+380 73 220 77 77

ЗАСОБИ ДЛЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

Занідіп таблетки, в/плів. обол. по 10 мг №28 (14х2)

0.0 0 відгуків

Немає в наявності

366,00 ₴
  • Самовивіз: вул. Верхній Вал, 40; Пн–Пт 08:00–20:00, Сб–Нд 09:00–18:00
  • Оплата карткою або готівкою в аптеці
  • Повернення лише у випадках неналежної якості

Основна інформація

ХАРАКТЕРИСТИКИ
Форма випуску
таблетки, в/плів. обол.
Дозування
1 таблетка містить 10 мг лерканідипіну гідрохлориду (еквівалентно 9,4 мг лерканідипіну)
Кількість в упаковці
таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 10 мг; по 14 таблеток у блістері; по 1, або 2, або 4, або 7 блістерів у картонній коробці
Виробник
Рекордаті Індастріа Хіміка е Фармасевтіка С.п.А., Італія/Ірландія
Країна виробництва
Україна
Термін придатності
36
Штрих-код
5391519920657
Реєстраційне посвідчення
UA/11126/01/01
ЗАСТОСУВАННЯ
Умови відпуску
Рецепт

Інструкція виробника

Склад

діюча речовина: 1 таблетка містить 10 мг лерканідипіну гідрохлориду (еквівалентно 9,4 мг лерканідипіну) або 20 мг лерканідипіну гідрохлориду (еквівалентно 18,8 мг лерканідипіну);
допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна , натрію крохмальгліколят (тип А) , повідон К30, магнію стеарат;
оболонка для таблетки з дозуванням 10 мг: суміш для плівкового покриття (гіпромелоза , тальк, титану діоксид (Е 171), макрогол 6000, заліза оксид жовтий (Е 172));
оболонка для таблетки з дозуванням 20 мг: суміш для плівкового покриття (гіпромелоза , тальк, титану діоксид (Е 171), макрогол 6000, заліза оксид червоний (Е 172)).

Спосіб застосування та дози

Рекомендована доза становить 10 мг перорально 1 раз на добу не менше ніж за 15 хвилин до прийому їжі. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта на лікування дозу можна підвищити до 20 мг.
Підбір дози має бути поступовим, оскільки максимальна антигіпертензивна дія розвивається протягом 2 тижнів лікування.
Пацієнтам, тиск яких адекватно не контролюється при монотерапії антигіпертензивними препаратами, може бути запропоновано додати Занідіп ® у схеми лікування з b -адреноблокаторами (атенолол), діуретиками (гідрохлортіазид) або інгібіторами АПФ (каптоприл або еналаприл).
Оскільки крива «доза–ефект» має плато в проміжку доз 20–30 мг, малоймовірно, що ефективність препарату збільшиться при застосуванні вищої дози, тоді як ризик виникнення побічних ефектів може збільшитись.
Пацієнти літнього віку.
Згідно з даними фармакокінетичних та клінічних досліджень Занідіп ® можна застосовувати хворим літнього віку без спеціального коригування дози, але починати лікування пацієнтам літнього віку необхідно під наглядом.
Пацієнти з нирковою або печінковою недостатністю.
Хворим з нирковою або печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня лікування препаратом Занідіп ® слід починати під наглядом. Звичайна рекомендована доза 10 мг переноситься пацієнтами цих підгруп, як правило, добре, підвищення дози до 20 мг потребує обережності.
У пацієнтів з печінковою недостатністю можливе підвищення антигіпертензивного ефекту препарату, що потребує корекції дози.
Протипоказане застосування лерканідипіну пацієнтам з тяжкою дисфункцією печінки чи тяжкою дисфункцією нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), включаючи пацієнтів на гемодіалізі. Спосіб застосування. Перед застосуванням препарату необхідно взяти до уваги, що: - застосовувати препарат бажано вранці, не менше ніж за 15 хвилин до сніданку; - цей лікарський засіб не можна приймати з грейпфрутовим соком. Діти. Безпечність та ефективність застосування лікарського засобу дітям віком до 18 років не досліджувалися, дані щодо застосування дітям відсутні.

Протипоказання

- Підвищена чутливість до лерканідипіну або до будь-якого компонента препарату.
- Обструкція вивідного відділу лівого шлуночка.
- Нелікована застійна серцева недостатність.
- Нестабільна стенокардія чи нещодавній (протягом 1 місяця) інфаркт міокарда.
- Тяжка печінкова недостатність.
- Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), включаючи пацієнтів на гемодіалізі. - Одночасне застосування з потужними інгібіторами CYP3А4, циклоспорином, грейпфрутом чи грейпфрутовим соком.

Побічні ефекти

Згідно з даними клінічних досліджень та післяреєстраційного застосування побічні реакції, які зустрічалися найчастіше, – це периферичні набряки, головний біль, припливи, тахікардія і посилене серцебиття.
У нижченаведеній таблиці вказано побічні реакції, про які повідомлялося під час клінічних досліджень та післяреєстраційного застосування препарату у країнах світу та для яких був обґрунтований причинно-наслідковий зв’язок із застосуванням препарату. Побічні реакції наведено згідно з класифікацією MedDRA та частотою виникнення: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000), невідомо (не може бути визначено з наявної інформації). У кожній групі відповідно до частоти виникнення реакції зазначено в порядку зменшення їхньої серйозності. MedDRA класифікація систем і органів Часто Нечасто Рідко Невідомо З боку імунної системи підвищена чутливість З боку нервової системи головний біль запаморочення сонливість, непритомність З боку серця тахікардія, посилене серцебиття стенокардія З боку судинної системи припливи гіпотензія З боку шлунково-кишкового тракту диспепсія, нудота, біль у верхній частині живота блювання, діарея гіпертрофія ясен 1 , помутніння перитонеально-го ексудату 1 З боку печінки та жовчовивідних шляхів підвищення рівня трансаміназ сироватки крові 1 З боку шкіри та її придатків висип, свербіж висипання набряк 1 З боку опорно-рухової системи, сполучної тканини і кісток міалгія З боку нирок і сечовивідних шляхів поліурія полакіурія Загальні порушення та реакції у місці введення периферичні набряки астенія, підвищена втомлюваність біль у грудях 1 Побічні реакції зі спонтанних повідомлень під час післяреєстраційного застосування у країнах світу. Лерканідипін не впливає негативно на рівень цукру у крові та рівень ліпідів у сироватці крові. У плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях периферичні набряки становили 0,9 % на фоні прийому лерканідипіну у дозі 10–20 мг та 0,83 % при прийомі плацебо. Ця частота досягала 2 % в загальній популяції дослідження, включаючи довготривалі клінічні випробування. Застосування деяких дигідропіридинів може іноді призводити до прекордіального болю або стенокардії, у виняткових випадках у пацієнтів зі стенокардією може збільшитися частота, тривалість або тяжкість нападів, можуть відзначатися ізольовані випадки інфаркту міокарда.

Передозування

Протягом періоду післяреєстраційного застосування повідомлялося про деякі випадки передозування (від 30–40 мг до 800 мг, у тому числі спроба суїциду).
Симптоми. За аналогією з іншими дигідропіридинами, при передозуванні лерканідипіном слід очікувати виникнення надмірної периферичної вазодилатації і явної артеріальної гіпотензії та рефлекторної тахікардії. Однак при дуже високих дозах периферична селективність може бути втрачена, що може спричинити брадикардію і негативний інотропний ефект. Найбільш поширені побічні реакції, пов’язані з передозуванням, – це гіпотензія, запаморочення, головний біль та посилене серцебиття.
Лікування. При тяжкій артеріальній гіпотензії необхідно вжити заходів активної кардіоваскулярної підтримки, включаючи частий моніторинг серцевої та дихальної функцій, надання пацієнту горизонтального положення з припіднятими нижніми кінцівками, контроль рідини, що циркулює, та сечовипускання. З огляду на подовжену фармакологічну дію лерканідипіну у разі передозування є необхідним нагляд за станом серцево-судинної системи таких пацієнтів щонайменше протягом 24 годин. З огляду на високе зв’язування лерканідипіну з білками, діаліз може бути неефективним. Пацієнти з очікуваною помірною або тяжкою інтоксикацією мають бути під наглядом в умовах інтенсивної терапії.

Відгуки покупців

Ще немає відгуків

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто поділиться враженнями

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відгук з’явиться після модерації.

СХОЖІ ТОВАРИ

Вам також може сподобатись

Перейти в каталог