Драміна таблетки по 50 мг №10

діюча речовина: дименгідринат;
1 таблетка містить дименгідринату 50 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна; магнію стеарат; лактоза, моногідрат;
повідон; кросповідон.

Запобігання та усунення нудоти та блювання внаслідок проявів морської та повітряної хвороби, при застосуванні променевої терапії, лікарських засобів та після операції.
Дорослим та дітям віком від 12 років : 50 мг ( 1 таблетка) за 30-60 хвилин до початку поїздки, потім у разі необхідності по 50-100 мг кожні 4-6 годин, але не більше 400 мг/добу.
Дітям віком від 6 до 12 років: по 25-50 мг (1/2-1 таблетка) кожні 6-8 годин у разі необхідності, але не більше 150 мг/добу.
Дітям віком від 2 до 6 років: по 25 мг (1/2 таблетки) кожні 6-8 годин у разі необхідності, але не більше 75 мг/добу.
При хворобі Меньєра та інших порушеннях вестибулярного апарату.
Дорослі: 50-100 мг (1-2 таблетки) кожні 4-6 годин у разі необхідності, не перевищуючи максимальної добової дози 400 мг (8 таблеток).
Пацієнтам літнього віку слід застосовувати початкову дозу 25 мг (1/2 таблетки).
З обережністю призначати пацієнтам з нирковою та /або печінковою недостатністю. При печінковій недостатності дозу слід зменшити у 2 рази.
Діти.
Безпека та ефективність застосування лікарського засобу дітям віком до 2 років не встановлені, тому дітям цієї вікової категорії лікарський засіб не призначають.

Підвищена чутливість до дименгідринату та до інших протигістамінних засобів подібної структури або до будь-якої з допоміжних речовин, що входять до складу засобу.
Закритокутова глаукома, підвищений внутрішньочерепний тиск, феохромоцитома, порфірія, гіперплазія простати з затримкою сечовипускання, судоми (еклампсія, епілепсія), гострий напад бронхіальної астми, тяжка печінкова недостатність, тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну ≤ 25 ммоль/хв), дитячий вік до 2 років.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, сонливість, збудження, безсоння, пригнічений стан, стомлюваність, збільшення часу реакції, м’язова слабкість, порушення координації рухів, тремор, тривожність, погіршення концентрації та пам’яті, судоми, галюцинації.
З боку органів зор у : глаукома, порушення зору, підвищення внутрішньоочного тиску, можливе помутніння зору, диплопія.
З боку органів слуху : шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи : відчуття серцебиття, тахікардія, аритмія, напади стенокардії, артеріальна гіпотензія, у тому числі ортостатична.
З боку шлунково-кишкового тракту : біль у шлунку, діарея, запор, сухість у роті, нудота, блювання, підвищення або зниження апетиту, збільшення маси тіла.
З боку шкіри і підшкірної клітковини : алергічні реакції, фоточутливість, ексфоліативний дерматит, висипання, кропив’янка.
З боку лімфатичної системи та системи кровотворення : гемолітична анемія.
З боку імунної системи : ангіоневротичний набряк, р ідко - анафілактичний шок
З боку сечовивідної системи : порушення сечовипускання (утримання сечі через антихолінергічний ефект), утруднення сечовипускання.
З боку гепатобіліарної системи : порушення функцій печінки, холестатична жовтяниця.
З боку органів дихання: закладеність носа, підвищення в'язкості бронхіального секрету.
Інші : артралгія, зниження потовиділення, сухість слизових оболонок.
Тривалий прийом дименгідринату може призвести до утворення залежності від лікарського засобу.

Симптоми. Перші симптоми передозування з’являються у період від 30 хвилин до
2 годин після прийому токсичної дози (25 мг/кг маси тіла), та проявляються переважно у вигляді головного болю, запаморочення, стомлюваності та сонливості.
Через деякий час з’являються додаткові симптоми: свербіж, звуження судин шкіри, розширення зіниць з уповільненням рефлексу зіниць, циклоплегія, ністагм, зниження м’язової сили, сухожильний рефлекс та затримка сечовипускання. Частота серцебиття значно підвищується, артеріальний тиск підвищується або знижується.
Спостерігаються також симптоми пригнічення центральної нервової системи (ЦНС) (нерозбірливе мовлення, дезорієнтація у часі та просторі, атаксія, кома), або збудження ЦНС (судоми, психоз із галюцинаціями), що поступово посилюються.
Лікування: промивання шлунка, призначення ентеросорбентів, симптоматична терапія.