Стрепсілс інтенсив спрей оромукоз., р-н 8.75 мг/дозу по 15 мл у флак.

Слід уникати одночасного застосування флурбіпрофену з:
ацетилсаліциловою кислотою, якщо ацетилсаліцилова кислота не була призначена лікарем в низьких дозах (не вище 75 мг на добу), оскільки це може призвести до виникнення побічних реакцій;
іншими НПЗЗ , включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), оскільки це підвищує ризик виникнення побічних ефектів (особливо небажані реакції з боку шлунково-кишкового тракту, такі як виразки та кровотечі).
Слід з обережністю застосовувати флурбіпрофен у комбінації з такими препаратами:
Антикоагулянти. Нестероїдні протизапальні засоби можуть посилити ефект таких антикоагулянтів, як варфарин.
Гіпотензивні препарати та діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ . Нестероїдні протизапальні засоби можуть зменшити лікувальний ефект цих препаратів. П ідвищується ризик розвитку нефротоксичності.
Кортикостероїди підвищують ризик появи шлунково-кишкових кровотеч або виразки.
Серцеві глікозиди можуть загострювати серцеву недостатність, зменшувати швидкість клубочкової фільтрації та збільшити рівень глікозидів у плазмі крові. Рекомендується контроль стану пацієнта та, якщо необхідно, корекція дози.
Антитромбоцитарні та селективні інгібітори серотоніну. Підвищується ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі.
Літій. Можливе підвищення рівня літію в сироватці крові. Необхідний контроль стану пацієнта та, якщо необхідно, корекція дози.
Метотрексат . Застосування НПЗЗ протягом 24 годин до або після застосування метотрексату може призвести до підвищення концентрації метотрексату та посилення його токсичної дії.
Циклоспорини. Підвищується ризик нефротоксичності.
Міфепристон. Не слід приймати НПЗЗ протягом 8 − 12 днів після застосування міфепристону, оскільки це може зменшити дію міфепристону.
Такролімус. Підвищується ризик нефротоксичності.
Зидовудин. При одночасному застосуванні НПЗЗ підвищується ризик появи гематологічної токсичності.
Хінолонові антибіотики збільшують ризик виникнення судом.
Пероральні антидіабетичні засоби. Може змінюватись рівень глюкози в крові (рекомендується посилення контролю рівня глюкози в крові).
Фенітоїн. Можливе підвищення рівня фенітоїну в плазмі. Необхідний контроль стану пацієнта та, якщо необхідно, корекція дози.
Калійзберігаючі діуретики. Можливе виникнення гіперкаліємії.
Пробенецид, сульфінпіразон. Флурбіпрофен вивільняється повільно.
Алкоголь. Підвищується ризик появи небажаних реакцій, особливо кровотечі в шлунково-кишковому тракті .
Дотепер не виявлено будь-яких взаємодій між флурбіпрофеном та толбутамідом або антацидами.

Вагітність.
Інгібування синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність і/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень вказують на підвищений ризик викидня і пороку серця з гастрошизисом після застосування інгібітора синтезу простагландинів на ранніх термінах вагітності. Абсолютний ризик пороку серця збільшився з менш ніж 1 % до приблизно 1,5 %. Вважається, що ризик зростає в міру збільшення дози і тривалості терапії. У тварин введення інгібітора синтезу простагландинів призвело до збільшення кількості перед- і постімплантаційної загибелі плодів і ембріолетальності. Крім того, збільшення числа випадків різних вад розвитку, у тому числі серцево-судинних, було зареєстровано у тварин, які отримували інгібітор синтезу простагландинів в період органогенезу.
Клінічних даних про застосування препарату Стрепсілс ® Інтенсив, спрей оромукозний, розчин під час вагітності немає. Навіть якщо системна експозиція нижча порівняно з пероральним застосуванням, невідомо, чи може його системна експозиція, досягнута після місцевого застосування, бути шкідливою для ембріона/плоду. Під час першого і другого триместру вагітності не слід застосовувати флурбіпрофен. У разі застосування, доза повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування – якомога коротшою.
Препарат протипоказаний протягом ІІІ триместру вагітності, оскільки всі інгібітори синтезу простагландинів можуть спровокувати:
- у плода: кардіопульмональну токсичність (з передчасним закриттям артеріальної протоки і розвитком легеневої гіпертензії), порушення функції нирок, прогресуюче до ниркової недостатності мало- або багатоводдя;
- у матері та новонародженого: тривалу кровотечу у зв’язку з антиагрегаційним ефектом, який може проявитись навіть при дуже низьких дозах; інгібування скорочень мускулатури матки, що призводить до затримки або пролонгації пологів.
Годування груддю.
Незначна кількість флурбіпрофену була виявлена у материнському молоці, але не було виявлено негативного впливу флурбіпрофену на новонароджених, що знаходяться на грудному вигодовуванні. Слід уникати застосування препарату під час годування груддю.
Репродуктивна функція.
Існує ряд доказів, що препарати, які інгібують циклооксигеназу/ синтезують простагландини, можуть негативно вплинути на репродуктивну функцію жінок, а саме на овуляцію. Після припинення лікування репродуктивна функція відновлюється.

Небажані ефекти можуть бути зменшені шляхом нетривалого застосування мінімальної ефективної дози, потрібної для лікування симптомів.
Маскування симптомів основної інфекції.
Епідеміологічні дослідження свідчать про те, що системні НПЗЗ можуть маскувати симптоми інфекції, що може призвести до затримки початку відповідного лікування та, відповідно, погіршити наслідок інфекції. Це спостерігалося при бактеріальній пневмонії та бактеріальних ускладненнях вітряної віспи. Якщо Стрепсілс ® Інтенсив, спрей оромукозний, розчин застосовується в пацієнтів з лихоманкою або болем, пов’язаними з інфекцією, рекомендується контролювати інфекцію.
Оскільки в окремих випадках загострення інфекційних запалень (наприклад розвиток некротичного фасциїту) було описано у часовому зв’язку із застосуванням системних НПЗЗ, пацієнту рекомендується негайно звернутися до лікаря при виникненні ознак бактеріальної інфекції або погіршення стану під час терапії флурбіпрофеном у формі спрею. Слід розглянути необхідність протиінфекційної терапії антибіотиками.
У разі гнійного бактеріального фарингіту/тонзиліту пацієнтові рекомендується проконсультуватися з лікарем, оскільки лікування має бути переглянуто.
Лікування слід проводити протягом не більше трьох днів.
Якщо симптоми погіршились або з’явилися нові симптоми, рекомендовано звернутися до лікаря, оскільки лікування необхідно переглянути.
Якщо з’явилося подразнення в порожнині рота, лікування флурбіпрофеном слід припинити.
У пацієнтів літнього віку підвищується частота побічних реакцій, спричинених застосуванням нестероїдних протизапальних засобів, особливо кровотеч з травного тракту або перфорацій, які можуть бути летальними .
Бронхоспазм може виникнути у пацієнтів з бронхіальною астмою або з алергічними захворюваннями, а також із бронхоспазмом в анамнезі.
Не рекомендується застосовувати флурбіпрофен паралельно з іншими НПЗЗ , включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2.
Системний червоний вовчак та системні захворювання сполучної тканини підвищують ризик асептичного менінгіту, однак ефект зазвичай не спостерігається при короткостроковому обмеженому застосуванні препаратів, таких як флурбіпрофен у формі спрею.
Серцева, ниркова та печінкова недостатність.
НПЗЗ викликають нефротоксичність в різних формах, включаючи інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром і ниркову недостатність. Застосування НПЗЗ може призвести до дозозалежного зниження продукування простагландину і провокує ниркову недостатність. Найбільший ризик мають пацієнти з нирковою недостатністю, серцевою недостатністю, дисфункцією печінки, пацієнти, що приймають діуретики, і пацієнти літнього віку, однак цей ефект звичайно не спостерігається при короткостроковому обмеженому застосуванні препаратів, таких як флурбіпрофен у формі спрею.
Порушення функції печінки
Порушення функції печінки легкого та середнього ступеня (див. розділ «Протипоказання» та «Побічні реакції»).
Вплив на серцево-судинну та цереброваскулярну систему. С лід з обережністю (після консультації з лікарем) розпочинати застосування препаратів із діючою речовиною флурбіпрофен пацієнтам з підвищеним артеріальним тиском та/або серцевою недостатністю, оскільки при застосуванні нестероїдних протизапальних лікарських засобів повідомлялося про затримку рідини, підвищення артеріального тиску та набряки.
Результати клінічних досліджень та дані епідеміологічних досліджень свідчать про те, що застосовування деяких НПЗЗ (особливо у високих дозах та тривалий час) підвищує ризик появи артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад інфаркту міокарда або інсульту). Недостатньо даних, щоб виключити такий ризик у разі застосування 5 доз на добу ( 1 доза − 3 розпилення).
Симптоми з боку нервової системи. Тривале застосування анальгетиків або застосування не за призначенням може призвести до головного болю, який не можна лікувати підвищеними дозами лікарського засобу.
Вплив на шлунково-кишковий тракт. Нестероїдні протизапальні препарати слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які мають в анамнезі виразковий коліт або хворобу Крона, оскільки їхній стан може погіршуватися.
Під час застосування всіх нестероїдних протизапальних засобів фіксували кровотечі з травного тракту, виразки або перфорації, що можуть мати летальний наслідок, при наявності або відсутності симптомів погіршення чи серйозних небажаних симптомів з боку шлунково-кишкового тракту в анамнезі.
Ризик шлунково-кишкових кровотеч, виразок і перфорації зростає у міру збільшення дози НПЗЗ у пацієнтів, які мають в анамнезі виразкову хворобу, особливо ускладнену кровотечею або перфорацією (див. розділ «Протипоказання»), і у пацієнтів літнього віку, однак цей ефект звичайно не спостерігається під час короткострокового обмеженого застосування препаратів, таких як флурбіпрофен у формі спрею. Пацієнтам із шлунково-кишковою токсичністю в анамнезі, зокрема особам літнього віку, слід повідомляти про будь-які незвичайні абдомінальні симптоми (особливо шлункову-кишкову кровотечу) свого лікаря.
Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам, які одержують супутню терапію лікарськими засобами, що збільшують ризик виникнення виразкової хвороби або кровотечі, зокрема пероральними кортикостероїдами, антикоагулянтами, наприклад варфарином, селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну або антитромбоцитарними засобами, такими як ацетилсаліцилова кислота (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
У разі виникнення у хворого, який отримує флурбіпрофен, кровотечі або виразки травного тракту лікування препаратом потрібно припинити.
Гематологічні явища. Флурбіпрофен, як і інші НПЗЗ, може пригнічувати агрегацію тромбоцитів і збільшувати час кровотечі. Флурбіпрофен у формі спрею слід застосовувати з обережністю пацієнтам з можливістю аномальної кровотечі.
Шкірні реакції, такі як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса − Джонсона і токсичний епідермальний некроліз, виникали дуже рідко. Пацієнтам слід припинити лікування флурбіпрофеном при першій появі висипу, пошкодженні слизових оболонок чи інших проявах гіперчутливості (див. розділ «Побічні реакції»).
Препарат містить метилпарагідроксибензоат та пропілпарагідроксибензоат, які можуть викликати алергічні реакції (можливо уповільнені ).

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Після першого відкриття флакона зберігати не більше 6 місяців.
Не зберігати в холодильнику та не заморожувати.

Для короткотривалого симптоматичного полегшення гострого болю в горлі у дорослих.