Дицинон розчин д/ін. 250 мг/2 мл по 2 мл №50 в амп.

діюча речовина: етамзилат;
1 ампула (2 мл розчину) містить етамзилату 250 мг;
допоміжні речовини: натрію метабісульфіт ( E 223), натрію гідрокарбонат, вода для ін’єкцій.

Препарат застосовувати внутрішньовенно (повільно) або внутрішньом ’ язово. Оптимальна добова доза для дорослих становить 10-20 мг/кг маси тіла, яка вводиться за 3-4 прийоми (у більшості випадків вводять вміст 1-2 ампул 3-4 рази на добу). Добова доза для дітей становить половину дози для дорослих.
Оперативні втручання: за 1 годину до оперативного втручання вводити внутрішньовенно або внутрішньом ’ язово вміст 1-2 ампул. Під час операції вводити внутрішньовенно вміст 1-2 ампул; введення цієї дози можна повторити. Після операції вводити вміст 1-2 ампул кожні 4-6 годин до зникнення ризику кровотечі.
Неонатологія: препарат вводити внутрішньом ’ язово у дозі 10 мг/кг маси тіла (0,1 мл = 12,5 мг). Лікування необхідно розпочати протягом перших 2-х годин після народження. Потім вводити препарат кожні 6 годин протягом 4 діб до сукупної дози 200 мг/кг.
Дицинон можна застосовувати місцево (шкірний трансплантат, видалення зуба) за допомогою стерильної марлевої серветки, змоченої препаратом. Можливе комбіноване застосування пероральної форми препарату з парентеральним введенням.
Порушення функції печінки та нирок. Клінічних даних щодо рекомендацій із дозування недостатньо, тому таким пацієнтам препарат слід застосовувати з обережністю.
Діти.
Препарат протипоказаний дітям із г емобластозом (лімфатична і мієлоїдна лейкемія, остеосаркома).

Підвищена чутливість до етамзилату або до будь-якого іншого інгредієнта препарату (особливо до натрію метабісульфіту); бронхіальна астма; гостра порфірія; підвищене згортання крові, тромбоз, тромбоемболія; гемобластоз (лімфатична і мієлоїдна лейкемія, остеосаркома) у дітей.

З боку н ервової системи: головний біль, запаморочення, припливи, парестезії нижніх кінцівок .
З боку с ерцево-судинн ої систем и : тромбоемболія, артеріальна гіпотензія, зниження перфузії тканин, що самостійно відновлюється через деякий час.
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, абдомінальний біль.
З боку імунної системи: алергічні реакції, підвищена чутливість, висипання на шкірі, кропив’янка, свербіж, анафілактичний шок, загострення перебігу бронхіальної астми, описано випадок ангіоневротичного набряку.
З боку крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз, нейтропенія, тромбоцитопенія.
З боку кістково-м’язової системи: артралгія.
Інші: астенія, підвищена температура, бронхоспазм, гостра порфірія .
Порушення у місці введення: свербіж, почервоніння.
Усі побочні ефекти слабкі і транзиторні.
У дітей, яких лікували етамзилатом для запобігання кровотечі при гострій лімфатичній і мієлоїдній лейкемії, частіше відзначали тяжку лейкопенію.
Несумісність.
Розчин етамзилату несумісний із розчинами натрію гідрокарбонату та натрію лактату.
Фармацевтично несумісний (у одному шприці) з іншими лікарськими засобами.

Дані відсутні. У разі передозування лікування симптоматичне.