Стоптусин-Тева сироп по 100 мл у флак.

діючі речовини: бутамірату цитрат, гвайфенезин;
5 мл сиропу містять бутамірату цитрату 4 мг, гвайфeнезину 100 мг;
допоміжні речовини: мальтит рідкий; кислота сорбінова; кислоти лимонної, моногідрат ; натрію цитрат; пропілгалат; динатрію едетат; калію ацесульфам; натрію цикламат; гідроксіетилцелюлоза; карамельно-ірисовий ароматизатор; вода очищена.

Цей лікарський засіб призначений для застосування дітям віком від 6 місяців та дорослим. Дозування слід підбирати залежно від маси тіла пацієнта:
до 12 кг – 1,25 мл 3-4 рази на добу;
12-20 кг – 2,5 мл 3 рази на добу;
20-40 кг – 2,5 мл 3-4 рази на добу;
40-70 кг – 5 мл 3 рази рази на добу;
70-90 кг – 5 мл 4 рази на добу;
від 90 кг – 7,5 мл 3-4 рази на добу.
Інтервал між прийомами повинен становити 4-6 годин.
Дозу відміряють мірною піпеткою, що додається.
Препарат рекомендується приймати після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини (водою, чаєм, фруктовим соком).
Без консультації лікаря не приймати препарат довше 7 днів.
Діти.
Лікарський засіб застосовувати дітям віком від 6 місяців відповідно до показань (дози та спосіб застосування наведені у розділі «Спосіб застосування та дози»).

Підвищена чутливість до будь-яких компонентів лікарського засобу, міастенія гравіс, І триместр вагітності (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»). Стоптусин‑Тева не слід застосовувати дітям віком до 6 місяців.

Якщо дотримуватися рекомендованого дозування, пацієнти переносять препарат добре. Побічні ефекти зазвичай зникають після зниження дози.
З боку метаболізму та харчування: анорексія.
З боку нервової системи: головний біль, сонливість.
З боку дихальної системи: утруднене дихання.
З боку органів слуху та лабіринту: запаморочення.
З боку шлунково-кишкового тракту: відчуття дискомфорту у травному тракті, нудота, біль у животі, блювання, діарея. Якщо виникли неприємні відчуття у шлунку або інші незвичні ефекти, слід припинити застосування препарату та проконсультуватися з лікарем.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: алергічні реакції, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, шкірні висипи, свербіж, кропив’янка, екзантема.
З боку сечовидільної системи: уролітіаз.

При передозуванні переважають ознаки токсичної дії гвайфенезину: сонливість, слабкість у м’язах, нудота, блювання, діарея, запаморочення, артеріальна гіпотензія. Можливий рентгеннегативний уролітіаз.
Специфічного антидоту не існує.
Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія, спрямована на підтримання функцій серцево-судинної та дихальної системи, функції нирок і зберігання електролітної рівноваги.