Сумамед форте порошок д/ор. сусп. зі смак. полун. 200 мг/5 мл (1200 мг) по 30 мл у флак.
В наявності
ДЕРМАТОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ
В наявності: 1 упаковка
діюча речовина: lidocain е;
1 флакон містить лідокаїну 3,8 г ; 1 доза містить лідокаїну 4, 6 мг ;
допоміжні речовини: етанол 96 %, пропіленгліколь, олія м’яти перцевої.
Для зовнішнього застосування.
Зніміть ковпачок, приєднайте клапан-дозатор і перед першим застосуванням заповніть помпу флакону розчином (натисніть кілька разів на помпу до появи у повітрі аерозолю).
Якщо флакон зі спреєм не використовувався протягом тривалого часу, помпу, можливо, доведеться повторно заповнити.
Доза препарату залежить від показань і розміру поверхні, яка підлягає анестезії.
При кожному розпиленні 1 порції спрею на поверхню викидається 4, 6 мг лідокаїну (1 доза).
Для того щоб уникнути високих концентрацій препарату у плазмі крові, важливо застосовувати найменшу дозу, яка забезпечує задовільний ефект.
Орієнтовні дози при різних показаннях:
Гіперчутливість до компонентів препарату, а також до інших амідних місцевоанестезуючих лікарських засобів; у стоматології застосування препарату протипоказане перед використанням гіпсу через небезпеку аспірації.
Не слід допускати потрапляння лідокаїну у дихальні шляхи (ризик аспірації).
При розпиленні спрею флакон повинен знаходитися у вертикальному положенні, наскільки це можливо. Слід уникати попадання спрею в очі.
Місцеві ефекти
При застосуванні Лідокаїну може виникнути відчуття печіння, яке після появи анестезуючого ефекту зникає ( у межах 1 хвилини).
У місці нанесення препарату можуть спостерігатися транзиторна еритема, набряк і зниження чутливості.
Алергічні реакції
У тому числі: висипання на шкірі, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, у надзвичайно тяжких випадках – шок.
У разі появи реакцій гіперчутливості застосування препарату слід припинити.
Системні ефекти
Якщо Лідокаїн, спрей, застосовується відповідно до інструкції, частота розвитку системних ефектів надзвичайно низька, оскільки кількість активної речовини, яка може досягти кровообігу, дуже мала. При застосуванні високих доз і в разі швидкого всмоктування лідокаїну або при підвищеній чутливості, ідіосинкразії, чи зниженні переносимості можуть розвинутися такі побічні ефекти:
з боку центральної нервової системи : збудження, депресія, нервозність, запаморочення, сонливість, спазми, втрата свідомості, параліч органів дихання;
з боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, інфаркт міокарда, брадикардія, зупинка серця.
Симптоми: підвищене потовиділення, блідість шкірних покровів, запаморочення, головний біль, нечіткість зорового сприйняття, шум у вухах, диплопія, зниження артеріального тиску, брадикардія, аритмія, сонливість, озноб, оніміння кінцівок, занепокоєння, судоми, шок, метгемоглобінемія, зупинка серця.
Лікування.
У разі необхідності слід забезпечити доступ свіжого повітря, подачу кисню і/або проведення штучного дихання.
Судоми, які виникають внаслідок передозування, слід усувати за допомогою сукцинілхоліну
(1 мг/кг маси тіла) та/або діазепаму (1 мг/кг маси тіла внутрішньовенно). Оскільки сукцинілхолін може спричинити зупинку дихання, з ним можуть працювати лише фахівці, які мають досвід проведення ендотрахеальної інтубації і лікування пацієнтів із зупинкою дихання.
Можна також застосовувати барбітурати короткої дії, тіопентал.
При появі симптомів з боку серцево-судинної системи (брадикардія, порушення провідності) слід призначати атропін (внутрішньовенно 0,5–1 мг) і симпатоміметики.
При фібриляції шлуночків і зупинці серця показано негайне проведення реанімаційних заходів.
Дозування для дітей повинно відповідати їхньому віку та масі тіла.
з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій.
Необхідно дотримуватись обережності при застосуванні Лідокаїну пацієнтам, які отримують антиаритмічні засоби ІВ типу (наприклад токаїнід, мексилетин), через ризик кумулятивної токсичної дії.
При одночасному застосуванні з антиаритмічними препаратами IA класу (у т. ч. з хінідином, прокаїнамідом, дизопірамідом) відбувається подовження інтервалу QT і, у дуже поодиноких випадках, можливий розвиток AV-блокади або фібриляції шлуночків.
Фенітоїн підсилює кардіодепресивну дію лідокаїну.
При одночасному застосуванні з прокаїнамідом можливі марення, галюцинації.
Лідокаїн може підсилювати дію препаратів, що зумовлюють блокаду нервово-м’язової передачі.
На тлі інтоксикації глікозидами наперстянки лідокаїн може посилювати тяжкість AV-блокади.
Етанол посилює пригнічувальну дію лідокаїну на дихання.
Концентрація лідокаїну в сироватці крові збільшується при одночасному застосуванні з такими препаратами: аміназин, циметидин, пропранолол, пептидин, бупівакаїн, хінідин, дизопірамід, амітриптилін, іміпрамін, нортриптилін.
Спеціальних досліджень, щодо взаємодій лідокаїну з антиаритмічними лікарськими засобами III класу (наприклад, аміодароном) не проводилося, але рекомендується дотримуватися обережності через посилення впливу на роботу серця у пацієнтів з порушенням з боку серцево-судинної системи.
Суворо контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату у період вагітності не проводилося, однак Лідокаїн застосовували протягом тривалого часу, і він не завдавав шкоди здоров ’ ю пацієнта.
У доклінічних дослідженнях не було виявлено токсичного впливу Лідокаїну на розвиток плода.
У разі відсутності більш безпечного методу лікування Лідокаїн, спрей, можна застосовувати також у період вагітності.
Лідокаїн екскретується в грудне молоко, однак при застосуванні звичайних терапевтичних доз виділена кількість препарату така мізерна, що вона не завдає шкоди дитині, яка знаходиться на грудному годуванні.
З обережністю слід наносити препарат на задню стінку глотки.
При трансбукальному застосуванні можливий розвиток дисфагії і подальша аспірація, особливо у дітей. Через нечутливість язика і слизової оболонки щоки існує ризик їх травми внаслідок прикушення.
Лідокаїн швидко всмоктується через слизові оболонки (особливо слизову оболонку трахеї), а також через травмовану шкіру. Це слід враховувати, особливо тоді, коли препарат наноситься на великі ділянки, або якщо його застосовують дітям.
Слід дотримуватись обережності при нанесенні препарату на уражені слизові оболонки і/або інфіковані ділянки.
Слід дотримуватись обережності при застосуванні препарату пацієнтам з епілепсією, а також при брадикардії, порушенні провідності, серцевій недостатності, порушеннях функції печінки та функції нирок, шоковому стані, особливо якщо можливе всмоктування значної кількості препарату, що залежить від застосованої дози та площі ділянки, яка обробляється.
Ослабленим хворим, пацієнтам літнього віку, тяжкохворим і дітям потрібно застосовувати менші дози препарату відповідно до їх віку і загального стану.
Препарат містить пропіленгліколь, який м оже спричинити подразнення шкіри або слизової оболонки.
Лідокаїн у формі спрею може мати порфіриногенний ефект у пацієнтів із гострою порфірією, тому його слід призначати лише за життєвими показаннями.
Зберігати при температурі не вище 25 ° C у недоступному для дітей місці.
В наявності
В наявності
В наявності
Немає в наявності

В наявності
Відгуки
Відгуків немає, поки що.