Лопедіум капсули тв. по 2 мг №10
Немає в наявності
ЗАСОБИ ДЛЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
Немає в наявності
діюча речовина: фенофібрат;
1 таблетка містить 145 мг фенофібрату;
допоміжні речовини: гіпромелоза, натрію докузат, сахароза, натрію лаурилсульфат, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна силікатизована, кросповідон, магнію стеарат, Опадрі ® OY - B -28920 ( спирт полівініловий, титану діоксид (Е 171), тальк, лецитин соєвий, камедь ксантанова).
Трайкор ® 145 мг можна приймати у будь-який час протягом доби незалежно від прийому їжі ( див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика» ) . Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи склянкою води.
Дієтотерапію, розпочату до призначення препарату, необхідно продовжити.
Під час лікування гіперліпідемії ефективність лікування потрібно контролювати шляхом визначення рівнів ліпідів у сироватці крові. Якщо через кілька місяців (наприклад через 3 місяці) не досягається адекватна відповідь на лікування, слід розглядати додаткові або інші терапевтичні заходи.
Дорослим
Рекомендована доза становить 1 таблетку, що містить 145 мг фенофібрату, 1 раз на добу. Пацієнтам, які приймають 1 капсулу, що містить 200 мг фенофібрату, або 1 таблетку, що містить 160 мг фенофібрату, можна замінити їх на 1 таблетку препарату Трайкор ® 145 мг без додаткового підбору дози.
Якщо пацієнту потрібно застосовувати фенофібрат при двох показаннях ( гіперліпідемія та діабетична ретинопатія), слід приймати лише одну таблетку препарату Трайкор ® 145 мг на добу.
Пацієнтам літнього віку
Пацієнтам літнього віку без порушення функції нирок рекомендується звичайна доза для дорослих.
Порушення функції нирок
Пацієнтам із порушенням функції нирок необхідно зменшити дозу. При хронічних захворюваннях нирок середньої тяжкості (кліренс креатиніну від 30 до 60 мл/хв) застосування фенофібрату в наявному дозуванні 145 мг не рекомендоване.
Пацієнтам із тяжкими хронічними захворюваннями нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) застосування фенофібрату протипоказане.
Порушення функції печінки
Т райкор ® 145 мг не рекомендується застосовувати пацієнтам із порушеннями функції печінки через відсутність даних.
Діти.
Безпека та ефективність застосування фенофібрату дітям та підліткам (віком до 18 років) не встановлені і відповідні дані відсутні. Тому фенофібрат не рекомендується застосовувати дітям та підліткам (віком до 18 років).
Печінкова недостатність (включаючи біліарний цироз печінки та нез’ясовані персистуючі порушення функції печінки).
Встановлені захворювання жовчного міхура.
Тяжкі хронічні захворювання нирок.
Хронічний або гострий панкреатит, крім випадків гострого панкреатиту, спричиненого тяжкою гіпертригліцеридемією.
Встановлена фотоалергія або фототоксичні реакції у період лікування фібратами або кетопрофеном.
Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини, зазначеної у розділі «Склад».
Також Трайкор ® 145 мг не слід застосовувати пацієнтам з алергією на арахіс, арахісову олію або соєвий лецитин, або подібні продукти через ризик виникнення реакцій гіперчутливості.
Найчастіше відзначені небажані реакції протягом терапії фенофібратом – це розлади травлення, порушення з боку шлунка або кишечника.
Наведені далі небажані явища спостерігалися у плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях (n=2344) із вказаною частотою:
Клас системи органів за MedDRA
Дуже часто
≥ 1/10
Часто
≥ 1/100, <1/10
Нечасто
≥ 1/1000, <1/100
Рідко
≥ 1/10000, <1/1000
Порушення з боку крові та лімфатичної системи
Зниження рівня гемоглобіну
Зниження кількості білих клітин крові
Порушення з боку імунної системи
Гіперчутливість (включаючи анафілактичну реакцію)
Порушення з боку нервової системи
Головний біль
Порушення з боку судинної системи
Тромбоемболії (легенева емболія, тромбоз глибоких вен)**
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту
Ознаки та симптоми з боку органів травлення (біль у животі, нудота, блювання, діарея, метеоризм)
Панкреатит*
Порушення з боку гепатобіліарної системи
Підвищення рівня трансаміназ (див. розділ « Особливості застосування »)
Жовчнокам ’ яна хвороба (див. розділ « Особливості застосування »)
Гепатит
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини
Шкірні реакції гіперчутливості (наприклад висип, свербіж, кропив’янка)
Алопеція
Реакції фоточутливості
Порушення з боку скелетної мускулатури, сполучної тканини та кісток
М’язові розлади (наприклад міалгія, міозит, м’язові спазми та слабкість)
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз
Статева дисфункція
Відхилення від норми, виявлені у результаті лабораторних аналізів
Підвищений рівень гомоцистеїну в крові***
Підвищений рівень креатиніну в крові
Підвищений рівень сечовини в крові
* У дослідженні FIELD – рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні, в якому взяли участь 9795 хворих на цукровий діабет 2 типу, – у пацієнтів, які приймали фенофібрат, спостерігалося статистично значуще зростання частоти виникнення панкреатиту порівняно з пацієнтами групи прийому плацебо (0,8 % та 0,5 % відповідно, р = 0,031).
** Відзначалося статистично значуще зростання частоти емболії легень (0,7 % у групі прийому плацебо та 1,1 % у групі прийому фенофібрату; р = 0,022) та статистично незначуще зростання частоти тромбозу глибоких вен (1,0 % у групі прийому плацебо [48/4900 пацієнтів] та 1,4 % у групі прийому фенофібрату [67/4895 пацієнтів]; p = 0,074).
*** Середнє підвищення рівня гомоцистеїну в крові у пацієнтів, які приймали фенофібрат, становило 6,5 мкмоль/л та було оборотним після припинення терапії фенофібратом. Підвищений ризик появи венозних тромботичних явищ може бути пов ’ язаний із підвищеним рівнем гомоцистеїну. Клінічна значущість цього не з’ясована.
Крім явищ, відзначених у клінічних дослідженнях, у постмаркетинговий період застосування препарату Трайкор ® 145 мг були отримані спонтанні повідомлення про побічні дії, наведені нижче; точну їх частоту за наявними даними встановити неможливо, тому її класифіковано як «невідома».
Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: інтерстиціальна хвороба легень.
Порушення з боку скелетної мускулатури, сполучної тканини та кісток: рабдоміоліз.
Порушення з боку гепатобіліарної системи: жовтяниця, ускладнення жовчнокам’яної хвороби (наприклад холецистит, холангіт, жовчна коліка).
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: тяжкі шкірні реакції (наприклад мультиформна еритема, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз).
Порушення з боку нервової системи: стомлюваність.
У разі виникнення будь-яких побічних реакцій під час застосування препарату або претензій на якість препарату просимо повідомляти в компанію ТОВ «Абботт Україна» за телефоном: +38 044-498-60-80 або e - mail : [email protected] .
Повідомлялося лише про окремі випадки передозування фенофібрату. У більшості випадків жодних симптомів передозування не було вказано.
Специфічний антидот невідомий. При підозрі на передозування потрібно проводити симптоматичне лікування та вжити належних підтримуючих заходів за необхідності. Фенофібрат не виводиться за допомогою гемодіалізу.
Пероральні антикоагулянти.
Фенофібрат посилює дію пероральних антикоагулянтів та може підвищувати ризик кровотечі. Рекомендується зменшити дозу антикоагулянтів приблизно на 1/3 на початку лікування і в подальшому поступово корегувати її відповідно до МНС (міжнародного нормалізованого співвідношення).
Циклоспорин.
На тлі супутнього застосування фенофібрату та циклоспорину було відзначено кілька тяжких випадків оборотного порушення функції нирок. Отже, слід ретельно контролювати функцію нирок у пацієнтів, які застосовують таку комбінацію, і у разі тяжких змін лабораторних показників припинити застосування фенофібрату.
Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази та інші фібрати.
Ризик серйозного токсичного впливу на м’язи підвищується при одночасному застосуванні фібрату з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази або іншими фібратами. Слід з обережністю застосовувати таку комбіновану терапію та ретельно наглядати за пацієнтами щодо ознак токсичного впливу на м’язи (див. розділ «Особливості застосування»).
Глітазони.
При супутньому застосуванні фенофібрату та глітазонів відзначалися випадки зворотного парадоксального зниження рівня холестерину ЛПВЩ. Тому рекомендується контролювати рівні холестерину ЛПВЩ при застосуванні комбінації цих препаратів та припинити їх застосування, якщо рівень холестерину ЛПВЩ стає занизьким.
Ферменти цитохрому P450.
Дослідженнях in vitro із застосуванням мікросом печінки людини показали, що фенофібрат та фенофіброєва кислота не є інгібіторами ізоформ цитохрому (CYP) P450 CYP3A4, CYP2D6, CYP2E1 або CYP1A2. Вони у терапевтичних концентраціях є слабкими інгібіторами CYP2C19 та CYP2A6 і слабкими або помірними інгібіторами CYP2C9.
За пацієнтами, які одночасно застосовують фенофібрат та препарати, що метаболізуються CYP2C19, CYP2A6 та особливо CYP2C9 і мають вузький терапевтичний індекс, слід ретельно наглядати та у разі потреби відкоригувати дозу цих препаратів.
Вагітність. Немає достатніх даних щодо застосування фенофібрату вагітним жінкам. У дослідженнях на тваринах не було виявлено жодного тератогенного ефекту. Ембріотоксичні ефекти спостерігалися при застосуванні препарату у дозах, токсичних для материнського організму. Потенційний ризик для людини невідомий. Тому Трайкор ® 145 мг у період вагітності слід застосовувати лише після ретельної оцінки користі/ризику.
Період годування груддю. Невідомо, чи фенофібрат та/або його метаболіти проникають у грудне молоко людини. Не можна виключати наявність ризику для грудних дітей, тому фенофібрат не слід застосовувати у період годування груддю.
Фертильність. Оборотні впливи на фертильність спостерігалися у дослідженнях на тваринах. Клінічних даних щодо впливу на фертильність при застосуванні препарату Трайкор ® 145 мг немає.
Вторинна гіперліпідемія.
Перед початком терапії фенофібратом потрібно провести необхідне лікування відповідних станів, які є причиною вторинної гіперхолестеринемії, таких як неконтрольований цукровий діабет 2 типу, гіпотиреоз, нефротичний синдром, диспротеїнемія, обструктивна хвороба печінки або алкоголізм. Вторинна гіперхолестеринемія, пов’язана з фармакологічним лікуванням, може спостерігатися у пацієнтів, які приймають діуретики, b -блокатори, естрогени, прогестогени, комбіновані пероральні контрацептиви, імуносупресори та інгібітори протеаз. В таких випадках потрібно встановити, якою є гіперліпідемія: первинною чи вторинною (можливе підвищення рівня ліпідів, викликане вищепереліченими терапевтичними засобами).
Функція печінки.
Як і при застосуванні інших ліпідознижувальних препаратів, у деяких пацієнтів зареєстровано підвищення рівнів трансаміназ. У більшості випадків це зростання було тимчасовим, незначним та безсимптомним. Рекомендується перевіряти рівні трансаміназ кожні 3 місяці протягом перших 12 місяців терапії та періодично у подальшому. Слід приділити увагу пацієнтам, у яких зростають рівні трансаміназ, та припинити лікування, якщо рівні АСТ та АЛТ більш ніж в 3 рази перевищують верхню межу норми. У разі появи симптомів гепатиту (наприклад жовтяниці, свербежу) та підтвердження діагнозу результатами лабораторних аналізів застосування фенофібрату слід припинити.
Підшлункова залоза.
У пацієнтів, які приймали фенофібрат, повідомлялося про виникнення панкреатиту (див. розділи «Протипоказання» та «Побічні реакції»). Це може бути наслідком недостатньої ефективності лікування пацієнтів із тяжкою гіпертригліцеридемією, прямим впливом препарату або вторинним явищем, опосередкованим каменями у жовчних шляхах або формуванням сладжу з обструкцією загальної жовчної протоки.
М’язи.
При застосуванні фібратів та інших ліпідознижувальних препаратів повідомлялося про токсичний вплив на м’язи, у тому числі про рідкі випадки рабдоміолізу із нирковою недостатністю або без неї. Частота цього порушення зростає у разі гіпоальбумінемії та наявності в анамнезі ниркової недостатності. Пацієнтам із факторами, що провокують розвиток міопатії та/або рабдоміолізу, у числі яких вік від 70 років, наявність в особистому або родинному анамнезі спадкових м’язових розладів, порушення функції нирок, гіпотиреоз та зловживання алкоголем, може загрожувати підвищений ризик розвитку рабдоміолізу. Таким пацієнтам слід ретельно оцінити користь та ризик лікування фенофібратом.
Токсичний вплив на м’язи слід запідозрити у пацієнтів із дифузною міалгією, міозитом, м’язовими судомами та слабкістю та/або вираженим підвищенням рівня КФК (у 5 разів вище верхньої межі норми). У таких випадках лікування фенофібратом слід припинити.
Ризик токсичного впливу на м’язи може підвищуватися, якщо препарат застосовувати разом з іншим фібратом або інгібітором ГМГ-КоА-редуктази, особливо у разі наявного захворювання м’язів. Тому одночасне застосування фенофібрату з інгібітором ГМГ-КоА-редуктази або з іншим фібратом слід призначати як резервну терапію пацієнтам з тяжкою комбінованою дисліпідемією та високим серцево-судинним ризиком без будь-якого анамнезу захворювань м’язів та за умови ретельного моніторингу можливого токсичного впливу на м’язи.
Функція нирок.
Якщо рівень креатиніну підвищується більш ніж на 50 % ВМН (верхньої межі норми), лікування фенофібратом слід припинити. Рекомендується перевіряти рівні креатиніну протягом перших 3 місяців після початку лікування та періодично в подальшому (щодо дозування див. розділ «Спосіб застосування та дози») .
Допоміжні речовини.
Лікарський засіб містить лактозу, тому пацієнтам із такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, недостатність лактази або мальабсорбція глюкози-галактози, не слід приймати цей препарат .
Лікарський засіб містить сахарозу, тому пацієнтам із такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість фруктози, мальабсорбція глюкози-галактози або недостатність сахарази-ізомальтази, не слід приймати цей препарат .
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.
Немає в наявності
В наявності
Немає в наявності
В наявності

В наявності
Відгуки
Відгуків немає, поки що.