Ніфекаїн крем рект. по 30 г у тубах

діючі речовини: nifedipine, lidocaine hydrochloride;
1 г крему містить ніфедипін у 3 мг та л ідокаїну гідрохлориду15 мг ;
допоміжні речовини: парафін білий м’який, пропіленгліколь, тригліцериди середнього ланцюга, макроголу стеарат, спирт цетостеариловий (тип А) емульгований, гліцеролу моностеарат, н атрію метилпарабен (натрію метилпарагідроксибензоат), пропілпарабен (пропілпарагідроксибензоат), вода очищена.

Для ендоректального та періанального застосування. Наносити крем двічі на день протягом принаймні трьох тижнів.
Метод застосування: ляжте на лівий бік, зніміть ковпачок з туби та зафіксуйте канюлю, витисніть невелику кількість крему для змащення канюлі та введіть її в анальний отвір. Натисніть на кінець туби, щоб витиснути приблизно один сантиметр крему (в одному сантиметрі туби міститься приблизно 2,5 – 3 г крему).
Діти.
Не рекомендовано застосовувати дітям у зв’язку з відсутністю даних стосовно безпеки та ефективності.

Підвищена чутливість до діючих речовин, зокрема до лідокаїну та інших місцевих анестетиків амідного типу, наприклад бупівакаїну, етидокаїну, мепівакаїну та прилокаїну, або будь-яких інших допоміжних речовин, що входять до складу препарату.
Передбачувана або підтверджена вагітність та період годування груддю (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Тяжка гіпотензія та серцева недостатність.

Місцево можуть з’являтися такі реакції, як біль, печіння, свербіж, гіперемія та кровотеча. Ці ефекти слабшають при припиненні лікування.
У дуже рідкісних випадках місцеве застосування препаратів, що містять лідокаїн, спричиняло алергічні реакції (у тяжких випадках – анафілактичний шок).
Під час клінічних випробувань не спостерігалося жодних побічних ефектів через можливу системну абсорбцію двох активних інгредієнтів (головний біль, запаморочення, периферична вазодилатація, гіпотонія, запаморочення та тремор).
Частота невідома: набряк легенів*.
Системні побічні реакції, пов’язані з лідокаїном, ідентичні за проявами до таких, що пов’язані з місцевими анестетиками амідної групи.
*Зареєстровано випадки при застосуванні як токолітика під час вагітності (див. розділ « Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Не зафіксовано випадків системної токсичності внаслідок передозування при місцевому застосуванні крему ректального Ніфекаїн. У разі отруєння після місцевого застосування препарату очікується, що системні ефекти будуть схожими з тими, що зазвичай спостерігаються при інших шляхах введення діючих речовин.
У разі сильної інтоксикації ніфедипіном можуть виникнути розлади свідомості, включаючи кому, зниження артеріального тиску, порушення серцевого ритму та кардіогенний шок.
У разі випадкового ковтання лікарського засобу (у разі проковтування кількох грамів крему) очікуються системні симптоми, спричинені застосуванням лідокаїну гідрохлориду. Залежно від дози вони можуть проявлятись у формі серцево-судинних порушень тяжкого ступеня (зниження артеріального тиску, підвищене потовиділення, блідість шкірних покривів, брадикардія, аритмія, пригнічення функцій серця, шок, а в особливо тяжких випадках – зупинка серця) або реакцій, пов’язаних із порушеннями з боку центральної нервової системи (головний біль, запаморочення, нечіткість зорового сприйняття, диплопія, шум у вухах, сонливість, оніміння кінцівок, озноб, занепокоєння, судоми, диспное, а в особливо тяжких випадках – дихальна недостатність). Можлива метгемоглобінемія.
Лікування. У разі передозування потрібні ретельний моніторинг життєво важливих функцій, підтримуючі заходи, які забезпечують рівень кисню, а також симптоматичне лікування порушень з боку центральної нервової системи та серцево-судинної системи, наприклад, бета-симпатоміметичні засоби можна застосовувати при брадикардії, атропін, а у разі вираженої гіпотензії – глюконат кальцію (10–20 мл внутрішньовенно повільно 10% розчину) та, можливо, допамін або норадреналін.
Значна частина токсичних реакцій на місцеві анестетики та лідокаїн мають прояви з боку ЦНС; з’являються запаморочення, що часто супроводжуються порушеннями зору та слуху, наприклад труднощі з акомодацією та шум у вухах. У найтяжчих випадках можливе пригнічення ЦНС та судоми. Лікування ­симптоматичне.