мають пройти курс лікування. Статеві партнери, у яких виявлено Trichomonas vaginalis, повинні одночасно з пацієнткою пройти курс лікування. Ниркова та печінкова недостатність При нирковій недостатності дозу метронідазолу необхідно зменшити. При тяжкій печінковій недостатності може бути змінений кліренс метронідазолу. Метронідазол може посилювати симптоми енцефалопатії у зв’язку з його підвищеним рівнем у плазмі крові. Таким чином, метронідазол необхідно застосовувати з обережністю пацієнткам із печінковою енцефалопатією. Добову дозу для таких пацієнток слід зменшити до 1/3. Застосування пацієнткам різних вікових груп Для пацієнток літнього віку (від 65 років) такі ж рекомендації, як і для решти пацієнток. Препарат не рекомендовано застосовувати незайманим дівчатам та молодим пацієнткам, які не досягли статевої зрілості. Одночасне застосування із пероральними антикоагулянтами Метронідазол може підвищувати рівні бісульфану у плазмі крові, що може призвести до значного токсичного впливу бісульфану. Необхідно частіше контролювати рівні протромбіну та МНВ (міжнародне нормалізоване відношення) при одночасному застосуванні пероральних антикоагулянтів під час застосування метронідазолу та протягом 8 днів після відміни. Інші особливості застосування Не слід ковтати супозиторії або застосовувати препарат будь-яким іншим шляхом введення. Основа супозиторія може небажаним чином взаємодіяти з гумою або латексом, з яких виготовляються контрацептивні діафрагми та презервативи, тому їх одночасне використання з супозиторіями не рекомендується. Інші засоби для інтравагінального застосування (наприклад, тампони, спринцювання або сперміциди) не слід застосовувати одночасно з лікуванням.
У разі виникнення тяжкого подразнення піхви (печіння, свербіж) необхідно припинити лікування препаратом Гайнекс® Форте (див. розділ «Побічні реакції»). Гепатотоксичність у пацієнтів із синдромом Коккейна У пацієнтів із синдромом Коккейна спостерігалися випадки швидкого розвитку гострої печінкової недостатності, в тому числі з летальним наслідком, при прийомі препаратів, що містять метронідазол, призначених для системного застосування. Пацієнтам цієї групи метронідазол не слід застосовувати за винятком випадків, коли вважається, що користь переважає ризик та лише за умови відсутності будь-якого альтернативного лікування. Аналізи функції печінки необхідно проводити безпосередньо до початку застосування препарату, протягом його застосування та після завершення лікування препаратом до моменту повернення показників функції печінки до норми або до початкового стану. Якщо під час застосування препарату аналізи функції печінки демонструють помітно підвищені показники, то застосування препарату слід припинити. Пацієнтам із синдромом Коккейна слід порекомендувати у випадку появи будь -яких симптомів можливого порушення функції печінки негайно повідомити про це своєму лікарю та припинити прийом метронідазолу (див. розділ «Побічні реакції»).

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Показання.
Для лікування кандидозних вульвовагінітів, спричинених Candida albicans, бактеріальних
вагінозів, спричинених анаеробними бактеріями та Gardnerella vaginalis, трихомонадних
вагінітів, спричинених Trichomonas vaginalis, та змішаних вагінальних інфекцій.