Пімафукорт мазь по 15 г у тубах

Дані про лікарську взаємодію Пімафукорту ® відсутні.

Вагітність
Згідно з обмеженими даними, при застосуванні натаміцину у період вагітності не виявили підвищеного ризику вроджених порушень. При зовнішньому застосуванні на невеликих ділянках системне всмоктування натаміцину мінімальне. Даних про застосування натаміцину в дослідженнях на тваринах немає.
При системному застосуванні аміноглікозидів у період вагітності відзначалися випадки ототоксичності. При зовнішньому застосуванні на невеликих ділянках системне всмоктування аміноглікозидів мінімальне. У дослідженнях на тваринах після застосування неоміцину відзначалася його токсична дія на репродуктивну функцію.
У тварин після застосування аміноглікозидів у пренатальний період відзначалася нефротоксичність для плода. У потомства щурів, які зазнали впливу неоміцину в пренатальний період, відзначалася втрата слуху. Місцеве застосування кортикостероїдів вагітним тваринам у високих дозах може бути причиною таких вад під час розвитку плода, як розщеплення твердого піднебіння та затримка внутрішньоутробного розвитку. Дані доклінічних досліджень не додають нової інформації до вже наявного досвіду застосування препарату в клінічній практиці.
Кортикостероїди здатні проникати через плаценту. На даний час у людей не відзначався тератогенний вплив, що відзначався у дослідженнях на тваринах. При системному застосуванні глюкокортикостероїдів у високих дозах було виявлено вплив на плід/новонародженого (затримка внутрішньоутробного розвитку, адреносупресія). Дані щодо зовнішнього застосування глюкокортикостероїдів людині у період вагітності обмежені. Необхідно враховувати їхнє мінімальне системне всмоктування. Глюкокортикостероїди слабкої та помірної активності (І та ІІ клас), такі як гідрокортизон, можна застосовувати короткими курсами на обмежених ділянках шкіри. Описані вище ефекти не можна виключити при тривалому застосуванні або нанесенні на великі поверхні пошкодженої шкіри.
Пімафукорт ® можна застосовувати у період вагітності короткими курсами на невеликих ділянках шкіри. Тривале застосування або нанесення на великі ділянки пошкодженої шкіри можливі тільки у крайніх випадках.
Годування груддю
Відсутня інформація про можливу секрецію натаміцину у грудне молоко. При застосуванні короткими курсами на невеликих ділянках шкіри глюкокортикостероїди і неоміцин екскретуються у грудне молоко тільки у невеликій кількості.
Пімафукорт ® можна застосовувати у період годування груддю короткими курсами на невеликих ділянках шкіри. При тривалому застосуванні або нанесенні на великі ділянки пошкодженої шкіри годування груддю не рекомендується.

Ризик виникнення місцевих побічних реакцій зростає при збільшенні тривалості лікування. Використання оклюзійної пов’язки (целофанової) або застосування у ділянці шкірних складок збільшує такий ризик.
Шкіра обличчя, волосистої ділянки шкіри голови та геніталій є особливо чутливою до виникнення місцевих реакцій.
Застосування на ділянці обличчя, згинальних поверхонь та на інших ділянках з тонкою шкірою може призвести до атрофії шкіри та підвищення всмоктування препарату.
Кортикостероїди для місцевого застосування можуть бути небезпечними для пацієнтів з псоріазом через ряд причин, включаючи «синдром рикошету» внаслідок розвитку толерантності, ризик виникнення генералізованого пустулярного псоріазу чи місцевої системної токсичності через пошкодження бар’єрної функції шкіри. Стероїди можна застосовувати при псоріазі шкіри голови чи хронічному лускатому псоріазі рук та стоп. Важливо ретельно спостерігати за хворими.
При невідповідному застосуванні бактеріальні, паразитарні, грибкові та вірусні інфекції можуть маскуватися та/або загострюватися.
Не слід наносити лікарський засіб на повіки через можливість потрапляння на кон’юнктиву і підвищений ризик розвитку глаукоми або субкапсулярної катаракти.
При нанесенні Пімафукорту ® на великі ділянки шкіри, при застосуванні дітям або у разі використання оклюзійної пов’язки (тобто у випадках, в яких досвід застосування обмежений) пацієнтів слід проінформувати про можливість пригнічення функції кори надниркових залоз.
Порушення зору
При системному та місцевому застосуванні кортикостероїдів можливі порушення зору. За наявності в пацієнта таких симптомів, як розмитість зору, або інших порушень зору слід звернутися за консультацією до офтальмолога для оцінки можливих причин, серед яких можуть бути катаракта, глаукома або рідкісні хвороби, такі як центральна серозна хоріоретинопатія (ЦСХ), про що повідомлялося після системного або місцевого застосування кортикостероїдів.
Існує ймовірність як перехресної сенсибілізації між неоміцином і такими хімічно спорідненими антибіотиками, як канаміцин, пароміцин та гентаміцин, так і перехресної резистентності між неоміцином і іншими аміноглікозидами.
Таким чином, для підтримання необхідних рівнів аміноглікозидів при їх системному застосуванні необхідно якомога чіткіше дотримуватися показань щодо застосування та тривалості лікування.
Слід уникати довготривалого лікування та нанесення на рани або пошкоджену шкіру через теоретичний ризик ототоксичності та нефротоксичності внаслідок всмоктування неоміцину.
Застосування комбінації кортикостероїдів, протигрибкових препаратів та антибіотиків показане лише за виняткових обставин. Необхідно поставити правильний діагноз з метою виключення можливості резистентності мікроорганізмів. В окремих випадках існує необхідність у застосуванні двох або більше діючих речовин. Проте часто бажаний результат можна досягти, використовуючи препарат, що містить одну діючу речовину.
У випадку виникнення суперінфекцій чи надмірного росту грибкової інфекції лікування препаратом слід припинити і вжити відповідні заходи.
Слід дотримуватися особливої обережності при застосуванні лікарських засобів, що містять аміноглікозиди, пацієнтам із нирковою недостатністю.

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Короткочасне лікування поверхневих дерматозів, що піддаються кортикостероїдній терапії, ускладнених вторинною бактеріальною та/або грибковою інфекцією (особливо спричиненою грибами роду Candida), чутливою до неоміцину та натаміцину.